Справа № 686/29622/25
Провадження № 1-кс/686/9814/25
15 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, про тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженні №42025240000000063 від 10.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,-
14.10.2025 року слідчий відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим процесуальним прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування даного клопотання слідчим зазначено, «у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025240000000063 від 10.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Хмельницькій області надійшли матеріали кримінального провадження про те, що група осіб, з метою особистого незаконного збагачення, всупереч чинному законодавству, на території Хмельницької області, здійснюють виготовлення, транспортування, зберігання та збут фальсифікованих рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Окрім цього встановлено, що 10.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год. та 23.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год., одна із довірених осіб організатора здійснила відправки незаконно виготовлених підакцизних товарів з відділення логістичної компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 .
З метою документування злочинної діяльності осіб, причетних до незаконного виготовлення, транспортування, зберігання та збут фальсифікованих рідин, що використовуються в електронних сигаретах виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), а саме відеозаписів камер відеоспостереження відділення логістичної компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 за 10.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год. та 23.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год. з можливістю їх копіювання».
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак, клопотав про розгляд справи у його відсутність з підтриманням викладених у клопотанні вимог.
Вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ст.131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно зі ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч.3). Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4). Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5).
Відповідно ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно зі ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю(ч.5). Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачаються довести за допомогою цих речей і документів (ч.6).
Отже, надання тимчасового доступу до речей і документів здійснюється виключно у випадку доведення стороною кримінального провадження у своєму клопотанні обставин, передбачених ч.ч.5, 6 ст.163 КПК України.
Статтею 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
При цьому, обов'язок доведення обґрунтованості клопотання КПК покладає сторону кримінального провадження, яка звертається із відповідним клопотанням.
Разом із тим, цих вимог закону слідчим дотримано не було.
Так, у клопотанні слідчий, з метою документування злочинної діяльності осіб, причетних до незаконного виготовлення, транспортування, зберігання та збут фальсифікованих рідин, що використовуються в електронних сигаретах, просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, володільцем яких є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зокрема, до відеозаписів камер відеоспостереження відділення логістичної компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 за 10.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год. та 23.09.2025 у період часу з 10:00 год. по 20:00 год. з можливістю їх копіювання. Однак, поза увагою слідчого та прокурора, який погоджував клопотання, залишилась та обставина, що відповідно до ст.245-1 КПК України, зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, здійснених в публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб, здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора та, за необхідності, за участю спеціаліста.
Частинами першою та другою ст. 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп'ютерні дані). Отже, матеріали відеозйомки (у тому числі відеозйомки з камер спостереження) є документами, а тому мають бути отримані у процесуальній формі, що передбачена для документів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Указане відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 10.09.2020 за наслідком розгляду справи №751/6069/19.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, отримання тимчасового доступу до речей і документів та можливість визнання таких речей та/або документів речовими доказами у кримінальному провадженні має бути проведена із дотриманням визначеної законом процедури.
Разом із цим, тимчасовий доступ до речей та документів не є інструментом збору доказів.
Тому його застосування можливе виключно за умови, коли сторона кримінального провадження зіткнулася з труднощами в зборі доказів, які, зокрема, можуть убачатись в існуванні певних заборон для розголошення даних, або володільці речей та документів відмовляються добровільно надати необхідні докази.
Водночас, тимчасовий доступ можливий лише в рамках наявного кримінального провадження, його застосування має відповідати його інтересам, а використання такого інструменту доступне виключно стороні кримінального провадження.
Отже, належними способами отримання речей і документів крім тимчасового доступу до них на підставі ухвали слідчого судді є визначені ст.93 КПК України способи збирання доказів, серед яких витребування інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей.
Про допустимість отриманих у такому порядку відомостей свідчить і судова практика.
У постанові від 15.05.2018 р. за результатом розгляду справи № 713/1622/16-к Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано визнали належним і допустимим доказом відео з камери телефону обвинуваченої, яке вона надала до суду та яким підтверджено, що нею не вчинялось інкримінованих їй дій.
Верховний Суд в ухвалі від 25.03.2019 р. (Справа №754/2178/18) також погодився із висновком про те, що у передбачений КПК України спосіб було здійснено долучення до матеріалів кримінального провадження відеозапису, який був на цифровому носії наданий на запит слідчого, ним оглянутий, про що складено протокол огляду та перегляду цифрового носія інформації, та який постановою слідчого визнано документом і приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає свою увагу на те, що жодних відомостей, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що слідчий вживав заходів для отримання зазначених відеозаписів у особи, яка ними володіє, та обґрунтування труднощів їх отримати у визначений КПК України спосіб, в порядку, передбаченому ст.245-1 КПК України, без відповідної ухвали слідчого судді, додані до клопотання матеріали не містять. За таких обставин вважаю, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 163, 164 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженні № 42025240000000063, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя