Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
15 жовтня 2025 року Справа №200/7426/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), Київського інституту Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
26.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), Київського інституту Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024, а саме щодо нарахування та виплати: грошового забезпечення за період з 04.08.2023 по 17.10.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та у 2024 - 3028,00 грн.; грошової компенсації за невикористані дні відпустки в кількості 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 та невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій тривалістю 140 діб на рік за 2015-2024 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 17.10.2024; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік служби з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн. - відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: (військовий квиток, витяги з наказів) про проходження у період з 01.01.2015 по 28.03.2021 та з 29.03.2021 по 03.08.2023 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ); уточнення змісту позовних вимог із суб'єктним складом сторони позивача, в якому вказати належного позивача у справі; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 та надати докази поважності причин його пропуску.
14.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а саме уточнено зміст позовних вимог із суб'єктним складом сторони позивача та надано докази проходження у період з 01.01.2015 по 28.03.2021 та з 29.03.2021 по 03.08.2023 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ).
Щодо строку звернення до суду, то представник позивача зазначив, що позивачу письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені при звільненні не було надано, а тому до моменту отримання юридичної консультації адвокатом 19.09.2025, позивач не знав та не міг знати про не нарахування та невиплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 17.10.2024.
Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.
Приписами ч. 3 та 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються ще й положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся з позовними вимогами щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.03.2021, 29.03.2021 по 03.08.2023 та з 04.08.2023 по 17.10.2024.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23.
У постанові від 21.03.2025 Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду, зокрема, від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року).
У зазначеній постанові судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
Таким чином строк звернення до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.07.2022 не пропущено, оскільки право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Водночас згідно з пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2, карантин, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, скасовано 30.06.2023.
Судова палата в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 констатувала, що, з урахуванням приписів пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25.06.2025 по справі № 380/6445/24.
Таким чином, з 01.07.2023 до вимоги щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 20.07.2022 по 17.10.2024 - застосовується норма частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19 липня 2022 року), яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач звернувся із цим позовом до суду через систему "Електронний суд" 26.09.2025, тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статтею 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19 липня 2022 року) в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 по 17.10.2024.
Обгрунтовуючи заяву щодо строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 представник позивача зазначив, що позивачу письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені при звільненні не було надано, а тому до моменту отримання юридичної консультації адвокатом 19.09.2025, позивач не знав та не міг знати про не нарахування та невиплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 17.10.2024.
Щодо твердження позивача про те, що до моменту отримання юридичної консультації адвокатом 19.09.2025, не знав та не міг знати про не нарахування та не виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 17.10.2024, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 04.04.2025 у справі № 380/3598/24 зазначено:
«41. Верховний Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
42. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
43. Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
44. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
45. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
46. Колегія суддів звертає увагу на те, що початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення грошового атестата, розрахункового листа або довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
47. Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23».
Отже, отримання позивачем відповідного розрахункового документа (грошового атестата, розрахункового листа або довідки про нараховані та виплачені суми тощо) є тією обставиною, з якою пов'язується початок перебігу строку звернення до суду.
При перевірці позовної заяви судом встановлено, що позивачем до неї долучено грошовий атестат № 145 від 17.10.2024 та довідку № 89 від 17.10.2024 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію для призначення пенсії за період з серпня 2023 року по вересень 2024 року.
Так, з грошового атестату № 145 від 17.10.2024 та довідки № 89 від 17.10.2024 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію для призначення пенсії за період з серпня 2023 року по вересень 2024 року вбачається, що позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, а саме:
- посадовий оклад - 7190,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1480,00 грн.;
- надбавка за вислугу років 50% - 4335,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 50% - 6502,50 грн.;
- щомісячна премія 420% - 30198,00 грн.:
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік - 49705,50 грн.;
- допомога для оздоровлення за 2024 рік - 49705,50 грн.;
- компенсація за невикористану щорічну відпустку за 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 - 173 969,25 грн.;
- компенсація за невикористану відпустку УБД тривалістю 140 діб за 2015-2024 роки - 231 959,00 грн.;
- одноразова грошова допомога при звільненні - 695 877,00 грн.;
- підйомна допомога при переміщенні в серпні 2023 року - 49705,50 грн.;
- за період з серпня 2023 року по вересень 2024 року нараховано та виплачено додаткове грошове забезпечення (особливості проходження служби в загальному розмірі - 89755,48 грн., премія в загальному розмірі - 413 810,01 грн.).
Отже, зі змісту довідки № 89 від 17.10.2024 та грошового атестату № 145 від 17.10.2024 судом встановлено, що позивач знав про обсяг і характер виплачених йому сум при звільненні ще 17.10.2024, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в грошовому атестаті в графі (правильність даних в грошовому атестаті підтверджую).
Таким чином про порушення своїх прав за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 позивач знав ще 17.10.2024, тому твердження представника позивача про те, що позивач не отримував, зокрема від Київського інституту Національної гвардії України письмового документа про нараховані та виплачені суми при звільненні за період з 04.08.2023 по 17.10.2024, суд оцінює критично.
Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 у встановлений кодексом строк.
Отже, триваюча пасивна поведінка позивача та його недисциплінованість як учасника суспільних відносин свідчить про недотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивач не міг не усвідомлювати, що тривале зволікання із зверненням до суду із позовною заявою, призведе до застосування судом процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду.
Оскарження особою будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб'єктом владних повноважень такої бездіяльності.
Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з вимогами за період з 04.08.2023 по 17.10.2024, а саме щодо вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України нарахувати та виплатити грошове забезпечення, у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та у 2024 - 3028,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошової допомоги для оздоровлення за 2024 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та 2024 - 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2024 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та 2024 - 3028,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки в кількості 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 та невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій тривалістю 140 діб на рік за 2015-2024 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 17.10.2024, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в кількості 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 та невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій тривалістю 140 діб на рік за 2015-2024 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 17.10.2024, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання та з урахуванням індексації, яку позивач отримував під час проходження служби;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік служби з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Європейського суду з прав людини в рішеннях від 28.05.1985 в справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 в справі "Кромбах проти Франції", в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE N 116/1997/900/1112).
Виходячи із системного аналізу норм КАС України у контексті практики ЄСПЛ, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Таких правил позивач не дотримався, а тому ним не виконано вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 та не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у спосіб подання заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду із наведенням підстав для поновлення процесуального строку чим не виконано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025, позовна заява в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 підлягає поверненню заявнику на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Луцик Маргарити Володимирівни про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського інституту Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 04.08.2023 по 17.10.2024, а саме щодо вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України нарахувати та виплатити грошове забезпечення, у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 04.08.2023 по 17.10.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та у 2024 - 3028,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошової допомоги для оздоровлення за 2024 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та 2024 - 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2024 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», який складав у 2023 - 2684,00 грн. та 2024 - 3028,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки в кількості 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 та невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій тривалістю 140 діб на рік за 2015-2024 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 17.10.2024, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в кількості 15 діб за 2022, 45 діб за 2023 та 45 діб за 2024 та невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій тривалістю 140 діб на рік за 2015-2024 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 17.10.2024, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Київського інституту Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання та з урахуванням індексації, яку позивач отримував під час проходження служби;
- зобов'язати Київський інститут Національної гвардії України перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний рік служби з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який складав 3028,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із урахуванням процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням раніше виплачених сум, разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Духневич