Рішення від 15.10.2025 по справі 360/1624/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1624/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (місцезнаходження: вул. Князів Коріатовичів, 185, місто Вінниця, Вінницька область, ЄДРПОУ 07816153) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1) та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 31 травня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 31 травня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 07 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07 серпня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07 серпня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог до відповідача-1 зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (далі - Відповідач-1) та на теперішній час Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Представник Позивача звернувся із заявою до Відповідача-1 в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року. Листом № 8156/1 від 13.06.2025.

Відповідач-1 повідомив, що грудні 2015 року відбулось підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям випереджаючим шляхом. Відповідно до вимог Додатка 5 та абзаців восьмого-десятого пункту 5 Постанови № 1078 у разі підняття доходів випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, для проведення подальшої індексації грошового забезпечення обчислення індексу споживчих цін починалося з січня 2016 року, що відповідає вимогам абзацу 2 пункту 3 Постанови № 1013. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року. Оскільки обчислений розмір сум індексації до березня 2018 року не перевищив розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, то відповідно до вимог Додатка 5 та абзаців восьмого-десятого пункту 5 Постанови № 1078 не відновилося нарахування сум індексації грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб до березня 2018 року включно.

Відповідач-1 повідомив, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 31.05.2016 згідно витягу з наказу команди військової частини НОМЕР_4 № 136 від 31.05.2016 по 05.08.2016 з згідно витягу з наказу команди військової частини пп НОМЕР_4 № 197 від 05.08.2016 і був виключений із списків частини та всіх видів забезпечення.

Відповідач-1 вказав, що індексація грошового забезпечення за період з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року включно ОСОБА_1 проведена відповідно до вимог норм Закону № 1282, оскільки суми індексації його грошового забезпечення обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Постановою № 1078, Постановою № 1013 з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом в грудні 2015 року у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту 5 Постанови № 1078.

Відповідач-1 надав довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення, з якого вбачається, що індексація за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась.

В обґрунтування позовних вимог до відповідача-2 зазначено, що проходив військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону (далі - Відповідач-2) та на теперішній час Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 07.08.2016 по 28.02.2018 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Представник Позивача звернувся із заявою до Відповідача-2 в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року.

Листом № 549/11328 від 01.07.2025 Відповідач-2 повідомив, що індексація грошового забезпечення виплачується згідно «Порядку проведення індексації доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 № 248/1485. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники здійснюють видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, за даними Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України до квітня 2018 року в Міністерстві оборони України не було. Тому індексація грошового забезпечення з січня 2016 року по лютий 2018 року не виплачувалась.

Вважає такі дії Відповідачів протиправними, та такими, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право Позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, з наступних підстав.

Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази.

До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов в якому Військова частина НОМЕР_2 просить відмовити у задоволенні позову виходячи з такого.

Щодо визнання протиправною бездіяльність стосовно не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення зазначає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Згідно ст. 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Згідно зі ст. ст. 3, 15 Закону України «Про Збройні Сили України», фінансування Збройних Сил України, в тому числі військової частини НОМЕР_2 , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України, яке згідно п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), розподіляє та доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачів бюджетних коштів обсяги бюджетних асигнувань.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1080 Міністерство оборони України організовує забезпечення Збройних Сил зокрема, фінансовими ресурсами у межах коштів, передбачених державним бюджетом, здійснює контроль за їх ефективним використанням.

Із врахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства, Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у спірних відносинах - головним розпорядником фонду грошового забезпечення.

Відтак, військова частина НОМЕР_2 є бюджетною організацією, яка підпорядкована Міністерству обороні України та як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.

При цьому, Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» виплата індексації не передбачалась.

Зазначене підтверджено роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 року №10685/14-15/10; від 09.06.2016 №252/10/136-16; вхідний від 08.08.2017 року №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17.

Щодо вимоги нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, зазначає, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19. Такої ж думки дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний у своїх постановах у справі №120/3413/20-а від 03 лютого 2021 року, 120/4432/20-а від 01 березня 2021 року, № 120/4001/20-а від 25 березня 2021 року, № 560/3773/20 від 31 березня 2021 року.

