про продовження процесуального строку
15 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/34480/23
категорія 110010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" Державна служба геології та надр України про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,
установив:
12 грудня 2023 року Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об'єкта РДГВН У-18-96/1, визнати протиправним та скасувати протокол №4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14 листопада 2018 року № 6294, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» з метою видобування гранітів Слобідського - 1 родовища на території Коростишівського району Житомирської області.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що ні Конституцією України, ні Законом України «Про прокуратуру» на органи прокуратури не покладено обов'язку відслідковувати оприлюднення органами державної влади та місцевого самоврядування кожного документа, як і не встановлено строків для виявлення оприлюднених актів. За змістом вказаних норм законодавства щодо повноважень прокурора, сам факт оприлюднення Держгеонадрами наказу та спеціального дозволу на користування надрами не надає прокурору права звернутися до суду з позовом про визнання їх протиправними (недійсними), оскільки таке право виникає лише в разі виявлення порушення або загрози порушення інтересів держави та встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді. У цьому випадку інформація, яка міститься у тексті оспорюваних наказу Держгеонадр та спеціального дозволу на користування надрами, не давала підстав для висновків про протиправність їх видання, порушення інтересів держави та наявність підстав для захисту прокурором цих інтересів у суді. Це стало можливим за результатами вивчення матеріалів, які отримано обласною прокуратурою з Офісу Генерального прокурора, з якими 17 жовтня 2023 року ознайомився працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після надання детективом Національного антикорупційного бюро України дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування та ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2028 року у частині документів, які стосуються отримання ТОВ «Стоун Про» оспорюваного спеціального дозволу.
Надаючи оцінку указаним доводам, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» органи прокуратури зобов'язані отримувати відомості для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з: інформації, що надходить до органів прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень, а також публікацій у медіа, у тому числі мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних.
Згідно із підпунктом 8.2 вказаного наказу керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам необхідно контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.
За такого правового регулювання твердження прокурора, що моментом відліку строку звернення до суду є 17 жовтня 2023 року є хибним та оцінюється судом критично.
Прокурор почав вживати дії щодо з'ясування обставин наявності чи відсутності порушених прав держави лише через 5 років після опублікування наказу Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року №40.
Позивач не наводить у заяві обставини, які перешкоджали б йому вчинити такі дії у межах встановлених строків до 17 жовтня 2023 року.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7024/22, від 21 вересня 2023 року у справі №380/7550/22 та від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23.
При цьому, позивачем не зазначено чи були вчинені дії, направлені на отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування до жовтня 2023 року або що обумовило звернення за таким дозволом у жовтні 2023 року, а не раніше.
Також позивачем не наведено обставин, які перешкоджали вчиненню дій, направлених на отримання необхідної для звернення до суду з цим позовом інформації та документів, після отримання листа з Офіса генерального прокурора у серпні 2021 року, в якому містився перелік суб'єктів, які отримали спеціальні дозволу та у якому, зокрема, було зазначено ТОВ "Стоун Про".
Суд зазначає, що позивач, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженням, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Міністерства енергетики України, Державної служби геології та надр України для отримання вказаних протоколів, більше того, у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України та посадових обов'язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокуратура мала володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.
Отже, суд резюмує, вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Суд ураховує, що у Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права", передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, в яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
З огляду на наведене вище, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
При цьому, під поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У цій справі позивач представляє інтереси держави. На думку суду, обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників багатотисячного державного апарату дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий обсяг механізмів.
Вступ у справу прокурора не може впливати на строки визначені для суб'єкта (в даному випадку держави), який такий прокурор представляє.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій прокурора не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
Згідно частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи, що позивачем вчинилися дії для усунення недоліків, наявні підстави для продовження строку на усунення недоліків для надання позивачу можливості навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити та визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Продовжити Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави строк для усунення визначених в ухвалі суду від 02 жовтня 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії цієї ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис