15 жовтня 2025 рокусправа № 380/15845/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 52 566,47 грн, що підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі №380/19133/24 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 як дочці померлого пенсіонера, виплату недоотриманої пенсії в розмірі 52 566,47 грн, що підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 но справі №380/19133/24 і залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/19133/24 зобов'язано зробити перерахунок та виплату пенсії матері позивача ОСОБА_2 , яка померла. ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач звернувся із заявою до відповідача та просила здійснити виплату сум пенсії, що підлягали виплаті померлій матері на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і залишились недоодержаними у зв'язку з її смертю. Однак, відповідач листом від 25.07.2025 відмовив у виплаті зазначених коштів. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що перерахунок пенсії проводився за рішенням справи №380/19133/23, а кошти у сумі 52566,47 грн, які є предметом розгляду у цій справі, нараховані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 380/19133/23, де позивачем була ОСОБА_2 і не можуть вважатись, в розумінні ст.61 Закону-2262, невиплачені суми пенсії, оскільки пенсія це є щомісячний періодичний платіж.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 1 вересня 1975 року.
ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/19133/23 від 12 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у разі втрати годувальника за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, виходячи із розміру та складових грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року №С/10854, складеної на ім'я ОСОБА_3 , з урахуванням раніше виплачених сум - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 380/19133/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у разі втрати годувальника за Законом України
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 справі №380/19133/23 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11 липня 2025 року.
Позивачка 15.07.2025 звернулася із запитом на публічну інформацію до відповідача про виплату недоотриманої її померлої матері пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, нарахованої згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024.
Рішенням про відмову у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 від 17.07.2025 № 1301015681 відмовлено у виплаті недоотриманої померлою матір'ю пенсії.
В обґрунтуванні рішення зазначено про те, що згідно з поданими документами ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як померла ОСОБА_2 - за адресою пл. Авіації, 5/14, м. Новий Калинів. Відтак, підстав для виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 немає.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закон України 2262).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України №2262, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України №2262 передбачено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Суд наголошує, що зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України.
Згідно з статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Водночас Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернувся до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її матері та залишилися недоодержаними у зв'язку з її смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (так ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як із заявою позивач звернувся в межах шестимісячного строку після смерті пенсіонера - 15.07.2025).
До заяви від 15.07.2025 позивач долучив свідоцтва про смерть; свідоцтва про народження: свідоцтва про шлюб; паспорта громадянина України; довідку про місце проживання з померлою матір'ю ОСОБА_2 ; довідка про реєстрацію місця проживання особи; заява про відкриття рахунку в AT «Ощадбанк».
Щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії з підстав різних відомостей про місце реєстрації, суд зазначає таке.
Суд вважає, що встановлена відповідачем різниця між відомостями про місце реєстрації позивача та пенсіонера ОСОБА_2 , наведена у поданих документах, не може вважатися достатньою та правомірною підставою для відмови у виплаті недоодержаної пенсії.
Відповідно до статті 61 Закону України №2262-XII, право на отримання сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю пенсіонера, визначається не формальною реєстрацією місця проживання, а фактом належності заявника до кола осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника, або фактом спільного проживання з пенсіонером на день його смерті. Таким чином, формальна невідповідність у реєстраційних даних не може спростовувати фактичні обставини спільного проживання.
Крім того, у матеріалах справи міститься довідка від 15.07.2025 №476, яка також долучалася при подані заяви, згідно з якою позивач дійсно проживала разом із матір'ю ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснювала за нею догляд.
Отже, наявні у справі докази підтверджують факт проживання позивача з матір'ю на день її смерті, що надає їй право на отримання недоодержаної пенсії.
Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у виплаті недоодержаної пенсії з підстав розбіжностей у реєстраційних даних є безпідставною, формальною та такою, що суперечить вимогам закону.
Також суд наголошує, що у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не в повній мірі досліджено обставини та не наведено вичерпних підстав для відмови у виплаті спірної суми недоодержаної пенсії.
Зокрема, відповідачем не з'ясовано, чи належить позивач до кола осіб, визначених статтею 61 Закону України №2262-XII, які мають право на отримання сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю пенсіонера, у тому числі осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника, або тих, хто проживав разом із пенсіонером на день його смерті.
Таке неповне з'ясування обставин справи свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду звернення позивача та про невиконання вимог законодавства щодо повного, всебічного й об'єктивного дослідження підстав для призначення відповідної виплати.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що відмова у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії в сумі 52 566,47 грн, яка підлягала виплаті її матері ОСОБА_2 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 380/19133/24 і залишилася невиплаченою у зв'язку з її смертю, є передчасною та необґрунтованою, оскільки прийнята без належної оцінки всіх юридично значущих обставин.
Відтак, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача від 15.07.2025, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути зазначену заяву. Під час повторного розгляду відповідач повинен надати належну правову оцінку всім поданим позивачем документам і доказам, зокрема довідці про спільне проживання з померлою ОСОБА_2 , та перевірити, чи належить позивач до кола осіб, визначених статтею 61 Закону України №2262-XII, які мають право на отримання сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю пенсіонера. Рішення за результатами повторного розгляду повинно бути мотивованим, обґрунтованим і прийнятим з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.07.2025 № 1301015681 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 15.07.2025 та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У решті позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) 1211 грн 20 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович