Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2025 року Справа№200/192/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
10.01.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 30.09.2024 № 1050/05-99-24-10/ НОМЕР_1 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» із 01.04.2022 р. та поновити з 01.04.2022 реєстрацію платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Реєстрі платників єдиного податку; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судові витрати, які складаються із судового збору, збору на забезпечення позовної заяви та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.09.2024 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято Рішення № 1050/05-99-24-10/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи - ФОП ОСОБА_1 .
Підставою для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, на думку Головного управлінням ДПС у Донецькій області, стало здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз. 3 п.299.10 ст.299, абз.5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПКУ): КВЕД 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку».
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.01.2025 зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 1050/05-99-24-10/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 про анулювання із 01.04.2022, платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням суду у справі №200/192/25.
20.01.2025 від ГУ ДПС у Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що платником порушено вимоги абз.8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ стосовно того, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Враховуючи наведене, ГУ ДПС в Донецькій області прийнято цілком законне рішення, яке ґрунтується на приписах ст.291 ПК України.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований у Головному управлінні ДПС у Донецькій області та внесений до Реєстру платників єдиного податку з 01.12.2020.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2020 основний вид економічної діяльності позивача КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний).
Згідно з листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 31.12.2013 №06-9759/09 ФОП ОСОБА_1 включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №3854 (надання доступу до інтернету. Технічне обслуговування та експлуатація власних телекомунікаційних мереж).
Також, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку другої групи, ставка 5 відсотків від доходу.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено Акт «Про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 30.09.2024 № 5337/05-99-24-10/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до абз 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ - 61.10 - діяльніть у сфері проводового електрозв'язку.
За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято рішення від 30.09.2024 № 1050/05-99-24-10/ НОМЕР_1 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» із 01.04.2022 у зв'язку з здійсненням видів діяльності, які дають право на застосувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ).
В матеріалах справи міститься лист Міністерства фінансів України № 11210-03-3/24468 від 20.08.2024 в якому зазначено, що що позиція Державної податкової служби України, згідно з якою платники податків - юридичні особи під час постачання електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, підтримується Міністерством фінансів України. Оскільки відповідно до абзацу третього пункту 70 статті 2 Закону України від 16.12.2020 № 1089 «Про електронні комунікації» у разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг - це суб'єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87 статті 2 Закону України «Про електронні комунікації»).
Слід зазначити, що Законом України від 18.11.2003 № 1280 «Про телекомунікації», який втратив чинність з прийняттям Закону України «Про електронні комунікації», було розділено ці поняття та визначено окремого суб'єкта в цій сфері, а саме провайдера телекомунікацій, яким є суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Отже, саме втрата чинності Законом України «Про телекомунікації» з набранням чинності Законом України «Про електронні комунікації» спричинила невідповідність з положеннями Податкового кодексу України щодо застосування суб'єктами сфери електронних комунікаційних послуг спрощеної системи обліку і звітності.
До того ж слід зауважити, що питання, пов'язане із застосуванням спрощеної системи оподаткування постачальниками електронних комунікаційних послуг, розглядалось на засіданні Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України, яке відбулося 21 березня 2024 року (далі - Експертна рада).
За результатами обговорення та голосування члени Експертної ради прийняли рішення про неможливість врегулювання цього питання через підготовку узагальнюючої податкової консультації, оскільки це питання можливо вирішити виключно внесенням відповідних законодавчих змін, зокрема до Закону України «Про електронні комунікації».
Вважаючи спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Стосовно виявлених порушень, покладених в основу оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
16.12.2020 року був прийнятий та набрав чинності 01.01.2022 року Закон України "Про електронні комунікації" №1089-IX (далі - Закон №1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до статті 16 Закону №1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
Відповідно до статті 17 Закону №1089-IX, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20.04.2022 року №30 "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 року №502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Враховуючи наведене, при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним у довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
ФОП ОСОБА_1 включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №3854, як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання: доступу до інтернету. Технічне обслуговування та експлуатація власних телекомунікаційних мереж, що підтверджено листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 31.12.2013 №06-9759/09.
Згідно з приписами п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Раніше, Законом України від 18.09.2019 року №102-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України "Про телекомунікації" та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 року набрав чинності Закон №1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються неприведеними у відповідність до Закону №1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 року "Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій".
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про телекомунікації":
оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 статті 2 Закону №1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу, згідно з п. 87 ст.2 Закону №1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, зокрема, це:
послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1;
послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Поряд із цим, як встановлено судом, під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України "Про електронні комунікації" позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: "Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж" та IC. S1: «послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації».
Проте, суд зазначає, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв'язок, Телефонний зв'язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Натомість, відповідач у якості критерію для застосування обмежень, встановлених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а допустив довільне трактування (вибрав з контексту) положень податкового законодавства, а саме із загального переліку діяльності, а саме: «надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльності з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльності з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, такий суб'єкт господарювання не може бути платником єдиного податку третьої групи».
Тому, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 відсутні.
При цьому, не приведення у відповідність положень Податкового кодексу України, у зв'язку із змінами у законодавстві про електронні комунікації, призводить до неоднозначного трактування таких норм.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З урахуванням наведених судом мотивів та положень законодавства, суд приходить до переконання, що спірне рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від є протиправним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, з метою повного захисту та відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01.04.2022 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивачка сплатила у розмірі 1 3028,00 грн. за подання позову та 908,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову, доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3936,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 30.09.2024 № 1050/05-99-24-10/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як платника єдиного податку другої групи, 5 відсотків з 01.04.2022 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )сплачений судовий збір у сумі 3936,40 гривень.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.10.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв