14 жовтня 2025 року справа № 580/9007/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання рішення протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій просить: визнати протиправним та скасувати протокол засідання штатної ВЛК від 14.06.2025 №2025-0614-1015-5324-0 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не пов'язання смерті ОСОБА_3 з проходженням військової служби; зобов?язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути матеріали щодо причинно-наслідкового зв?язку факту смерті ОСОБА_3 з урахуванням довідки ВЛК від 15.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог зазначено, що протокол засідання штатної ВЛК від 14.06.2025 року № 2025-0614-1015-5324-0 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яким встановлено, що смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не пов'язана з проходженням військової служби є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Центральною військово-лікарською комісією не враховано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2024 року, якою встановлено, що ОСОБА_3 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний придатним до військової служби. Будь-яких хвороб не встановлено. Отже, вищезазначені захворювання, які призвели до смерті ОСОБА_3 пов'язані саме з проходженням військової служби.
Ухвалою від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі № 580/9007/25 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, а тому суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 . по мобілізації до Збройних Сил України з 16.05.2024 року.
Довідкою військово-лікарської комісії від 15.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний придатним до військової служби. Будь-яких хвороб не встановлено.
Cтарший солдат ОСОБА_3 перебував на військовій службі з 16.05.2024 по 12.11.2024.
05.06.2024 ОСОБА_3 був госпіталізований у ВМКЦ Західного регіону з вираженою анемією важкого степеня та скаргами на погане самопочуття (гемоглобін 42г/л), де при обстежені виявлено МБТ +, скерований на лікування у профільний заклад з підозрою на туберкульоз легень.
04.10.2024 рішенням ВЛК в/ч НОМЕР_1 визнаний непридатним до військової служби, звільнений з лав Збройних Сил України з 12.11.2024.
02.12.2024 року ОСОБА_3 без свідомості був доставлений до лікарні м. Сміла, де помер ІНФОРМАЦІЯ_4 причиною смерті стала пневмонія, яка ймовірно викликана травмою ребер отриманих за 3-5 діб до смерті (згідно висновку судово-медичного експерта за результатами розтину).
Протоколом засідання штатної ВЛК від 14.06.2025 року № 2025-0614-1015-5324-0 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України було визначено, що смерть ОСОБА_3 не пов'язана з проходженням військової служби.
Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, та продовжено до теперішнього часу.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 N 3543-XII (далі - Закон N 3543-XII).
У статті 1 Закону N 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина п'ята статті 22 Закону №3543-XII).
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за N 1109/15800 (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військоволікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення (абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402).
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
У відповідності до пункту 3.1 глави 3 розділу I II Положення №402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що довідка ВЛК складена під час призову особи на військову службу по мобілізації свідчить про стан здоров'я військовзобов'язаного саме станом на дату його призову на військову службу.
Суд також зазначає, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (пункт 21.2 глави 21 розділу II Положення №402).
Пунктом 21.3 глави 21 розділу II Положення №402 передбачено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 20 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
За приписами пунктів «є» та «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
- «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
- «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Вказане свідчить, що ВЛК при проведенні експертизи, з метою встановлення причинного зв'язку, повинна керуватися медичними документами, історією хвороби, довідками про обставини травмування або захворювання, службовими характеристиками, іншими наявними даними щодо проходження служби та стану здоров'я особи та, на підставі їх сукупного аналізу, прийняти одне з вказаних рішень.
Суд наголошує, що причиною смерті, пов'язаної з проходженням військової служби, може бути захворювання, поранення, травма, контузія або інше ушкодження, отримані в період проходження військової служби, які призвели до смерті або мали безпосередній вплив на її настання.
В даному контексті суд наголошує, що посилання позивача на факт визнання особи придатною до служби на момент мобілізації не є належним доказом у даній справі, оскільки придатність до служби - це медичний стан на момент огляду, але він:
- не є підтвердженням того, що в подальшому мала місце травма чи хвороба під час служби;
- не є доказом причинного зв'язку між смертю і проходженням військової служби.
Проаналізувавши спірний протокол судом встановлено, що для встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 , в частині пов'язаності чи не пов'язаності із проходженням військової служби комісією, в межах своєї компетенції та повноважень, було проаналізовано наявну та надану медичну документацію стосовно військовослужбовця.
За наслідками проведення перевірки наданих документів було встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала після звільнення з військової служби, не виявлено медичних підстав або фактів, що свідчили б про зв'язок смерті із проходженням служби (були відсутні дані про травми, хвороби, поранення, пов'язані з умовами служби), а також не було встановлено безпосереднього або опосередкованого причинного зв'язку між умовами служби та настанням смерті.
У зв'язку з вказаним, суд дійшов висновку, що під час прийняття спірного рішення Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України діяла на підставі повноважень, у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому протокол засідання штатної ВЛК від 14.06.2025 року № 2025-0614-1015-5324-0 є правомірним та не підлягає скасуванню, що також є підставо для відмови в задоволенні позовної вимоги про повторний розгляд матеріалів щодо причинно-наслідкового зв'язку факту смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з його службою.
В даному випадкуку Позивачем не надано жодного медичного чи фактологічного підтвердження того, що смерть ОСОБА_3 є наслідком проходження ним військової служби.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам Позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів Позивача висновків суду не спростовують та не змінюють.
Відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 255, 297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехадних положень Кодексу Адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення суду складене 14.10.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО