Справа № 500/3723/25
14 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Добрянська Оксана Іванівна, звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1) та Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач 2, або ЦВЛК ЗСУ) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року, в частині встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 , а саме того, що “ флебектомія зліва з приводу варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, рецидив варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки в басейні малої підшкірної вени з ознаками хронічної венозної недостатності зліва СЗ з порушенням кровообігу та функцій, доброякісна гіпербілірубінемія, складний короткозорий астигматизм правого ока в 2,ОД з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 7,5Д при гостроті зору з корекцією 0,7, складний короткозорий астигматизм лівого ока в 2,5Д з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 8,25Д при гостроті зору з корекцією 0,7., амбліопія слабкого ступеня обох очей (Н52.2), двобічна плоскостопість 2 ступеня без явищ артрозу в суглобах стоп, гемангіома тіла S4 хребця.», визначене як: “Захворювання, так пов'язане з проходженням військової служби»;
визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у розгляді скарги ОСОБА_1 про перегляд причинного зв'язку захворювань ОСОБА_1 , встановленого постановою гарнізонної військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 , від 18 грудня 2024 року;
зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перегляду та скасування постанови гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року. Винести Постанову ВЛК, якою встановити причинний зв'язок захворювання за діагнозом, встановленим під час перебування на лікуванні, яке підтверджене медичними документами, а саме: “флебектомія зліва з приводу варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, рецидив варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки в басейні малої підшкірної вени з ознаками хронічної венозної недостатності зліва СЗ з порушенням кровообігу та функцій, доброякісна гіпербілірубінемія, складний короткозорий астигматизм правого ока в 2,ОД з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 7,5Д при гостроті зору з корекцією 0,7, складний короткозорий астигматизм лівого ока в 2,5Д з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 8,25Д при гостроті зору з корекцією 0,7., амбліопія слабкого ступеня обох очей (Н52.2), двобічна плоскостопість 2 ступеня без явищ артрозу в суглобах стоп, гемангіома тіла S4 хребця» з формулюванням “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
В обґрунтування позовних вимог у заявах по суті справи представник позивача вказує, що перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме 12.09.2022 року діючи згідно до бойового наказу командира, під час артилерійного обстрілу з боку противника по позиціях підрозділу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , внаслідок вибухів отримав бойове травмування. Йому було надано першу медичну допомогу та евакуйовано в центральну районну лікарню смт. Березнегувате Миколаївської області.
Саме після вищевказаного поранення в позивача різко погіршився стан здоров'я, порушення функцій нижніх кінцівок як наслідок виникла варикозна хвороба з порушенням кровообігу та функцій, втомлюваність, схуднення, запаморочення, подразливість, безсоння, значне зниження зору. На момент його призову на військову службу у квітні 2020 року, у нього були відсутні проблеми зі здоров'ям.
Постановою №6634 гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 на підставі статей 306,426,766,786 графи II Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних, центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Окрім інших діагнозів, ОСОБА_1 виставлено діагноз: наслідки після операції (22.05.2024) флебектомії зліва з приводу варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, рецидиву варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки в басейні малої підшкірної вени з ознаками хронічної венозної недостатності зліва СЗ з порушенням кровообігу та функцій. Доброякісна гіпербілірубінемія. Складний короткозорий астигматизм, правого ока в 2,ОД з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 7,5Д при гостроті зору з корекцією 0,7. Складний короткозорий астигматизм лівого ока в 2,5Д з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 8,25Д при гостроті зору з корекцією 0,7.Амбліопія слабкого ступеня обох очей (Н52.2). Двобічна плоскостопість 2 ступеня без явищ артрозу в суглобах стоп. Гемангіома тіла S4 хребця.
При цьому, за висновком військово-лікарської комісії вказане захворювання “ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
Позивач не погоджується з даним висновком, вважає його помилковим в частині причинного зв'язку діагностованих у нього захворювань та травм, оскільки не взяті до уваги обставини його захворювання так як у період виникнення він проходив службу у військовій частині, що входить до складу діючої армії та брав участь у бойових діях.
У зв'язку з цим він 13.05.2025 подав скаргу до ЦВЛК ЗСУ, яка отримана нею 19.05.2025. Однак, станом на час звернення до суду з позовом скарга не розглянута, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач 1 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві на позовну заяву вказує, що госпітальна та гарнізонна ВЛК військової частини НОМЕР_1 наділена вичерпним переліком повноважень і не уповноважена змінювати чи переглядати попереднє рішення. Позивач повинен був звернутись до 16 регіональної ВЛК, для оскарження рішення гарнізонної військово- лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , а у разі не згоди з рішенням регіональної ВЛК, звернутись зі скаргою до ЦВЛК або до суду. Позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду, чи звернення зі скаргою до регіональної ВЛК, а тому передчасно звернувся з адміністративним позовом, не врегулювавши в досудовому порядку оспорюване рішення відповідача 1.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачі отримали 25.06.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Як слідує з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_3 від 06.12.2022 №10592 солдат ОСОБА_1 12.09.2022 одержав, а саме: перелом кісток тазу справа, забій грудної клітки. Травму позивач отримав при обставинах артилерійного обстрілу з боку противника по позиціях підрозділу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 і в наслідок вибухів отримав бойове травмування. Йому було надано першу медичну допомогу та евакуйовано в центральну районну лікарню смт. Березнегувате Миколаївської області. Травмування позивачем отримано в період проходження військової служби під час захисту Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання бойового травмування солдат ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).
Постановою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №6634 солдата ОСОБА_1 на підставі статей 306,426,766,786 графи II Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних, центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Окрім інших діагнозів, ОСОБА_1 виставлено діагноз: наслідки після операції (22.05.2024) флебектомії зліва з приводу варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, рецидиву варикозної хвороби лівої нижньої кінцівки в басейні малої підшкірної вени з ознаками хронічної венозної недостатності зліва СЗ з порушенням кровообігу та функцій. Доброякісна гіпербілірубінемія. Складний короткозорий астигматизм, правого ока в 2,ОД з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 7,5Д при гостроті зору з корекцією 0,7. Складний короткозорий астигматизм лівого ока в 2,5Д з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії в 8,25Д при гостроті зору з корекцією 0,7.Амбліопія слабкого ступеня обох очей (Н52.2). Двобічна плоскостопість 2 ступеня без явищ артрозу в суглобах стоп. Гемангіома тіла S4 хребця.
При цьому, за висновком військово-лікарської комісії вказане захворювання “ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
Позивач, не погодившись із даним висновком в частині причинного зв'язку діагностованих у нього захворювань та травм звернувся до відповідача 1 з проханням про перегляд та скасування постанови № 6634 від 18.12.2024, рекомендований лист зі скаргою не отримано і повернуто 19.04.2025.
Окрім того, 13.05.2025 позивач подав скаргу до ЦВЛК ЗСУ, яка отримана нею 19.05.2025.
Доказів розгляду скарги, її повернення чи прийняття будь-якого рішення ЦВЛК ЗСУ за скаргою позивача станом на час вирішення спору судом матеріали справи не містять.
Вважаючи постанову гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №6634 та бездіяльність ЦВЛК ЗСУ із розгляду скарги на неї протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до підпункту 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо військовослужбовців, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем одержано поранення (травму, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання.
Стосовно доводів представника позивача про протиправність висновків відповідача 1 щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, як такого, що пов'язане із проходженням військової служби, а не пов'язане із захистом Батьківщини суд звертає увагу на таке.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а
Як слідує із змісту позовної заяви, доводи позивача в частині протиправності оскарженої ним постанови гарнізонної ВЛК зводяться виключно до незгоди із формулюванням висновку щодо причинного зв'язку захворювання позивача, що виходить за межі дослідження в контексті застосування норм матеріального права, а тому суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття спірного висновку.
Слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо висновку про причинний зв'язок захворювання та ступеня тяжкості отриманої травми з підстав неврахування наслідків вогнепального поранення при проведенні медичного огляду, він має право звернутися до штатної ВЛК для перегляду відповідної постанови.
Будь-яких інших доводів щодо недотримання відповідачем 1 процедури проведення медичного огляду та прийняття оскарженої постанови гарнізонної ВЛК у позові не наведено.
З огляду на зазначене, суд не вбачає правових підстав для скасування оскарженої постанови гарнізонної ВЛК.
Разом з тим, судом встановлено, що не погодившись із постановою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №6634 позивач 13.05.2025 подав скаргу до ЦВЛК ЗСУ, яка отримана нею 19.05.2025.
Однак, доказів розгляду скарги, її повернення чи прийняття будь-якого рішення ЦВЛК ЗСУ за скаргою позивача станом на час вирішення спору судом матеріали справи не містять.
Згідно з підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг з питань військово-лікарської експертизи.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України та надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Оскільки, ЦВЛК ЗСУ починаючи з 19.05.2025 не розглянула скаргу позивача на постанову гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №6634, суд вважає, що має місце протиправна бездіяльність відповідача 2.
Визначаючись щодо належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд враховує таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, в розрізі встановлених у даній справі обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо нерозгляду скарги позивача від 13.05.2025 на постанову гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №6634 та зобов'язати відповідача розглянути вказану скаргу.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, однак виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.05.2025 на постанову гарнізонної військово-лікарська комісії військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року №6634.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо перегляду та скасування постанови гарнізонної військово-лікарська комісії військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року №6634.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );
- Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (місцезнаходження: вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 08356179);
Головуючий суддя Юзьків М.І.