15 жовтня 2025 року Справа № 480/9431/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9431/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), у якій просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.06.2024 №184250002876 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію за вислугою років з часу звернення за її призначенням, тобто з 01 вересня 2023 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 480/11207/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії від 01.09.2023. Проте, за наслідками її розгляду відповідачем прийнято рішення від 28.06.2024 №184250002876, яким було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки відповідачем зазначено про наявність у позивача спеціального стажу тільки 24 роки 02 місяці 10 днів, який здобутий станом на 11.10.2017, та проігнорував ту обставину, що з 11.10.2017 по 31.08.2023 позивач працювала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Шосткинського центру професійно-технічної освіти напрацювала додатково стаж, що у сукупності зі стажем, набутим до 11.10.2017, складає 30 років та дає їй право на призначення пенсії за вислугу років.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що Головним управлінням рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 28.06.2024 № 184250002876, зареєстрованого в системі електронного документообігу 28.06.2024 за № 11572/03-16, яке оскаржує позивач, визнано недійсним та прийнято нове рішення про відмову від 28.06.2024 № 1844250002876 за вих. № 19274/03-16 від 08.11.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Також зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2027 № 2148-VIII доповнено пунктом 2-1 розділ XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11 жовтня 2017 року. Згідно з пунктом 2-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058, особам, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Законом № 2148 у зв'язку з внесенням змін до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, останній викладено у наступній редакції: "До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії".
Відтак, з урахуванням положень п.2-1 та п.16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 пенсія за вислугу років відповідно до положень пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути призначена особам, які мають стаж, необхідний для її призначення станом на 11 жовтня 2017 року.
Зазначає, що за результатом розгляду документів, страховий стаж особи становить 35 років 07 місяців 17 днів. У ході розгляду документів до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. Спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (станом на 11.10.2017) становить 24 роки 2 місяці 10 днів замість необхідних щонайменше 25 років станом на 11 жовтня 2017 року, що було встановлено Другим апеляційним адміністративним судом по справі № 480/11207/23. Права на призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням наявних документів, позивач не має, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, що дає право на даний вид пенсії.
Також у відзиві було заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою від 22.09.2025 суд витребував у позивача пояснення (за потреби заяву про уточнення позовних вимог) щодо предмету спору у даній справі з урахуванням обставин, зазначених у даній ухвалі.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали суду позивач подала уточнення 1 пункту прохальної частини позовних вимог.
Так, з урахуванням уточнення, позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.06.2024 №184250002876 (вих. № 19274/03-16 від 08.11.2024) про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.
Ухвалою суду від 15.10.2025 заяву позивача про уточнення позовних вимог по справі № 480/9431/24 було прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 15.10.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 480/9431/24 було відмовлено.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 53 роки, звернулася 01.09.2023 до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у відповідності до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням № 184250002876 від 08.09.2023 Головне управління в Кіровоградській області відмовило позивачу призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з посиланням на відсутність необхідного спеціального стажу.
Також у спірному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача - 35 років 07 місяці 17 днів, спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017, становить 24 роки 02 місяці 10 днів (а.с.8).
Не погодившись з відмовою, позивач звернулася до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 480/11207/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.09.2023 за №184250002876 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.09.2023, із зарахуванням до спеціального стажу відповідно до п. «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи 02.08.1993 по 31.08.2023 в Державному навчальному закладі "Шосткинський центр професійної технічної освіти", та прийняти рішення по суті заяви від 01.09.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 480/11207/23 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.09.2023, та прийняти рішення по суті заяви від 01.09.2023 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові».
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 480/11207/23 залишено без змін.
Як зазначає позивач у позові, з матеріалів виконавчого провадження ВП №76189667 їй стало відомо про те, що відповідачем на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі № 480/11207/23, прийнято нове рішення від 28.06.2024 №184250002876 (за вих. № 11572/03-16) про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.
Так, у зазначеному рішенні, зокрема, зазначено, що за результатами розгляду документів, страховий стаж особи становить 35 років 07 місяців 17 днів. В ході розгляду документів до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788 (станом на 11.10.2017) становить 24 роки 02 місяці 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/11207/23, рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 08.09.2023 за № 184250002876, скасовано (а.с.35).
У подальшому, рішення від 28.06.2024 № 184250002876, зареєстрованого в системі електронного документообігу 28.06.2024 за № 11572/03-16, відповідачем було визнано недійсним та прийнято нове рішення від 28.06.2024 № 1844250002876 за вих. № 19274/03-16 від 08.11.2024 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, що дає право на даний вид пенсії.
У зазначеному рішенні, зокрема, зазначено, що за результатами розгляду документів, страховий стаж особи становить 35 років 07 місяців 17 днів. В ході розгляду документів до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788 (станом на 11.10.2017) становить 24 роки 02 місяці 10 днів, замість необхідних щонайменше 25 років станом на 11 жовтня 2017 року, що було встановлено Другим апеляційним адміністративним судом по справі № 480/11207/23.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/11207/23, рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 08.09.2023 за № 184250002876, скасовано (а.с.36).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно положень статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Положеннями статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Проте, Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набув чинності з 01.04.2015 пункт "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ було викладено в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
У подальшому, згідно із Законом № 911-VIII до статті 55 Закону № 1788-ХІІ з 01.01.2016 було внесено зміни, відповідно до якого пункт "е" вказаної статті має наступний зміст:
"Право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року."
Отже, Закон № 911-VIII встановив раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - при наявному спеціальному стажі діяльності не менше 25 років.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України № 213-VIII та № 911-VIII.
Конституційний Суд України приймаючи вказане рішення, виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах "е", "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ - 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.
Крім того, на думку Конституційного Суду України, положення Закону № 1788-ХІІ щодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Таким чином, стаття 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України № 213-VIII та № 911-VIII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04 червня 2019 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з 04 червня 2019 року при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII та Законом № 911-VIII.
Отже, з 04 червня 2019 року при визначенні права на отримання пенсії за вислугу років незалежно від віку необхідно виходити з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років на посадах зазначених у переліку, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 440/1286/20.
З матеріалів справи, судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 480/11207/23 було змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.09.2023, та прийняти рішення по суті заяви від 01.09.2023 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові».
Зокрема, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 зазначено:
"Отже, згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , станом на 11 жовтня 2017 року, спеціальний стаж ОСОБА_1 , як працівника освіти, у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII в редакції до 01.04.2015 становить 24 роки 2 місяці 10 днів, замість необхідних щонайменше 25 років станом на 11 жовтня 2017 року.
Дійшовши висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років станом на 01.09.2023, судом першої інстанції не застосовано до спірних відносин п.2-1 та п.16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, за якими пенсія за вислугу років відповідно до положень пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-XII може бути призначена особам, які мають стаж, необхідний для її призначення станом на 11 жовтня 2017 року.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України № 1788-ХІІ спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років є помилковим та таким, що спростовано дослідженими матеріалами справи.
Разом з цим, враховуючи, що відповідачем при прийнятті спірного рішення про відмову від 19.10.2021 було застосовано пункт «е» статті 55 Закону № 1788-XII у редакції, яка визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Кіровоградській області від 08.09.2023 № 184250002876 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню".
З аналізу вищевказаних висновків суду вбачається, що позивач станом на 11 жовтня 2017 року, мала спеціальний стаж, як працівника освіти, у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII в редакції до 01.04.2015 - 24 роки 2 місяці 10 днів, замість необхідних щонайменше 25 років станом на 11 жовтня 2017 року.
Таким чином, суд відповідним судовим рішенням встановив факт відсутності у позивача необхідного стажу для призначення спірної пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені судом, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач не має відповідної кількості стажу для призначення спірної пенсії.
Доводи позивача, що вона у період з 11.10.2017 по 31.08.2023 працювала на посаді заступника директора і тому з урахуванням набутого стажу до 11.10.2017 вона має відповідний стаж у обсязі більше ніж 30 років, суд вважає безпідставними, оскільки вказана позиція позивача не відповідає п.2-1 та п.16 Розділу XV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1058.
Окремо суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є позовна вимога призначити позивачу пенсію за вислугу років, як працівнику освіти на підставі заяви від 01.09.2023, тобто на момент, коли вік позивача складав 53 роки 08 місяців.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько