15 жовтня 2025 року Справа 160/27911/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі по адміністративній справі №160/27911/25,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати йому в періоди з 14.03.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- зобов?язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 14.03.2022 року по 20.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, з згідно із пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
До суду 09.10.2025 року від відповідача надійшла заява про закриття провадження.
В заяві зазначено, що звернення до суду з позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги, премії позивачу за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року (включно) не було обмежено будь-яким строком. Проте у правовідносинах, що виникли після цієї дати, а саме за період з 19.07.2022 року по 20.05.2023 року позивач пропустив тримісячний строк, звернувшись до суду лише 03.09.2025 року. На думку відповідача, строк звернення до суду є пропущеним без поважних причин, а тому провадження підлягає закриттю, у зв'язку із пропущеним встановленим ч.2 ст.233 КЗпП України строком звернення до суду.
Так, статтею 122 КАС України передбачено строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до положень частини першої статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною четвертою статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, частинами першою - четвертою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позовну заяву було подано позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.09.2025 року.
Суд наголошує, що разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21. Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №140/2168/23 дійшов висновку, що дія частини 1 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 р. №2352-IX) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили. Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення виникли ще в період з 01.03.2018 р. до 03.07.2023 р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Крім того, вказує на обставинами отримання ним відомостей про порушення своїх прав. Враховуючи вищевикладене, позивач просить поновити строк звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 03.10.2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд звертає увагу, що під час відкриття провадження по справі суд досліджував вже питання поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом та встановив, що позивачем пропущено строк звернення з поважних причин, оскільки, листом відповідача від 27.08.2025 року №702 йому надано довідки про розмір грошового забезпечення за період з 01.06.2022 року по 02.09.2023 року (день звільнення), з вказаними складовими грошового забезпечення помісячно. Відтак, строк звернення до суду з таким позовом складає три місяці з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а обов'язок надати працівнику таке письмове повідомлення покладено на роботодавця, у даному випадку строк звернення до суду становить три місяці та починає свій відлік з дати отримання відповідного письмового повідомлення.
Суд також зазначає, що згідно із правовими висновками Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, доводи представника відповідача про необхідність закриття провадження суд визнає безпідставними, оскільки судом визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
Відтак, в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі через пропущений строк на звернення до суду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 241, 248, КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі по адміністративній справі №160/27911/25.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма