14 жовтня 2025 рокусправа № 380/17214/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №312-Ф від 20.08.2024 та №315-Ф від 20.08.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, 34, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 13967927) перевести ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №312-Ф від 20.08.2024 та №315-Ф від 20.08.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, з 30.01.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що на виконання рішення Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/18390/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зараховано до стажу державної служби період роботи з 15.01.1994 по 01.05.2016 та прийнято рішення від 21.07.2025 №133650002983, у якому відповідач зазначив, що Законом №889-VIII не передбачено право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця. Відповідно, підстав для переходу з пенсії по інвалідності Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII - не має. Відповідачем повторно розглянуто заяву від 30.01.2024 щодо переходу на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», заява від 30.01.2025 ОСОБА_1 опрацьована шляхом проведення умовного перерахунку у відповідності до Закону України «Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для державного службовця, що призводить до зменшення розміру пенсії. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки перерахунок є недоцільним. Позивач важає, що дії відповідача в частині заперечення її права на призначення пенсії по інвалідності державного службовця та неврахування ним довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2024 №312-Ф, №315-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при обчисленні розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у зв'язку з чим просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з довідкою до акта медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №610202 від 23.08.2022 позивачу встановлено другу групу інвалідності.
Наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.01.2024 №69-О звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за призначенням пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, 29.01.2024 з посади за власним бажанням , частина перша статті 86 Закону України «Про державну службу».
Позивач 31.01.2024 звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою, у якій просила перевести її з пенсії по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по Закону України «Про державну службу» як інваліда ІІ групи та внести дані про звільнення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення від 02.02.2024 №133650002983, яким повідомило про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку згідно заяви від 30.01.2024 у зв'язку з відсутністю права на призначення даного виду перерахунку.
Вказані обставини встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/18380/24, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №380/18390/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.02.2024 №133650002983. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII з 30.01.2024 з урахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2024 №312-Ф, №315-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/18380/24, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в адміністративній справі №380/18390/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - скасовано частково, а саме, в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області урахувати довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2024 №312-Ф, №315-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, - і в цій частині ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. В решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в адміністративній справі № 380/18390/24 - залишено без змін.
На виконання рішення суду відповідач прийняв рішення №133650002983 від 21.07.2025, яким відмовлено у переведені на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки перерахунок є недоцільним.
В прийнятому рішенні зазначено, що Законом №889-VІІІІ не передбачено право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця. Відповідно підстав для переходу з пенсії по інвалідності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» немає.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №380/18380/24, відповідачем зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» період згідно записів трудової книжки з 15.01.1994 по 01.05.2016 та повторно розглянуто заяву від 30.01.2024 щодо переходу на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Заява від 30.01.2025 ОСОБА_1 опрацьована шляхом проведення умовного перерахунку у відповідності до Закону України «Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для державного службовця, що призводить до зменшення розміру пенсії.
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Судом встановлено, що позивач з 01.02.1993 по 31.12.1998 працювала в Управлінні соціального захисту населення (15.01.1994 прийняла присягу державного службовця); з 01.01.1999 по 29.01.2024 працювала в органах Пенсійного фонду України.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №610202 від 23.08.2022 позивач є інвалідом ІІ групи.
Відтак, оскільки позивач визнана інвалідом ІІ групи в період перебування на державній службі та має стаж державної служби понад 30 років, то вона набула право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Водночас відповідач, розглянувши повторно заяву позивача про перехід на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII, всупереч вищенаведеним висновкам суду повідомив позивача про те, що Законом №889-VIII не передбачено право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця та відмовив у переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII.
Щодо врахування довідок, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-XV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-XV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад № 750 (далі - Порядок № 750).
Відповідно до п. 7 Порядку № 750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
Згідно з п. 8 Порядку № 750 для отримання довідки подаються такі документи: заява; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до п. 6. Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі - Постанова № 3-1).
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд перевірив наявні в матеріалах справи довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) №312-Ф від 20.08.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служб №315-Ф від 20.08.2024, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та дійшов висновку, що такі складені за формою, затвердженою Постановою №1-3, містять відображення складових заробітної плати позивача.
Таким чином, на переконання суду, всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стаж державної служби позивача, який підлягав зарахуванню на виконання судового рішення у справі №380/18390/24 станом на 01.05.2016 становив понад 20 років, внаслідок чого позивач мав право на отримання таких довідок та вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Більше того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.
Оскільки позивач з заявою про перерахунок і перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» звернулася до пенсійного органу 30.01.2024, нарахування та виплата такої пенсії повинно проводитись саме з дня звернення з відповідною заявою, тобто, з 30.01.2024.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відтак, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а також зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №312-Ф від 20.08.2024 та №315-Ф від 20.08.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 30.01.2024.
Суд також дійшов висновку, що зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача потрібно саме Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №133650002983 від 21.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведені на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) перевести ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №312-Ф від 20.08.2024 та №315-Ф від 20.08.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 30.01.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан