15 жовтня 2025 р.Справа №480/7053/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення адміністративного позову , яка подана після подання позовної заяви, -
13.102025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подав заяву про забезпечення позову після подання позовної заяви до суду.
Дослідивши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст.152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір».
Частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачі не надали суду доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Позивачі вказують про те, що вони звільнені від сплати судового збору оскільки є військовослужбовцями.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 лютого 2020 року у справі№826/12929/17, визначальною обставиною для застосування пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
Позивачі не додали до заяви про забезпечення позову та до позовної заяви належних та допустимих доказів того, що позивачі є військовослужбовцями на момент подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову від 13.10.2025 року до суду: копії військових квитків, довідка військової частини тощо. Позивачі у позовній заяві та у заяві про забезпечення позову від 13.10.2025 року лише посилаються на те, що позивачі є військовослужбовцями.
З моменту винесення оскаржуваного наказу та до моменту звернення позивачів до суду з позовом пройшло більше одного місяця, а до моменту подання заяви про забезпечення позову від 13.10.2025 року більш як два місяці і за цей проміжок часу статус позивачів міг змінитися: вони всі або дехто з позивачів могли перестити бути військовослужбовцями.
КАС України не передбачає можливості залишення без руху заяви про забезпечення позову, у разі її не відповідності вимогами ст. 152 КАС України.
Відповідно до ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, про повернення представнику позивачів заяви про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Повернути представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заяву про забезпечення позову від 13.10.2025 року без розгляду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя С.В. Златін