10 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/10051/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.,
за участю:
представник позивача: не з'явився,
представник відповідача: Сочка О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» (02094, Київська область, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37631737) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» 20.11.2023 звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000187/1 від 05.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000026.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що ним подано до Закарпатської митниці митну декларацію № 23UA305240001205U0 з метою оформлення випуску товару (матраци) на загальну суму 87923,06 Євро, з відповідними додатками. 05.11.2023 рішенням Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000187/1 відкоригована вартість товару за матраци з 90 501,79 доларів США (як визначив позивач) до 120 710,93 доларів США (як визначив митний орган). На підставі такого рішення про коригування митної вартості була прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305240/2023/000026. Вказав, що підставою для коригування митної вартості товару від 05.11.2023 стало те, що митний орган, нібито, мав обґрунтовану підставу вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару і ним був застосований резервний метод визначення митної вартості товару. Позивач вважає, що дії відповідача у справі щодо коригування митної вартості товару та відмови у прийнятті митної декларації є неправомірними та безпідставними, а тому звернувся із цим позовом.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначає, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року залишено без змін, відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Верховного суду від 16 квітня 2025 року у справі №260/10051/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» задоволено частково: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 260/10051/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №260/10051/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.06.2022 між ТОВ «НІКОЛАС» та ТОВ «COMERCIAL GODEMA, S.L.» укладений контракт № 21/06-2022, за умовами якого: продавець зобов'язується продати товар власного виробництва під торговою маркою Karibian descanco та під торговою маркою Tribekka, а Покупець купує товар згідно умов цього Контракту. Асортимент, кількість товару, ціна - обговорюються в специфікаціях, інвойсах, пакувальних листах та узгоджених обома сторонами, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Загальна сума контракту становить 1000000 Євро. Термін дії контракту з моменту підписання до 31.12.2025 (п. 11 Контракту).
Додатковою угодою № 2 від 14.02.2023 до контракту № 21/06-2022 від 21.06.2022 були викладені в іншій редакції місцезнаходження та реквізити сторін.
27.09.2023 між сторонами була підписана специфікація № ES 8/8000799, відповідно до якої ТОВGODEMA, S.L. поставляє ТОВ «НІКОЛАС» товар (матраци) на загальну суму 87923,06 Євро.
30.10.2023 виготовлений Комерційний інвойс № ES 8/82300043 на загальну суму 87923,06 Євро.
30.10.2023 виготовлений Пакувальний лист № 1 загальною вагою Нетто 12846,04 кілограм, Брутто - 13580 кілограм.
27.09.2023 між сторонами погоджений Прайс Лист щодо вартості товару.
27.09.2023 ТОВGODEMA, S.L. виготовлено Проформу № ES 8/8000799 на загальну суму 87923,05 Євро.
Відповідно до офіційного курсу НБУ (39,80 гривень за 1 Євро) 87923,05 Євро становить 90501,79 доларів США (38,67 гривень за 1 долар США).
Доставка товару здійснювалася автомобільним транспортом ТОВ «Сто шляхів» на підставі договору № 21102023/1 від 25.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Сто шляхів» та ТОВ «НІКОЛАС».
Крім того, між сторонами була погоджена Заявка на надання транспортно- експедиційних послуг. Згідно з такою заявкою ТОВ «Сто шляхів» зобов'язувалося доставити товар для ТОВ «НІКОЛАС» з Іспанії до України.
Відповідно до довідки ТОВ «Сто шляхів» № 44 від 31.10.2023 транспортні витрати по перевезенню вантажу згідно Заявки -Договору від 25.10.2023 року по маршруту становлять: 30510 Yecla, Murcia, Іспанія - митний пост Дяково складають 181366 грн., митний пост Дяково-м. Київ, вул. Якова Гніздовського, 1 складають 53 634 грн. Страхування вантажу не проводилося.
На дане перевезення був наданий автомобіль: Тягач DAF XF 480 FAR XLRASH4300G195167, НОМЕР_1 . Напівпричіп тентований WIELTON SUDPC200000066431, BH5107XF.
Грошові кошти за доставку були сплачені, що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 06.11.2023 на загальну суму 235 000 гривень, доставка здійснювалась на підставі Міжнародної товарно-транспортної накладної 00001.
Як зазначав позивач, через введення на території України військового стану та заборону НБУ вчиняти будь-які дії з виведенням валюти з України (неможливість переведення валюти за межі України) ТОВ «НІКОЛАС» та ТОВ «COMERCIAL GODEMA, S.L.» домовилося про сплату товару в межах черговості та 09.08.2023 на користь ТОВ «COMERCIAL GODEMA, S.L.» було сплачено 30000 Євро (платіжна інструкція від 09.08.2023) (інша поставка), 29.08.2023 на користь ТОВ «COMERCIAL GODEMA, S.L.» було сплачено 30000 Євро (платіжна інструкція від 29.08.2023) (інша поставка), 12.09.2023 на користь ТОВ «COMERCIAL GODEMA, S.L.» було сплачено 21459,69 Євро (платіжна інструкція від 12.09.2023) (інша поставка).
Після прибуття товару до України ТОВ «НІКОЛАС» через уповноважену особу подано до Закарпатської митниці митну декларацію № 23UA305240001205U0 з метою оформлення випуску товарів з відповідними додатками.
05.11.2023 рішенням Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000187/1 відкоригована вартість товару саме за матраци з 90501,79 доларів США (як визначив позивач) до 120710,93 доларів США (як визначив митний орган).
На підставі рішення про коригування митної вартості була прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305240/2023/000026 від 05.11.2023.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації, тому звернувся до суду з цим позовом.
Скасовуючи судові рішення адміністративних судів та направляючи справу №260/10051/23 на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2025 року виснував, що суди не надали правової оцінки висновкам митного органу у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, не дослідили і не надали оцінку доводам позивача щодо наявності або відсутності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального та матеріального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Частиною першою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За змістом частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «матраци безпружинні з наповнювачем із полімерних матеріалів (піна пінополіуретанова з ефектом пам'яті) та з покриттям з синтетичних текстильних матеріалів, в асортименті» за основним методом за ціною договору (контракту).
Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару (матраци) та її визначення за основним методом позивач подав до митного органу рахунок-фактуру (інвойс) № ES 8/82300043 від 30.10.2023, в якому щодо термінів оплати йде посилання до пункту 4 контракту, в якому зазначено, що оплата здійснюється протягом 120 днів після отримання товару відповідно до узгодженої, підписаної та скріпленої печаткою з обох сторін специфікацією.
Для підтвердження витрат на транспортування товарів відповідно до заявлених умов поставки до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №44 від 31.10.2023 від імені підприємства ТОВ «Сто шляхів», яке відповідно до договору про надання транспортних послуг № №25102023/1 від 25.10.2023 є виконавцем транспортних послуг. Згідно з інформацією транспортної накладної (CMR) №000010 від 30.10.2023 року, фактичним виконавцем перевезення є ТОВ «МЕД-ОК».
Разом з цим, відповідно до частин другої та третьої статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів позивачу необхідно було протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, (контрактом); 3) рахунок до якого здійснено коригування митної вартості, визначивши її до рівня 63128,44 EUR.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МК України, декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Судом встановлено, що на запит митного органу декларантом було надано наступні документи: Специфікація № ES 8/8000799 від 27.09.2023, Додаткова угода №2 від 14.02.2023 до контракту №21/06-2022 від 21.06.2022, Заявка - Договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.10.2023 між ТОВ «HIKOЛAC» та ТОВ «Сто шляхів», платіжні банківські документи, що стосуються оплати за контрактом №21/06-2022 від 21.06.2022 (платіжний документ № б/н від 09.08.2023 на суму 30000 євро, платіжний документ № б/н від 12.05.2023 на суму 77301,31 євро, платіжний документ № б/н від 12.09.2023 на суму 21459,69 євро, платіжний документ № б/н від 29.08.2023 на суму 30000 євро), Прибуткова накладна № 3 від 21.04.2023, копія митної декларації № 23UA205140031363U1 від 21.04.2023, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 21.04.2023 - 31.05.2023.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №21/06-2022 від 21.06.2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) № ES 8/82300043 від 30.10.2023 та специфікація № ES 8/8000799 від 27.09.2023 визначає вартість товару у розмірі 87923,05 Євро.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД № 23UA305240001205U0 від 05.11.2023 ціна товару №1 відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № ES 8/82300043 від 30.10.2023 та специфікація № ES 8/8000799 від 27.09.2023 та становить 87923,05 Євро.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару №1 становить 87923,05 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ТОВ «Сто шляхів» в процесі перевезення оцінюваних товарів виконує обов'язки не перевізника, а експедитора, водночас, за наявності експедитора (посередника), витрати за експедиційні послуги по організації та здійсненню транспортування товарів (зокрема, за межами кордону України) до митного оформлення не заявлені, договір (заявка тощо) між експедитором (ТОВ «Сто шляхів») та фактичним виконавцем перевезення (ТОВ «МЕД-ОК») до митного оформлення не надано.
З цього приводу суд вказує, що доставка товару здійснювалася автомобільний транспортом ТОВ «Сто шляхів» на підставі договору № 21102023/1 від 25.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Сто шляхів» та ТОВ «НІКОЛАС». Крім того, між сторонами була погоджена Заявка на надання транспортно-експедиційних послуг. Згідно з такою заявкою ТОВ «Сто шляхів» зобов'язувалося доставити товар для ТОВ «НІКОЛАС» з Іспанії до України. Відповідно до довідки ТОВ «Сто шляхів» № 44 від 31.10.2023 року в транспортні витрати по перевезенню вантажу згідно Заявки -Договору від 25жовтня 2023р. , по маршруту становлять: - 30510 Yecla, Murcia, Іспанія -митний пост Дяково складають 181366 грн 00коп - митний пост Дяково- м. Київ, вул. Якова Гніздовського, 1 складають 53 634 грн.00коп Страхування вантажу не проводилося. Грошові кошти за доставку були сплачені, що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 06.11.2023 року на загальну суму 235000 гривень. Доставка здійснювала також на підставі Міжнародної товарно-транспортної накладної 00001.
Таким чином, відносини між ТОВ «Сто шляхів» (експедитор) та ТОВ «МЕД-ОК» (перевізник) регулюються внутрішнім договором між експедитором та перевізником, відповідна вартість доставки не включена у вартість товару та сплачувалася окремо.
В той же час, вартість доставки, або назва безпосередньо перевізника жодним чином не впливає на визначення числових значень складових митної вартості товарів і тому не може бути підставою для коригування вартості товару відповідачем.
Щодо посилання митниці на те, що позивач не надав до суду копії митної декларації № 23UA205140031363U1 від 21.04.2023 року, що на думку митниці може вказувати на спробу підприємства здійснити митне оформлення товарів в іншій митниці за заниженою митною вартістю з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі, то суд такі відхиляє.
Позивачем не заперечується той факт, що він подав митну декларацію № 23UA205140031363U1 від 21.04.2023 року в Волинській митниці, яка була відкоригована. Однак, не погодившись з таким коригуванням, позивач оскаржив рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000412/2 від 20.06.2023, картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002336. Рішенням суду від 17.11.2023 року по справі № 140/17594/23, яке набрало законної сили 07.05.2024, задоволено повністю позовні вимоги ТОВ «НІКОЛАС».
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А відповідачем не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача № UA305000/2023/000187/1 від 05.11.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
З огляду на те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000026 є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнається протиправним, відповідно картка відмови також підлягає скасуванню.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 6188,55 грн, що сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» (02094, Київська область, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37631737) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000187/1 від 05.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000026.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛАС» (02094, Київська область, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37631737) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6188,55 грн. (шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень п'ятдесят п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 15.10.2025 року.