За таких обставин, повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, покладаються на відповідача, тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця січень 2008 року відсутні.

Отже, визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-ХІІ, покладається на відповідача, а тому, вимога позивача є невмотивована, щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року», оскільки суд не має права перебирати на себе повноваження органів державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питання, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, суд уповноважений лише встановити право позивача на отримання індексації грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про компенсацію позивачу сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, при виплаті перерахованої індексації грошового забезпечення, необхідно відмовити, як передчасної.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21.

Щодо позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за час затримки виплати

Згідно з ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст. 3 цього Закону.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові ВС КАС від 18.08.2023 у справі № 460/4166/20 зазначено, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Тобто, за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки. У постанові КАС ВС від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 суд вчергове наголосив, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів.

Так як суми індексації, за невиплату яких позивач просить стягнути компенсацію, йому нараховані до виплати не були, тому й відсутні підстави для здійснення такої компенсації. Отже, вимога позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів є передчасною та задоволенню не підлягає.

Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

В цьому випадку відсутня дата проведення остаточного розрахунку з позивачем, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов в якому Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону просить відмовити у задоволенні позову виходячи з такого.

Позивач з 07.08.2016 по 31.05.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , безпосередньо у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону позивач службу не проходив.

Військова частина НОМЕР_5 є відокремленим суб'єктом владних повноважень, який лише перебуває на фінансовому забезпеченні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону - розпорядника коштів третього рівня. Зарахування військовослужбовців до списків особового складу, нарахування виплат та доплат особовому складу цієї військової частини здійснюються виключно на підставі наказів її командира, які в установленому порядку подаються до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону для організації належного фінансового забезпечення цієї військової частини та проведення відповідних виплат.

Так, статтею 9 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира.

Наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 затверджено Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України (далі - Правила). Ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 пункту 4.3. вказаних Правил грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).

Згідно з частиною 2 та 4 пункту 1.5. Правил військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Відповідно до п.1.3 Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином: головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України; розпорядники коштів другого рівня - через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансовоекономічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту; розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин.

Згідно статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства слідує, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного чи оспорюваного правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

В матеріалах поданої позовної заяви та судової справи відсутні жодні відомості, що не нарахування та не виплата позивачу грошового забезпечення та інших виплат відбулась саме завдяки протиправним діям або бездіяльності Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, а також такими що не ґрунтуються на вимогах законодавства є твердження позивача, що саме Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону мав здійснити нарахування позивачу грошового забезпечення та інші виплати, адже такий обов'язок покладається (покладався) на військову частину, за місцем штатної служби військовослужбовця.

Стосовно позовних вимог про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 зазначає, що вимоги позивача є передчасними, спрямованими на захист ще не порушеного права, висунуті за відсутності будь-яких відомостей щодо можливого його порушення в подальшому, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07 серпня 2016 по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Позивач за період проходження служби з 07 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року не мав права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з огляду на наступне.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 до Порядку № 1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:

«5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

З метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян, якими є також військовослужбовці, з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання.

Отже, вказаною постановою Кабінетом Міністрів України фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.

Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.

Така ж позиція уповноваженого органу виконавчої влади щодо порядку визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців - лист Міністерства соціальної політики України від 25.08.2022 № 423/900.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Вважає, що такі вимоги є передчасними, позивач за відсутності факту не нарахування та не виплати компенсації намагається своїми бажаннями підмінити положення діючого законодавства, а також такі вимоги не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах по справам, правовідносини у яких є подібними до обставин цієї справи.

Дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) проходив службу у відповідачів у спірний період.

Згідно витягу з наказу командира військової частини пп НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 31.05.2016 № 136 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового на всі види забезпечення, на котлове забезпечення за нормою №1 (загальновійськова) з обіду 31 травня 2016 року, призначено на посади курсантів відповідно до спеціальності та вважати таким що справи та посаду прийняли і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 450 гривень на місяць, шпк «солдат».

Згідно витягу з наказу командира військової частини пп НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 05.08.2016 № 197 позивач 05.08.2016 виключений зі списків частини та всіх видів забезпечення, з вечері 05.08.2016 знятий із продовольчого забезпечення, наборами сухих продуктів забезпечено на дві доби та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_6 .

Згідно витягу з наказу Командира військової частини польова пошта НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 07.08.2016 № 228 вважати такими, що прибули: солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом Першого заступника Міністра оборони України № 64-РС від 27.07.2016 на посаду кухара їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_8 військового мобільного госпіталю (багатопрофільного, на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (на 475 ліжок), який прибув з військової частини польова пошта НОМЕР_4 , з 7 серпня 2016 року зарахувати до списків особового складу частини та поставити на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з сніданку 8 серпня 2016 року, вважати таким, що 7 серпня 2016 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою кухара їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення.

Згідно витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_5 від 31.05.2021 № 157 старшого солдата ОСОБА_1 , кухара їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_8 військового мобільного госпіталю(багатопрофільного, на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (на 475 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України, відповідно до пункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту), звільнено з військової служби у запас згідно наказу начальника НОМЕР_8 військового мобільного госпіталю (багатопрофільного, на 100 ліжок) (по особовому складу) від 10 травня 2021 року № 8-РС, з 31 травня 2021 року виключити зі списків особового складу частини, зняти з усіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважати таким, що справи та посаду за 31 травня 2021 року.

Згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 в період проходження служби з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року від 13.06.2025 № 572/1 позивачу нараховано:

посадовий оклад: травень 2016 року 14,52 грн, з червня 2016 року по липень 2016 року 450,00 грн, серпень 2016 року 72,58 грн;

оклад за військовим званням: травень 2016 року 0,97 грн, з червня 2016 року по липень 2016 року 30,00 грн, серпень 2016 року 4,84 грн;

надбавка за виконання особливо важких завдань: травень 2016 року 7,74 грн, з червня 2016 року по липень 2016 року 240,00 грн, серпень 2016 року 38,71 грн;

щомісячна премія: травень 2016 року 98,71 грн, з червня 2016 року по липень 2016 року 3060,00 грн, серпень 2016 року 38,71 грн;

щомісячна додаткова грошова винагорода: травень 2016 року 73,16 грн, з червня 2016 року по липень 2016 року 2268,00 грн, серпень 2016 року 365,81 грн.

Відповідач-1 листом від 13.06.2025 № 8156/1 повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 31.05.2016 згідно витягу з наказу команди військової частини пп НОМЕР_4 № 136 від 31.05.2016 по 05.08.2016 згідно витягу з наказу команди військової частини пп НОМЕР_4 № 197 від 05.08.2016, виключений із списків частини та всіх видів забезпечення та направлений для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Луганської області.

Таким чином, індексація грошового забезпечення за період з 31 травня 2016 року по 05 серпня 2016 року включно ОСОБА_1 проведена відповідно до вимог норм Закону № 1282, оскільки суми індексації його грошового забезпечення обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Постановою № 1078, Постановою № 1013 з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом в грудні 2015 року у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту Постанови № 1078.

Згідно інформації про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення нарахованих та отриманих в період з 07.08.2016 по 28.02.2018 колишнім військовослужбовцем A0206 ОСОБА_1 б/н та без дати, позивачу нараховано:

посадовий оклад: серпень 2016 року 427,42 грн, вересень 2016 року 562,50 грн, з жовтня 2016 року по лютий 2018 року 605,00 грн;

оклад за військовий званням: серпень 2016 року 24,19 грн, з вересня 2016 року по жовтень 2016 року 30,00 грн, листопад 2016 року 34,00 грн, з грудня 2016 по лютий 2018 року 35,00 грн;

надбавка за вислугу років: червень 2017 року 33,01 грн; з липня 2017 року по лютий 2018 року 32,00 грн;

НОВЗ: серпень 2016 року 225,81 грн, вересень 2016 року 296,25 грн, жовтень 2016 року 317,50 грн, листопад 2016 року 319,50 грн, з грудня 2016 року по травень 2017 року 320,00 грн, червень 2017 року по лютий 2017 року 336,00 грн.

премія: серпень 2016 року 2906,46 грн, вересень 2016 року 3262,50 грн, жовтень 2016 року 3809,34 грн, з листопада 2016 року по лютий 2017 року 3509,00 грн, березень 2017 року 3158,10 грн, з квітня 2017 по січень 2018 року 3509,00 грн, лютий 2018 року 3738,90 грн;

ДГВ: серпень 2016 року 2150,33 грн, вересень 2016 року 2490,75 грн, жовтень 2857,10 грн, листопад 2016 року 2680,50 грн, з грудня 2016 року по січень 2017 року 2681,40 грн, березень 2017 року 41,18 грн, з квітня 2017 року по травень 2017 року 2681,40 грн, з червня 2017 року по січень 2018 року 2710,81 грн, лютий 2018 року 2848,14 грн;

винагорода АТО: серпень 2016 року 967,74 грн, з вересня 2016 року по жовтень 2016 року 1200,00 грн, листопад 2016 року 880,00 грн, грудень 2016 року 967,74 грн, січень 2017 року 2400,00 грн, лютий 2017 року 1628,57 грн, березень 2017 року 2400,00 грн, квітень 2017 року червень 2017 року 3500,00 грн, листопад 2017 року 1919,35 грн, з серпня 2017 року по лютий 2018 року 4500,00 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі- Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

У статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XIIіндексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий).

У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

З указаного вбачається, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 і від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Застосування положень статті 5 Закону № 1282-XII, як підстави ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є протиправним.

Означене не відповідає нормам Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078, якими визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Подібний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 30.03.2023 у справі № 380/11408/21.

Щодо позовних вимог, які стосуються невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 до 05.08.2016 та з 07.08.2016 до 28.02.2018, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01.12.2015 у редакції, яка діяла до 15.03.2018, передбачав:

- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);

- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);

- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).

У справах №№ 400/1118/21, 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

З грудня 2015 року (з дня початку застосування пункту 10-2 Порядку № 1078) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова № 1294). Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01.01.2008.

Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.

Проаналізувавши постанову № 1294 у період її дії з 01.01.2008 до 28.02.2018, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.01.2022 у справі № 420/15397/21 та від 10.05.2022 у справі № 420/15397/21, з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Так, з 01.12.2015 для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

У наведених постановах Верховний Суд зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.

При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 19.09.2016 до 28.02.2018 місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є січень 2008 року, в якому постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 620/7524/23, відповідно до яких «Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22 підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити».

Сума індексації грошового забезпечення у період з 31.05.2016 до 05.08.2016 та з 07.08.2016 до 28.02.2018 визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін у період з 31.05.2016 до 05.08.2016 та з 07.08.2016 до 28.02.2018, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до інформації щодо величин приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів наданої Міністерством соціальної політики України до листа від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51 вбачається, що величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі підвищення посадового окладу з січня 2008 року) становить: грудень 2015 року - 167,1 %, січень - травень 2016 року - 171,2 %, червень - листопад 2016 року - 186,9 %, грудень 2016 року - лютий 2017 року - 198,6 %, березень - травень 2017 року - 210,0 %, червень - серпень 2017 року - 221,5 %, вересень - листопад 2017 року - 231,4 %, грудень 2017 року - лютий 2018 року - 241,7 %, березень 2018 року - 253,3 %.

Коефіцієнт індексації та прожитковий мінімум, судом перевірено на Калькуляторі розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp) та на офіційному сайті Мінфіну України (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/), та суд дійшов висновку, що за спірний період позивач має право на виплату індексації, із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 31.05.2016 до 05.08.2016 місяць підвищення доходу січень 2008 року, суд встановив, що за цей період мала бути нарахована індексація грошового забезпечення виходячи з такого.

У травні 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у травні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2482,40 грн (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні-серпні 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2710,05 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,90 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

Тобто, розмір індексації за період з 31.05.2016 до 05.08.2016, який належить до виплати позивача, складає 5937,28 грн (травень 2016 року 80,08 грн (2482,40 грн/31 календарний день*1 календарних днів) червень-липень 2016 року складає 2710,05 грн щомісячно, серпень 2016 року 437,10 грн (2710,05/31 календарний день*5 календарних днів).

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 07.08.2016 до 28.02.2018 місяць підвищення доходу січень 2008 року, суд встановив, що за цей період мала бути нарахована індексація грошового забезпечення виходячи з такого.

У серпні-листопаді 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2710,05 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,90 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2016 року - лютому 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у грудні 2016 року лютому 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3177,60 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У березні-квітні 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у березні-квітні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3360,00 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У травні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у травні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3536,40 грн (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні-серпні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у червні-серпні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3730,06 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 221,50 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У вересні-листопаді 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у вересні-листопаді 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3896,78 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 231,40 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2017 року - лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у грудні 2017 року - лютому 2018 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 4258,75 грн щомісячно (1762,00 грн (прожитковий мінімум) х 241,70 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

Тобто, розмір індексації за період з 07.08.2016 до 28.02.2018, який належить до виплати позивача, складає 65761,64 грн (серпень 2016 року 2185,52 грн (2710,05 грн/31 календарний день*25 календарних днів), вересень-листопад 2016 року 2710,05 грн щомісячно, грудень 2016 року - лютий 2017 року 3177,60 грн щомісячно, березень-квітень 2017 року 3360,00 грн щомісячно, травень 2017 року 3536,40 грн, червень-серпень 2017 року 3730,06 грн щомісячно, вересень-листопад 2017 року 3896,78 грн щомісячно, грудень 2017 року - лютий 2018 року 4258,75 грн щомісячно).

Щодо позовних вимог нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та за період з 07.08.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІсума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Уряд прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації розраховується як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст зазначених норм права дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 до 15.02.2019 не виплачена, що не заперечується сторонами.

Оскільки, суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі № 674/22/17, від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов'язана з виплатою основної суми доходу.

В подальшому подібна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 160/672/24.

Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 171.1 пункту 171 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пунктом 4 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17 зазначив, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 по справі № 815/5826/16 вказано: «Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними».

Отже, після набрання рішенням у даній справі законної сили на відповідача покладається безумовний обов'язок його виконання.

Разом з тим на відповідача, як податкового агента, законом покладено кореспондуючий обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Тобто, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з приписами пункту 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом міністра оборони України № 280 від 22.05.2017 (далі - Правила № 280) розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:

розпорядники коштів третього рівня через фінансові органи військових частин.

Відповідно до приписів пункту 1.5 розділу 1 Правил № 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

З наведеного, суд дійшов висновку, що саме на військову частину, яка здійснює фінансове забезпечення покладено обов'язки контролю своєчасності нарахування та сплати грошового забезпечення військовослужбовців, а також є відповідальною за взяття бюджетних зобов'язань військових частин, зарахованих на фінансове забезпечення та включена до реєстру розпорядників бюджетних коштів.

Відповідачем-2 не заперечується перебування військової частини НОМЕР_5 на фінансовому забезпеченні відповідача-2.

Отже, у спірних правовідносинах у Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону виникли обов'язки здійснювати нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 до 05.08.2016;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 до 05.08.2016 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в розмірі 5937,28 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.08.2016 до 28.02.2018;

- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в розмірі 65761,64 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями2,8,9,19,20,32,72,77,90,94,132,241-246,226,255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (місцезнаходження: вул. Князів Коріатовичів, 185, місто Вінниця, Вінницька область, ЄДРПОУ 07816153) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 до 05.08.2016;

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 до 05.08.2016 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в розмірі 5937,28 грн;

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.08.2016 до 28.02.2018;

Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в розмірі 65761,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива

Попередній документ

131010722

Наступний документ

131010724

Інформація про рішення:

№ рішення:	131010723
№ справи:	360/1624/25
Дата рішення:	15.10.2025
Дата публікації:	17.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (14.11.2025)
Дата надходження:	14.08.2025

Учасники справи:

головуючий суддя:

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ

суддя-доповідач:

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ

СМІШЛИВА Т В

суддя-учасник колегії:

БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА