15 жовтня 2025 рокуСправа №160/24672/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" - адвоката Алістратової Олени Іванівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №160/24672/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/24672/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Так, за наслідками розгляду зазначеної справи судом було прийнято рішення від 01.10.2025 року, яким у задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.
06.10.2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника третьої особи, в якій вона просить суд:
- винести додаткове рішення по справі №160/24672/25 щодо розподілу судових витрат, які складаються із витрат на правничу допомогу;
- стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (вулиця Архітектора Дольніка, будинок 10, м. Дніпро, 49009; ідентифікаційний код 40027955) на користь Приватного підприємства «Євроклімат Дніпро» (код ЄДРПОУ 34409362) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, була залучена до справи ухвалою від 11 вересня 2025 року. ПП «Євроклімат Дніпро», у поданих поясненнях зазначило про попередній розрахунок судових витрат пов'язаних з витратами на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., та у відповідності до ч.3.ст.143 КАС України звертається до суду із відповідною заявою про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами 15.10.2025 року.
14.10.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких він посилається на те, що наданими документами: угодою та актом приймання-передачі наданих послуг не підтверджується обсяг наданої правничої допомоги, з чого вона складалась, скільки часу витратив адвокат та інше. Вказані витрати третя особа без самостійних вимог ПП «Євроклімат Дніпро» могло не нести оскільки до неї не було заявлено позовні вимоги, скасування або не скасування постанови державного виконавця про накладання штрафу не впливає на права ПП «Євроклімат Дніпро», справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, тобто участі у судових засіданнях представник не брала. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви.
Від відповідача письмові пояснення щодо поданої заяви до суду не надходили.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У частині сьомій статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною четвертою статті 143 КАС України передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою вказаної статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 вказаного Кодексу (частина п'ята статті 143 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
У постанові від 27.05.2021 року по справі №580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Так, в письмових поясненнях третя особа - ПП «Євроклімат Дніпро» зазначила про попередній розрахунок судових витрат пов'язаних з витратами на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., та вказувала, що детальний розрахунок витрат на правничу допомогу буде наданий протягом 5 днів після винесення судового рішення.
Отже, до початку розгляду справи по суті (судові дебати у справах, що слухаються у спрощеному позовному провадженні не проводяться) з дотриманням вимог частини сьомої статті 139 КАС України третьою особою подано клопотання про надання доказів понесених витрат після ухвалення рішення в даній справі та необхідність вирішення питання розподілу судових витрат та 05.10.2025 року (на четвертий день після отримання рішення суду) подано до суду відповідні докази на підтвердження вказаних витрат.
Вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь третьої особи витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.11 ст. 139 КАС України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 року у справі №810/1502/18.
Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 рок №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником третьої особи надані копії наступних документів: угоди про надання правничої допомоги від 12.09.2025 року; ордера адвоката та свідоцтво про право займатися адвокатською діяльності серії АЕ №1424603 від 15.09.2025 року; свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю №1995 від 21.04.2009 року; витягу з кабінету платника податків щодо адвоката, як особи, що займається професійною незалежною діяльністю; акта приймання-передачі наданих послуг правничого характеру від 01.10.2025 року; рахунка на оплату від 01.10.2025 року на суму 10 000,00 грн.; детального розрахунку судових витрат - розміру витрати на правничу допомогу (гонорару) адвоката згідно умов договору № б/н про надання правничої допомоги від 12.09.2025 року; платіжної інструкції від 02.10.2025 року про оплату витрат на правничу допомог №844.
Як убачається з матеріалів справи, 12 вересня 2025 року між третьою особою та адвокатом О.І. Алістратова була укладена угода про надання правничої допомоги, де предметом дійсної угоди є надання захисником/представником правничої допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво Клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі № 160/24672/25, за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа по справі Приватне підприємство «Євроклімат Дніпро» про визнання противоправною та скасування постанови про накладання штрафу у виконавчому проваджені 75998673.
Пунктом 4 вказаної угоди визначено розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума) і внесення за правові послуги Захисника, у відповідності зі ст. 30 Законом України від 05 липня 2012 року №5076-ІV «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються за домовленістю між Захисником та Клієнтом, відповідно до виставлених рахунків.
Сторони домовилися про розмір гонорару за участь та надання правничої допомоги у судовому проваджені становить 10 000,00 грн. та має бути сплачений у безготівковій формі, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі виставленого та направленого рахунку.
01.10.2025 року між адвокатом та ПП «Євроклімат Дніпро» був підписано акт приймання-передачі наданих послуг.
Так, згідно вказаного акту позивачу було надано наступні правові послуги:
надання правничої допомоги, де предметом дійсної угоди є надання захисником/представником правничої допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво Клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі № 160/24672/25, за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа по справі Приватне підприємство «Євроклімат Дніпро» про визнання противоправною та скасування постанови про накладання штрафу у виконавчому проваджені 75998673.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року сума, що має бути сплачена клієнтом за надану адвокатом послугу (фіксований розмір) - 10000 грн.
01.10.2025 року адвокатом виставлено рахунок №01.10.-2025 року на підставі угоди про надання правничої допомоги від 12.09.2025 року на суму 10000 грн.
На підтвердження перерахування коштів адвокату до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції від 02.10.2025 року за №844, згідно з якою ПП «Євроклімат Дніпро» сплатило рахунок від 01.10.2025 року на загальну суму 10 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що позивач надав до суду письмові заперечення проти стягнення на користь третьої особи 10000 грн. витрат на правничу допомогу, виходячи з неспівмірності та реальності понесених витрат.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником третьої особи доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності (малозначна справа).
Таким чином, суд вважає, що адвокатом не було докладено значних зусиль для складання письмових пояснень у цій справі, оскільки це справа незначної складності.
Враховуючи незначну складність категорії справи, суд вважає, що вказані третьою особою витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник третьої особи просить стягнути за рахунок позивача, підлягає зменшенню на підставі заперечень позивача та у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені представником третьої особи до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, а також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача, повинен становити 3000 грн.
За таких обставин, враховуючи, що рішенням суду в даній справі відмовлено у задоволенні позову, та враховуючи, що третя особа також просила відмовити у задоволенні позовних вимог, згідно з ч. 11 ст. 139 Кас України, суд дійшов висновку, що на користь третьої особи необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10".
Керуючись статтями 139, 242, 243, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" - адвоката Алістратової Олени Іванівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №160/24672/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (вулиця Архітектора Дольніка, будинок 10, м. Дніпро, 49009; код ЄДРПОУ 40027955) на користь Приватного підприємства «Євроклімат Дніпро» (вул. Велика Діївська, 40/396, м. Дніпро, 49128, код ЄДРПОУ 34409362) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна