15 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2011/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами
загального позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
представник: адвокат Гурез І.О.
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
представник: Шамшур А.Ю.
про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 , через адвоката Гурез І.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" №000018767/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року,
- форми "Р" №000018765/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року,
- форми "ПС" №000018768/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року.
Позов мотивовано тим, що у жовтні 2024 року контролюючий орган на підставі п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України провів документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів від продажу об'єктів рухомого майна (легкових автомобілів). За наслідками перевірки контролюючий орган донараховав позивачу податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та наклав штраф за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. Позивач вважає, що така перевірка проведена незаконно, оскільки він є не податковим агентом у розумінні пункту 173.3 статті 173 ПК України і не має обов'язку з подання податкової декларації. Позивач не погоджується із нарахуванням йому податку з доходів фізичних осіб та військового збору та стверджує, що у 2020 році він добровільно сплатив такі податки, а у 2021 році він лише 1 раз продав власний легковий автомобіль, а в інших угодах купівлі-продажу він діяв як представник власників легкових автомобілів і не отримував дохід від продажу цих автомобілів. ДПС України за результатами розгляду скарги позивача скасувала податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій. Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2024 року в частині, які залишилися не скасованими за результатами розгляду його скарги.
Ухвалою судді від 01.04.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначене підготовче засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_2 упродовж 2021 року здійснив відчуження 4 об'єктів рухомого майна (легкових автомобілів) шляхом перереєстрації на інших власників на загальну суму 8 241 100 грн. Ці кошти є доходом платника податку, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному пунктом 173.2 статті 173 ПК України, та який позивач був зобов'язаний включити до податкової декларації за 2021 рік. У зв'язку з невиконанням позивачем такого обов'язку відповідач донарахував йому податкові зобов'язання, про що прийняв податкові повідомлення-рішення від 13.12.2024 року. За наслідками процедури адміністративного оскарження ці податкові повідомлення-рішення скасовані в частині нарахування штрафних санкцій і вважаються відкликаними, а відповідач 26.02.2025 року прийняв 2 нові повідомлення-рішення на зменшені суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Доводячи їх правомірність, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подала відповідь на відзив, у якій наголошувала, що позивач як повірений здійснював продаж легкових автомобілів від імені їхніх власників, передав їм кошти від продажу автомобілів, тому обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб покладається на власників, а позивач як повірений не є платником податку.
У ході підготовчого провадження представник позивача подала клопотання від 11.05.2025 року про зміну позовних вимог, у якому доповнила позов вимогами про визнання протиправними та скасування ще 2 податкових повідомлень-рішень, які прийняті за наслідками адміністративного оскарження первісних податкових повідомлень-рішень:
- форми "Р" №00001783/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року,
- форми "Р" №00001778/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року.
Суд розцінив це клопотання як заяву про зміну предмету позову та прийняв ці вимоги для одночасного розгляду з первісними позовними вимогами.
Ухвалою від 27.05.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку платників податків у Голованівському відділенні Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у 2020 - 2021 роках ОСОБА_1 отримав дохід без утримання податку, а саме:
- 254 250 грн. - виплачений ТОВ "Авто-Лізинг" у II кварталі 2020 року,
- 489 600 грн. - виплачений ТОВ "ФК "Фінхаус" у IV кварталі 2020 року,
- 250 000 грн. - виплачений АТ "Кредобанк" у I кварталі 2021 року,
- 988 500 грн. - виплачений ТОВ "Улф-Фінанс" у I кварталі 2021 року,
- 7 002 600 грн. - виплачений АТ "Кредобанк" у IV кварталі 2021 року.
На запити ГУ ДПС у Кіровоградській області ці установи надали контролюючому органу договори купівлі-продажу легкових автомобілів, укладених за участю ОСОБА_1 , та документи про перерахування коштів на його рахунок.
ГУ ДПС у Кіровоградській області 13.02.2023 року направило позивачу запит про надання інформації та документального підтвердження щодо отриманого доходу у 2021 році та причин його недекларування.
Позивач направив відповідь від 27.02.2023 року, у якій повідомив, що протягом 2021 року він за дорученням від фізичних осіб здійснив продаж трьох автомобілів. Власником цих автомобілів він не був. Кошти, які він отримав від продажу цих автомобілів на свій банківський рахунок в АТ "Кредобанк", він передав колишнім власникам автомобілів. Вказав, що ці кошти не є його доходом і не підлягають оподаткуванню. До пояснення надав копії окремих документів: договори купівлі-продажу та довіреності.
ГУ ДПС у Кіровоградській області 17.05.2023 року направило позивачу лист про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 та 2021 роки у зв'язку з отриманням доходів від продажу рухомого майна.
Такі податкові декларації ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Кіровоградській області не подав.
У вересні 2024 року в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видала наказ №717-п від 24.09.2024 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 ", яким на підставі пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України наказала провести з 31.10.2024 року перевірку платника податків ОСОБА_1 тривалістю 3 робочих дні з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів від продажу об'єктів рухомого майна за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року.
Копія наказу №717-п від 24.09.2024 року та письмове повідомлення від 24.09.2024 року про дату та місце проведення перевірки надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані ним 16.10.2024 року.
Посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 та за її результатами складено акт №16457/11-28-24-05/3381012350 від 11.11.2024 року, яким встановлено такі порушення:
- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, підпунктів 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1, підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164, пунктів 173.1, 173.2 статті 173 ПК України - заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на суму 1 309 893 грн.,
- підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження податкового зобов'язання з військовому збору за 2021 рік на суму 119 866,50 грн.,
- пунктів 49.1.та 49.2, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 ПК України - неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.
Цей акт перевірки направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий ним 13.11.2024 року.
Позивач 20.11.2024 року подав заперечення на акт перевірки з додатковими документами, зокрема розписками фізичних осіб про отримані від ОСОБА_1 кошти за продані автомобілі.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Кіровоградській області склала висновок від 06.12.2024 року.
ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки прийняло щодо ОСОБА_1 такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" №000018767/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 1 637 366, 25 грн., з яких 1309893 грн. - податкове зобов'язання, 327 473, 25 грн. - штраф,
- форми "Р" №000018765/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 149 833, 12 грн., з яких 119866, 50 грн. - податкове зобов'язання, 29 966, 62 грн. - штраф,
- форми "ПС" №000018768/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, яким на нього на підставі п.120.1 статті 120 ПК України накладено штраф в розмірі 340 грн.
Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 24.12.2024 року подав на них скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України №4993/6/99-00-06-01-02-06 від 20.02.2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме у період з 01.03.2020 року по 27.05.2022 року. Скасоване податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №000018768/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року повністю. Скасовані податкові повідомлення-рішення форми "Р" №000018767/11-28-24-05/3381012350 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 327473,25 грн., №000018765/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 29966,62 грн., в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
За наслідками процедури адміністративного оскарження ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо ОСОБА_1 такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" №00001783/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 1 309 893 грн. - податкове зобов'язання,
- форми "Р" №00001778/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 119 866, 50 грн. - податкове зобов'язання.
Позивач отримав ці податкові повідомлення-рішення 26.03.2025 року.
Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.2 платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України, який містить такі норми:
Стаття 162. Платники податку
162.1. Платниками податку є:
162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
162.1.3. податковий агент.
162.4. Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.
Стаття 163. Об'єкт оподаткування
163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Стаття 164. База оподаткування
164.1. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
164.1.1. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
164.1.3. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
164.2.4. частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.
Стаття 167. Ставки податку
167.1. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Стаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.
168.1.3. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
168.2. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів.
168.2.1. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
168.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Стаття 171. Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету
171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Стаття 173. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна
173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
173.2. Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
173.3. У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
173.4. Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:
при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;
якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;
суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому цим Кодексом порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.
Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов'язань та зобов'язань з єдиного внеску
176.1. Платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Кодексу таке подання є обов'язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;
е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
179.1. Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
179.2. Відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.
179.7. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
1.6. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.131 статті 170 цього Кодексу.
В пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що:
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
За висновками контролюючого органу, позивач у 2021 році здійснював операції з продажу легкових автомобілів, продавши юридичним особам 4 легкові автомобілі на загальну суму 8 241 100 грн. за такими договорами-купівлі-продажу:
1) легковий автомобіль SKODA OKTAVIA, 2012 р.в, вартістю 250 000 грн. - договір купівлі-продажу №26/02/2021-1 від 26.02.2021 року, укладений із АТ "Кредобанк",
2) легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GL550, 2013 р.в. вартістю 988 500 грн. - договір купівлі-продажу №9221-04/03/21 від 04.03.2021 року, укладений із ТОВ "Улф-Фінанс",
3) легковий автомобіль BMW M550XI, 2017 р.в., вартістю 1 552 600 грн. - договір купівлі-продажу №13/12/2021-1 від 13.12.2021 року, укладений із АТ "Кредобанк",
4) легковий автомобіль MERCEDES-BENZ S400, 2021 р.в., вартістю 5 450 000 грн. - договір купівлі-продажу №28/12/21-1 від 28.12.2021 року, укладений із АТ "Кредобанк".
Відповідач стверджує, що операції з продажу цих об'єктів рухомого майна підлягають оподаткуванню в порядку, установленому статтею 173 ПК України:
- дохід, отриманий позивачем від продажу першого автомобіля (250 000 грн.), не підлягає оподаткуванню;
- дохід, отриманий позивачем від продажу другого автомобіля (988 500 грн.) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України (5 % бази оподаткування);
- дохід, отриманий позивачем від продажу третього та четвертого автомобіля (1 552 600 грн. + 5 450 000 грн.) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПК України (18 % бази оподаткування).
Тож за розрахунками відповідача, позивач повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 309 893 грн. (988 500 грн. х 5% + (1 552 600 грн. + 5 450 000 грн.) х 18%).
Крім того, доходи, одержані позивачем від продажу другого, третього та четвертого автомобіля, оподатковуються військовим збором за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (1,5 % бази оподаткування).
За розрахунками відповідача, позивач повинен сплатити військовий збір в сумі 119 866, 50 грн. ((988 500 грн. + 1 552 600 грн. + 5 450 000 грн.) х 1,5%).
Позивач заперечує проти нарахування йому податку на доходи фізичних осіб і військового збору та зазначає, що у 2021 році він із описаних в акті перевірки об'єктів рухомого майна продав лише один легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GL550, 2013 р.в. вартістю 988 500 грн. (договір купівлі-продажу №9221-04/03/21 від 04.03.2021 року) і за правилами пункту 173.2 статті 173 ПК України отриманий ним дохід з цього першого продажу не підлягає оподаткуванню. Решту три легкових автомобіля він продав за довіреностями від їхніх власників і не отримував доходу від їх реалізації, а передав кошти довірителям (колишнім власникам автомобілів).
Перевіряючи ці доводи, суд установив такі обставини щодо продажу легкових транспортних засобів у 2021 році за участю ОСОБА_1
1) легковий автомобіль SKODA OKTAVIA 1598, 2012 р.в, (ідентифікатор ТЗ TMBHT61Z7D2055873) з 04.12.2018 року був зареєстрований за громадянкою ОСОБА_3 .
Шевчук Юрій Дмитрович, діючи від імені ОСОБА_3 як її представник за довіреністю від 12.02.2021 року, 25.02.2021 року видав Манзюку О.С. довіреність, якою в порядку передоручення уповноважив його представляти інтереси ОСОБА_3 з питань експлуатації та розпорядження цим автомобілем. Ця довіреність посвідчена нотаріально 25.02.2021 року за №523.
Між продавцем ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяв Манзюк О.С., та покупцем АТ "Кредобанк" укладено договір купівлі-продажу №26/02/2021-1 від 26.02.2021 року, за умовами якого продавець передала у власність покупця легковий автомобіль SKODA OKTAVIA з метою передачі у фінансовий лізинг. Загальна ціна товару склала 250000 грн. ОСОБА_3 у договорі зазначила, що цей продаж для неї у 2021 році є першим.
Перереєстрація транспортного засобу з ОСОБА_3 на нового власника АТ "Кредобанк" проведена в ТСЦ 8043 на підставі договору купівлі-продажу №8043/2021/2453390 від 26.02.2021 року.
АТ "Кредобанк" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 58 000 грн. (меморіальний ордер №10765471 від 26.02.2021 року), в сумі 192 000 грн. (меморіальний ордер №10801041 від 26.02.2021 року), усього - 250 000 грн.
ОСОБА_3 видала ОСОБА_1 розписку від 26.01.2021 року про отримання нею коштів в сумі 250000 грн. за проданий автомобіль.
АТ "Кредобанк" у додатку 4ДФ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року відобразило суму, виплачену ОСОБА_1 , за ознакою доходу "157" (дохід, виплачений самозайнятій особі), а згодом на виконання листа ГУ ДПС у Кіровоградській області від 07.03.2023 року подав уточнюючий розрахунок, змінивши ознаку доходу на "105" (продаж (обмін) рухомого майна згідно зі статтею 173 розділу IV Кодексу).
2) легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GL550, 2013 р.в. (ідентифікатор НОМЕР_2 ) з 03.03.2021 року був зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 .
Між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ТОВ "Улф-Фінанс" укладено договір купівлі-продажу №9221-04/03/21 від 04.03.2021 року, за умовами якого продавець передав у власність покупця належний йому легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GL550 з метою передачі у фінансовий лізинг. Договірна вартість товару склала 988 500 грн. ОСОБА_1 у договорі зазначив, що цей продаж для нього у 2021 році є першим.
Перереєстрація транспортного засобу із ОСОБА_1 на нового власника ТОВ "Улф-Фінанс" проведена в ТСЦ 8043 на підставі договору купівлі-продажу № 8043/2021/2462445 від 04.03.2021 року.
ТОВ "Улф-Фінанс" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 988500 грн. (платіжна інструкція №9976717 від 04.03.2021 року).
ТОВ "Улф-Фінанс" у додатку 4ДФ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року відобразило суму, виплачену ОСОБА_1 , за ознакою доходу "105" (продаж (обмін) рухомого майна згідно зі статтею 173 розділу IV Кодексу).
3) легковий автомобіль BMW M550XI 4395, 2017 р.в. (ідентифікатор ТЗ НОМЕР_3 ) з 08.12.2021 року був зареєстрований за громадянкою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 09.12.2021 року видала ОСОБА_1 довіреність, якою уповноважила його укладати правочини щодо розпорядження цим автомобілем. Ця довіреність посвідчена нотаріально 09.12.2021 року за №2855.
Між продавцем ОСОБА_4 , від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_1 , та покупцем АТ "Кредобанк" укладено договір купівлі-продажу №13/12/2021-1 від 13.12.2021 року, за умовами якого продавець передала у власність покупця легковий автомобіль BMW M550XI з метою передачі у фінансовий лізинг. Загальна ціна товару склала 1 552 600 грн. ОСОБА_4 зазначила, що цей продаж для неї у 2021 році є першим.
Перереєстрація транспортного засобу зі ОСОБА_4 на нового власника АТ "Кредобанк" проведена в ТСЦ 8041 на підставі договору купівлі-продажу №8041/2021/2980755 від 14.12.2021 року.
АТ "Кредобанк" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 621040 грн. (меморіальний ордер №72588713 від 13.12.2021 року), в сумі 931 560 грн. (меморіальний ордер №72773128 від 14.12.2021 року), усього - 1 552 600 грн.
ОСОБА_4 видала ОСОБА_1 розписку від 15.12.2021 року про отримання нею коштів в сумі 1 552 600 грн. за проданий автомобіль.
АТ "Кредобанк" у додатку 4ДФ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року відобразило суму, виплачену ОСОБА_1 , за ознакою доходу "157" (дохід, виплачений самозайнятій особі), а згодом на виконання листа ГУ ДПС у Кіровоградській області від 07.03.2023 року подав уточнюючий розрахунок, змінивши ознаку доходу на "105" (продаж (обмін) рухомого майна згідно зі статтею 173 розділу IV Кодексу).
4) легковий автомобіль MERCEDES-BENZ S400 2925, 2021 р.в., (ідентифікатор ТЗ НОМЕР_4 ) з 28.12.2021 року був зареєстрований за громадянкою ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 28.12.2021 року видала ОСОБА_1 довіреність, якою уповноважила його представляти її інтереси з питань володіння, користування, експлуатації та розпорядження (з правом здійснення продажу) цим автомобілем. Ця довіреність посвідчена нотаріально 28.12.2021 року за №2109.
Між продавцем ОСОБА_5 , від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_1 , та покупцем АТ "Кредобанк" укладено договір купівлі-продажу №28/12/21-1 від 28.12.2021 року, за умовами якого продавець передала у власність покупця легковий автомобіль MERCEDES-BENZ S400 з метою передачі у фінансовий лізинг. Загальна ціна товару склала 5 450 000 грн. ОСОБА_5 зазначила, що цей продаж для неї у 2021 році є першим.
Перереєстрація транспортного засобу із ОСОБА_5 на нового власника АТ "Кредобанк" проведена в ТСЦ 8041 на підставі договору купівлі-продажу №8041/2021/3010949 від 29.12.2021 року.
АТ "Кредобанк" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 2862000 грн. (меморіальний ордер №75751924 від 28.12.2021 року), в сумі 2588000 грн. (меморіальний ордер №76009711 від 29.12.2021 року), усього - 5 450 000 грн.
ОСОБА_5 видала ОСОБА_1 розписку від 29.12.2021 року про отримання нею коштів в сумі 5 450 000 грн. за проданий автомобіль.
АТ "Кредобанк" у додатку 4ДФ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року відобразило суму, виплачену ОСОБА_1 , за ознакою доходу "157" (дохід, виплачений самозайнятій особі), а згодом на виконання листа ГУ ДПС у Кіровоградській області від 07.03.2023 року подав уточнюючий розрахунок, змінивши ознаку доходу на "105" (продаж (обмін) рухомого майна згідно зі статтею 173 розділу IV Кодексу).
Тож суд установив, що у 3 із цих 4 операцій з продажу транспортних засобів ОСОБА_2 діяв не від власного імені, а в порядку доручення (представництва, передоручення).
Цивільний кодекс України містить такі норми.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 237. Поняття та підстави представництва
1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник
1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником
1. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Стаття 240. Передоручення
1. Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
2. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
3. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Стаття 244. Представництво за довіреністю
1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Стаття 245. Форма довіреності
1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Стаття 316. Поняття права власності
1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Стаття 317. Зміст права власності
1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Стаття 328. Підстави набуття права власності
1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Стаття 334. Момент набуття права власності за договором
1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 346. Підстави припинення права власності
1. Право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна.
Стаття 629. Обов'язковість договору
1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 655. Договір купівлі-продажу
1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 1000. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Стаття 1002. Право повіреного на плату
1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Стаття 1003. Зміст доручення
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Стаття 1004. Виконання доручення
1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.
Стаття 1005. Особисте виконання договору доручення
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.
Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
1. Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
2. Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
3. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
6. Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.
7. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
8. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:
- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
27. Транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою-лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.
Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку та договору купівлі-продажу предмета лізингу.
33. Перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Суд установив, що позивач у договорах купівлі-продажу автомобілів, укладених у 2021 році із АТ "Кредобанк", та при перереєстрації цих транспортних засобів у ТСЦ у зв'язку зі зміною власників діяв не від власного імені, а виступав представником (повіреним) продавців - фізичних осіб, які уповноважили його на представництво своїх інтересів щодо розпорядження цим майном. Позивач не набував права власності на ці автомобілі і не відчужував їх як власник.
У зв'язку з укладенням цих договорів купівлі-продажу відбувся перехід права власності на автомобілі від попередніх власників, які виступали продавцями (громадянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) до нового власника - АТ "Кредобанк", який виступав покупцем.
Відповідач у ході податкової перевірки дійшов до помилкового висновку про те, що у цих правовідносинах ОСОБА_1 є продавцем та платником податку на доходи фізичних осіб від продажу легкових автомобілів.
Позивач не отримував доходу від продажу автомобілів, а отримані від покупця кошти за укладеними договорами купівлі-продажу передав довірителям, про що свідчать їхні розписки, які позивач надав контролюючому органу до заперечень на акт перевірки. Тож відповідно до статті 173 ПК України саме продавці (довірителі позивача) отримали дохід у вигляді вартості проданих автомобілів і є платниками податку на доходи фізичних осіб від продажу об'єктів рухомого майна, а функції податкового агента щодо цих осіб виконує АТ "Кредобанк", який зобов'язаний утримати податок з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної продавцем у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Суд вважає, що позивач під час укладання вказаних договорів купівлі-продажу не мав обов'язку сплачувати до бюджету податок з доходу від операцій з продажу цих легкових автомобілів і не є відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
У спірних правовідносинах контролюючий орган не довів факт отримання позивачем доходу від довірителів у вигляді плати за виконання своїх обов'язків за договорами доручення.
Суд установив, що ОСОБА_1 у 2021 році продав ТОВ "Улф-Фінанс" власний легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GL550 і отримав дохід в сумі 988 500 грн. За правилами пункту 173.2 статті 173 ПК України цей дохід від продажу першого автомобіля у 2021 році не підлягає оподаткуванню. Функції податкового агента відповідно до пункту 173.3 статті 173 ПК України у цих правовідносинах виконує ТОВ "Улф-Фінанс".
Позивач у 2021 році не мав обов'язку відображати суми, отримані від покупців легкових автомобілів, у складі оподатковуваного доходу з нарахуванням та сплатою з таких сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також подавати до контролюючого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік.
Суд прийшов до висновку, що відповідач незаконно нарахував позивачу податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 309 893 грн. та військовий збір в сумі 119 866, 50 грн. за 2021 рік.
Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пунктом 55.1 статті 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктами 1, 2 розділу IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року № 916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за № 1617/28062, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.
Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до пунктів 7, 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання … зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
У статті 60 ПК України наведений такий порядок відкликання податкового повідомлення-рішення:
60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Такі ж положення наведені у розділі V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204.
Суд установив, що за наслідками ініційованої позивачем процедури адміністративного оскарження ДПС України своїм рішенням від 20.02.2025 року скасувала спірне податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №000018768/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 грн. За правилами пп.60.1.2 п.60.1, п.60.3 статті 60 ПК України це податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з 20.02.2025 року. До реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, внесена інформація про скасування цього рішення. Тож оскільки це рішення скасоване в межах процедури адміністративного оскарження, то підстави для скасування його у судовому порядку відсутні.
Крім того, за результатами розгляду скарги позивача ДПС України зменшила нараховані йому суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, визначені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях форми "Р" №000018767/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, №000018765/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, скасувавши нараховані суми штрафів. У зв'язку з цим відповідач за результатами адміністративного оскарження направив позивачу нові податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00001783/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року, №00001778/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року на зменшені суми грошових зобов'язань, які вручені позивачу 26.03.2025 року. За правилами пп.60.1.3 п.60.1, п.60.4 статті 60 ПК України попередні податкові повідомлення-рішення форми "Р" вважаються відкликаним з 26.03.2025 року. До реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, внесена інформація про відкликання цих рішень. Згідно з даними інтегрованої картки платника нараховані у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.12.2024 року суми грошових зобов'язань не приймають участі у розрахунках з бюджетом. Отже ці рішення не підлягають виконанню, не породжують для позивача податкові зобов'язання та інші юридичні наслідки, а підстави для їх скасування у судовому порядку відсутні.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, порушених незаконним нарахуванням йому податкових зобов'язань, є скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем за наслідками процедури адміністративного оскарження, які містять зменшені контролюючим органом суми грошових зобов'язань.
Тож суд визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00001783/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року, №00001778/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року.
У задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №000018767/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, №000018765/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року та форми "ПС" №000018768/11-28-24-05/3381012350 від 13.12.2024 року, які є відкликаними, суд відмовляє.
Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Позивач у позові заявив вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування 5 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 3 217 298, 87 грн.
Розмір ставки судового збору за подання до суду цього позову становить 1 % від ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 15140 грн. Враховуючи, що позовна заява подана до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС, то відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору на неї становить 12 112 грн. (15 140 грн. х 0,8). Позивач сплатив судовий збір в сумі 14 301 грн., тобто зайво сплатив 2189 грн.
Суд задовольнив позовні вимоги частково на суму 1 429 759, 50 грн. Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 5 382, 54 грн. ((1 429 759, 50 грн. х 12 112 грн.) : 3 217 298, 87 грн.).
Кошти зайво сплаченого судового збору можуть бути повернуті позивачу з державного бюджету за його клопотанням та за ухвалою суду.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00001783/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00001778/11-28-24-05/3381012350 від 26.02.2025 року.
У задоволенні решти позовних відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 5 382, 54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