15 жовтня 2025 рокуСправа №160/24009/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
21 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що він звернувся до Відповідача 30.06.2025 із заявою щодо проведення індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2017-2019) на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. Однак, листом від 14.07.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсі.
Ухвалою 25 серпня 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області з 02.10.2020 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).
Позивач 30.06.2025 року звернувся до Відповідача із заявою щодо проведення індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2017-2019) на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Однак, листом від 14.07.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з діями відповідачів стосовно відмови у перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ № 168, Постановою КМУ № 185 та Постановою №209, позивач звернувся суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України Про індексацію грошових доходів населення).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства№ 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування(далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К=------------------------+ 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році(далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 2023 рік зупинено дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення. У свою чергу пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 ріку становлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16 лютого 2022 року № 118, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24 лютого 2023 року № 168, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 23 лютого 2024 р. № 185 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році від 22 лютого 2021 року № 127, Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16 лютого 2022 року № 118, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24 лютого 2023 року № 168, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 23 лютого 2024 р. № 185.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Відповідний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23.
Стосовно індексації пенсії в 2025 році, суд встановив, що на відміну від попередніх років, в 2025 році передбачено встановлення для категорії осіб, до якої відповідач відніс позивача, не щомісячної доплати до пенсії у сталому розмірі (100 грн, 135 грн), а градацію знижених (відносно встановлених у п. 1 Постанови №205) коефіцієнтів збільшення (пп. 6 п. 2 Постанови №205). Хоча розмір такої щомісячної доплати і передбачений у п. 3 Постанови №205, він стосується випадків недостатнього підвищення, тобто не є способом підвищення для пенсій, які не індексуються (як у попередніх роках), натомість забезпечує певну достатність такого підвищення (підвищення проводиться за коефіцієнтами збільшення, однак якщо воно не сягає встановленої межі, то встановлюється доплата для досягнення такої межі).
Тим не менш, градація знижених коефіцієнтів збільшення у пп. 6 п. 2 Постанови №205 має ту ж природу, що і встановлені у попередніх роках розміри щомісячної доплати до пенсії (100 грн, 135 грн), адже передбачена для випадків, коли пенсія не підвищується. Існування таких «пенсій, що не підвищуються», зумовлене невірним визначенням величини, яку належить множити на коефіцієнти збільшення: належить збільшувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, який фактично враховувався для обчислення пенсії особі при її призначенні (тобто, визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії), а не аналогічний показник, запроваджений Порядком №124.
При цьому такі зменшені коефіцієнти збільшення належало б застосувати вже не до розміру показника середньої заробітної плати по України, отриманого із застосуванням Порядку №124, а саме до такого ж показника, однак встановленого пенсіонеру при призначенні пенсії (за 3 роки, що передують року призначення пенсії).
Тобто, відмінність індексації пенсії в 2025 році зводиться до того, що в попередніх роках передбачалося правило, за яким збільшується показник середньої заробітної плати по Україні, запроваджений Порядком №124, і якщо його збільшення у пенсіонера не призводить до збільшення пенсії (за рахунок того, що цей же показник відносно самого пенсіонера, визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії, перевищує показник середньої заробітної плати по України, домножений на відповідний коефіцієнт збільшення), такому пенсіонеру встановлювалась щомісячна доплата до пенсії (100 грн, 135 грн).
Натомість в 2025 році в аналогічній ситуації (коефіцієнт збільшення з п. 1 Постанови №209, застосований до показника середньої заробітної плати по України, визначеного згідно Порядку №124, дає менший добуток, ніж величина цього ж показника, визначеного відносно самого пенсіонера за 3 роки, що передують року призначення пенсії) передбачено використання зменшеного коефіцієнту збільшення, однак вже до показника середньої заробітної плати по України самого пенсіонера (визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії). І лише у випадку, якщо після такого застосування розмір збільшення пенсії не досягне 100 грн, належить встановити щомісячну доплату до пенсії, у розмірі, якого не вистачає для досягнення цієї величини.
Водночас, все ще йдеться про те, що коефіцієнт збільшення згідно п. 1 Постанови № 209 мав би застосовуватись не до показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески. Однак таке правозастосування, як вже вказав раніше суд, є протиправним, оскільки коефіцієнт збільшення застосовується до показника середньої заробітної плати по Україні, визначений відносно самого пенсіонера за 3 роки, що передують року призначення пенсії. Відповідно, пп. 6 п. 2 Постанови №209 не застосовується, оскільки пенсія позивача не стає такою, що не підвищується згідно п. 1 Постанови №209, оскільки цей пункт фактично передбачає підвищення усіх пенсій, оскільки коефіцієнт збільшення застосовується до показника середньої заробітної плати саме пенсіонера (визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії), а не такого ж показника, однак обчисленого відносно Порядку №124.
Отже, в 2025 році пенсія позивача також індексується за коефіцієнтом збільшення за п. 1 Постанови 209, в той час як зменшені коефіцієнти збільшення з пп. 6 п. 2 Постанови №209 не поширюють свою дію на позивача.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, 100,00 грн у 2023 році та 100 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
У частині позовних вимог про визначення в конкретному розмірі показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 7763,17 грн, суд зазначає, що дане питання не є спірним, права позивача в цій частині вимог не порушені.
Про те, що належним способом захисту порушеного права в спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії без зазначення конкретного розміру цього показника, свідчать постанови Верховного Суду від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.
Суд звертає увагу, що захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення до суду.
За таких обставин, не підлягають задоволенню вимоги про визначення в конкретному розмірі показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 7763,17 грн.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 15.08.2025.
Оскільки задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук