Іменем України
15 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11160/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління", яким просило:
- надати дозвіл на реалізацію майна Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління", яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 789519,21 грн., в тому числі по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 221518,75 грн., по частині чистого прибутку у розмірі 450,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7268,06 грн., з податку на додану вартість у розмірі 228898,64 грн., з податку на нерухоме майно у розмірі 330873,76 грн., та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
Податковим органом винесено першу податкову вимогу від 26.08.2008 №1/8473 та другу податкову вимогу від 29.10.2008 №2/10382, які було вручено відповідачу у визначений законом спосіб.
На підставі рішення від 09.09.2011 №25025/10/24-108 про опис майна у податкову заставу платника податків Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління", ГУ ДПС у м. Києві складено акт опису майна у податкову заставу №75/26-15-10-02-26 від 10.12.2019 та зареєстровано обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, у зв'язку з існуванням податкового боргу у Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління", податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Відповідача суми податкового боргу. За результатами розгляду справ Окружним адміністративним судом м. Києва винесено Рішення по справі №826/1275/13-а від 01.04.2013 року та Рішення по справі №640/23606/19 від 26.03.2020 про задоволення позовних заяв податкового органу повністю.
З метою вирішення справи про стягнення коштів на користь бюджету та виконання податкових зобов'язань відповідачем, податковим органом неодноразово вживались заходи, зокрема направлено до банківських установ інкасові доручення, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків. Проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника.
ГУ ДПС у м. Києві вважає що податковим органом вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу Державне підприємство "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління".
Проте суму узгоджених зобов'язань не сплачено.
Вважають, що достатніми умовами для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу. Тому дана позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідач, правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року позов залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи
Державне підприємство "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" (далі - ДП "ЦНДІ НІУ") зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.09.1996, код ЄДРПОУ 23696820, місцезнаходження: 04073, місто Київ, вул. Фрунзе, будинок 160/20 та перебуває на обліку Головного управління ДПС у м. Києві.
Станом на 17.02.2025 за ДП "ЦНДІ НІУ" обліковується податковий борг в розмірі 789519,21 гривень, в тому числі по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 221518,75 грн., по частині чистого прибутку у розмірі 450,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7268,06 грн., з податку на додану вартість у розмірі 228898,64 грн., з податку на нерухоме майно у розмірі 330873,76 грн., та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
Податковим органом винесено першу податкову вимогу від 26.08.2008 №1/8473 та другу податкову вимогу від 29.10.2008 №2/10382, які було вручено відповідачу.
Рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 26 березня 2020 року по справі 640/23606/19 задоволена позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління". Стягнуто з рахунків державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" (адреса: 04073, місто Київ, вулиця Фрунзе. будинок 160/20, код ЄДРПОУ 23696820) податковий борг в сумі 342824.31 грн (триста сорок дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 31 коп) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу. Рішення набрало законної сили 07.08.2020.
Досліджуючи дане судове рішення, судом встановлено, що за відповідачем обліковувався податковий борг в загальному розмірі 342824,31 грн, а саме: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 274240,16 грн, із земельного податку юридичних осіб 95584,15 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року по справі 826/1275/13-а задоволена позовна заява Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» податковий борг у розмірі 241 479,36 грн. з рахунків у банках:
- АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, р/р № НОМЕР_1 ;
- ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, р/р № НОМЕР_2 ;
- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р № НОМЕР_3 ;
- ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ по АТОЩАД м. Київ, МФО 322669, р/р № 2600130029753 та № 2600030129753;
- ЦЕНТРАЛЬНА ФІЛІЯ ПАТ ПІБ, м. Київ, МФО 322250, р/р № НОМЕР_4 .
3. Кошти зараховувати наступним чином:
- податок на прибуток - 7270,00 грн. на р/р № 31111009700006, код платежу 3011020100;
- податок на додану вартість - 226 856,81 грн. на р/р № 31113029700006, код платежу 14010100;
- частина чистого прибутку, що вилучається до бюджету - 450,00 грн. на р/р № 31113074700006, код платежу 21010100;
- земельний податок - 6902,55 грн. на р/р № 33210812700006, код платежу 13050100.
09 вересня 2011 року контролюючим органом було прийнято рішення № 25025/10/24-108 про опис майна у податкову заставу.
На підставі вказаного рішення податковим керуючим складений акт опису майна у податкову заставу №75/26-15-10-02-26 від 10.12.2019, який отримано відповідачем 24.12.2019.
Податкова застава відповідно до акту була внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, що підтверджується витягом № 34658042 від 16.12.2019.
З метою виконання рішення судів, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, а тому позивач звернувся до суду з вимогою надати дозвіл на погашення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пункт 89.3 статті 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Положенням пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Абзацом 2 пункту 95.5 статті 95 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду, а у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Суд наголошує, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що рішеннями суду від 26 березня 2020 року по справі №640/23606/19 та від 01 квітня 2013 року по справі №826/1275/13-а стягнуто з рахунків державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" податковий борг в сумі 342824,31 грн, саме: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 274240, 16 грн, із земельного податку юридичних осіб 95584,15 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу та податковий борг у розмірі 241479,36 грн. з рахунків у банках:
- АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, р/р № НОМЕР_1 ;
- ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, р/р № НОМЕР_2 ;
- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р № НОМЕР_3 ;
- ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД м. Київ, МФО 322669, р/р № 2600130029753 та № 2600030129753;
- ЦЕНТРАЛЬНА ФІЛІЯ ПАТ ПІБ, м. Київ, МФО 322250, р/р № НОМЕР_4 .
Кошти зараховувати наступним чином:
- податок на прибуток - 7270,00 грн. на р/р № 31111009700006, код платежу 3011020100;
- податок на додану вартість - 226856,81 грн. на р/р № 31113029700006, код платежу 14010100;
- частина чистого прибутку, що вилучається до бюджету - 450,00 грн. на р/р № 31113074700006, код платежу 21010100;
- земельний податок - 6902,55 грн. на р/р № 33210812700006, код платежу 13050100.
Як вбачається з розрахунку податкового боргу, станом на 17.02.2025 за ДП "ЦНДІ НІУ" обліковується податковий борг в розмірі 789519,21 гривень, в тому числі по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 221518,75 грн., по частині чистого прибутку у розмірі 450,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7268,06 грн., з податку на додану вартість у розмірі 228898,64 грн., з податку на нерухоме майно у розмірі 330 873,76 грн., та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
Досліджуючи вищезазначені рішення суду, судом встановлено, що податковий борг з земельного податку та податковий борг на нерухоме майно, який стягнуто за рішеннями суду значно менший ніж зазначено податковим органом у даній справі.
Тобто, податковий орган повинен був звернутися до суду щодо стягнення усієї суми податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявним непогашеним податковим боргом позивач звертався до банківських установ.
Однак, інкасові доручення на примусове списання були повернуті банківськими установами без виконання або відмовлено в їх прийнятті до виконання. Підставою для повернення без виконання здебільшого вказано, що відсутні кошти на зазначених рахунках, грошові кошти на рахунку арештовані за іншим документом про арешт коштів і на рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, у зв'язку з невідповідністю їх форми.
Суд вважає необхідним також дослідити акт опису арештованого майна, як підстави надання дозволу.
Згідно з п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до п.2 розділу 2 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017 (надалі - Порядок № 586), майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.
Згідно з п.6 розділу 2 Порядку № 586, у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Норми ПК України ставлять у залежність право контролюючого органу на продаж майна, описаного в заставу, від співвідношення між сумою непогашеного боргу та достатністю вартості майна на час продажу, що не встановлено контролюючим органом (балансова чи оціночна вартість).
Так, у разі, якщо для погашення податкового боргу, існуючого станом на час вчинення таких дій, достатньо лише його часткового продажу, то відсутня необхідність у реалізації усього описаного у податкову заставу майна.
Надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, або прийняття іншого рішення щодо встановлення способу погашення податкового боргу не звільняє податковий орган від обрання зваженого та розумного підходу до застосування всього дозволеного ПК України комплексу заходів задля забезпечення права платника податків на власність, що гарантоване Конституцією України. Дотримання таких умов вимагається задля забезпечення балансу між публічним (сплатою податкового боргу) і приватним інтересом (захист права власності платника податків).
Як слідує із Акта опису майна №75/26-15-10-02-26 від 10.12.2019 до податкової застави описано наступне майно: нежитловий будинок, загальна площа: 2672,0 кв.м, розтошована за адресою: вул.Фрунзе, 160/20, місто Київ, 04073.
Вартість вказаного майна в Акті опису не зазначена.
Оскільки станом на момент складення Акта опису майна балансова вартість майна відповідача визначена не була, тому згідно з п.6 розділу 2 Порядку № 586, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, позивачем не надано.
Отже, вказана обставина свідчить про порушення контролюючим органом вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд вважає, що підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, є відсутніми, у зв'язку із чим позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління" про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі відмовлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова