Справа № 344/6923/25
Провадження № 2/342/621/2025
14 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ: 42649746) - Романенко Михайло Едуардович, через систему "Електронний суд", звернувся в Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 10002853317 від 25.12.2020 у розмірі 43 530,36 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
В обґрунтування доводів позовної заяви посилається на те, що 25.12.2020 р. за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту. Дана заява N?10002853317 від 25.12.2020 знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Таким чином, ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту N? 10002853317 від 25.12.2020 з ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 25.12.2020 Відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 8700 грн. Кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту. Проте, Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов?язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 05.09.2022 р. згідно умов Договору факторингу N?556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором N? 10002853317 від 25.12.2020 p. На користь ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», що підтверджується Наказом N? 15-04-2024-1 від 15.04.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 43530,36 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8700 грн.; заборгованість за відсотками становить 34830,36 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О. від 17.04.2025 року відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 17.06.2025 вх.№33915, надісланий представницею відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сікорською Іриною Станіславівною на адресу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, відповідно до якого представник зазначає, що відповідач заперечує проти задоволення вимог Позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Посилаючись на норми ЦК України, ЦПК України, ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», повідомляє наступне: договір про споживчий кредит № 10002853317 від 25.12.2020 не підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. В матеріалах справи наявна лише роздруківка договору, без буквенно-цифенної комбінації. Також, у позовній заяві позивач не підтверджує належними доказами, яким чином був надісланий та отриманий відповідачем електронний одноразовий ідентифікатор: СМС-повідомлення, певний месенджер тощо. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що відповідач пройшов ідентифікацію у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». У позові позивач не вказує, яким чином відповідачу була надана (надіслана) пропозиція (оферта), і які істотні умови вона містила. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи Позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу, що відповідач здійснив вказані дії, зокрема (але не виключно): зареєструвався в інформаційно телекомунікаційній системі (ITC) ТОВ «Мілоан» кредитодавця); створив в такій системі особистий кабінет; отримав пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; отримав електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; ввів одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору. Відповідач не визнає факту заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір.
Також представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що позивачем не надано Додатку №1 до договору про відступлення право вимоги, згідно якого можливо було встановити, що право вимоги за кредитним договором № 10002853317 дійсно перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Сам лише факт знаходження у позивача копії кредитного договору, без підтвердження законності підстав для його отримання, не може свідчити про наявність у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 10002853317 від 25.12.2020. Крім того, позивачем також не надано належних доказів перерахування кредитних коштів первісним кредитором на рахунок відповідача, що могло б підтвердити факт виникнення заборгованості останнього за кредитом.
Також зазначає, що ТОВ «Діджи Фінанс» не надало доказів на підтвердження видачі позичальнику грошових коштів за умовами кредитного договору №10002853317 від 25.12.2020 (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо). Також позивачем не надано виписки з особового рахунку. Наданий розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом виконання позивачем умов кредитного договору та наявності заборгованості за цим договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на рахунок, позивачем не надано. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Відповідач не отримував грошових коштів за вказаним договором. При цьому, договір про надання кредиту, паспорт кредиту не містять реквізитів платіжної банківської картки відповідача, на яку, у відповідності до умов кредитного договору мали бути перераховані кредитні кошти. Відсутність в документах, які були складені під час укладення відповідачем з кредиторами договорів про надання фінансового кредиту реквізитів платіжної банківської картки відповідача унеможливлює виконання взятих кредитором на себе зобов'язань за вказаним договором щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів. Таким чином, позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», звертаючись до суду з даним позовом, повинен був отримати від первинних кредиторів первинні документи, які підтверджують перерахування на належний відповідачу рахунок чи видачу йому коштів за вищевказаним кредитним договором, а також розміру заборгованості за ним. Звертаючись до суду, позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, однак не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21. На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків. З наданих позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, внаслідок чого не можуть слугувати доказами безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача з огляду на їх неналежність та недопустимість.
Крім того, представник відповідача наголошує, що позивачем нараховано проценти з порушенням строку кредитування. Згідно п. 1.2 договору строк кредитування 30 днів, згідно п. 1.3.1 проценти по договору нараховуються за ставкою 1,14 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 8700,00 х 1,14 % = 99,18 грн. 99,18 грн х 30 = 2975,40 грн. Крім того, є необгрунтованою вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 6000,00 грн., на підтвердження чого зазначаю наступне. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. До позовної заяви не долучено доказів оплати правової допомоги. З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема додаткової угоди, акту не можливо встновити по якій справі сторони домовилися про надання правової допомоги та в якому обсязі та про стягнення заборгованості за яким кредитним договором. Витрати на правову дорпомогу є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконани робіт та ціною позову. Категорія справи про стягнення заборгованості за кредитним спором є нескладною, позовна заява складається з 3 аркушів та є типовою. З урахуванням викладеного підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 634 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 60, 64, 178 ЦПК України, представник відповідача - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а також розглянути справу за відсутності сторони відповідача.
Також у матеріалах справи міститься відповідь на відзив від 23.06.2025 вх.№35051, надіслана представницею позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Буряченко Ангеліною Володимирівною на адресу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, відповідно до якої представник зазначає, що доводи відповідача вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на нижче викладене. 25.12.2020 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту N?10002853317. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-caйтi https://cashberry.com.ua/. Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. TOB «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про надання фінансового кредиту N? 10002853317 від 25.12.2020 , який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті https://cashberry.com.ua/.
Щодо доводів представника відповідача, що договір про надання фінансового кредиту N? 10002853317 від 25.12.2020 не підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором представник позивача зазначає наступне: 25.12.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту N?10002853317, за яким кредитодавець зобов?язується надати позичальникові кредит на умовах цього договору, а позичальник зобов?язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені цим договором. Відповідно до п. 1.1. Договору Товариство зобов?язується надати Позичальникові грошові кошти (кредит) на суму 8700 грн. 00 коп. (далі - сума кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов?язується одержати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах встановлених цим Договором. Згідно п. 1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником. У відповідності до . 9.1. Договору невід?ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту затверджені Товариством (надалі - Правила). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на веб-сайті Товариства https://cashberry.com.ua. Договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Своїм підписом відповідач підтвердив, що свідомо приймає пропозицію укласти електронний договір на запропонованих і погоджених із ним умовах, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», а також ознайомлений з істотними умовами правочину, погоджується прийняти на себе зобов?язання позичальника, засвідчує повну та безумовну згоду з усіма без виключення умовами оферти. Таким чином, позивач приходить до висновку, що договір про надання фінансового кредиту N? 10002853317 від 25.12.2020; додаткова угода від 11.02.2021 про зміну умов договору N? 10002853317 від 25.12.2020; додаткова угода від 01.04.2021 про зміну умов договору N? 10002853317 від 25.12.2020; були підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» таких правочинів, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора https://cashberry.com.ua/ за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договори між сторонами не були б укладені, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Представник позивача наголошує, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред?явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом. З огляду на матеріали справи, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження укладення сторонами правочину в електронній формі. Будь-яких доказів на спростування укладення договору матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо неукладення договору про надання
фінансового кредиту N? 10002853317 від 25.12.2020. Більш того звертають увагу суду, що відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі і недостовірність електронного доказу. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 15.07.2022 року у справі N? 914/1003/21.
Щодо доводів представника відповідача, що зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача, представник позивача, посилаючись на пункти даного кредитного договору, зазначає, що доказами пролонгації є додаткова угода від 11.02.2021 про зміну умов договору N? 10002853317 від 25.12.2020; додаткова угода від 01.04.2021 про зміну умов договору N?10002853317 від 25.12.2020. Таким чином, на підтвердження законності нарахування заборгованості заяви було долучено копію деталізованого розрахунку заборгованості за кредитним договором N? 10002853317, яка підписана та сформована первісним кредитором. Наказом генерального директора ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» Купріянова Максима N? 15-04-2024-1 від 15 квітня 2024 року у зв?язку зі зміною найменування та скороченого найменування ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» на нове - ТОВАРИСТВО 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», внесено відповідні записи про зміну найменування, в усі облікові документи та трудові книжки всіх працівників Товариства. За таких обставин, посилаючись на судову практику, враховуючи, що в договорі сторонами було передбачено продовження строку кредитування, оскільки заборгованість по кредиту погашена не була, позивач вважає, що первісним кредитором обґрунтовано були нараховані відсотки за період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення, тому позовні вимоги в цій частині також підлягали до задоволення. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 43 530,36 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 700,00 грн. (відповідно до п. 1.1. Договору); заборгованість за відсотками становить 34 830,36 грн.; (відповідно до п. 1.3. Договору).
Окремо, звертає окрему увагу суду, на особливості доказування в цивільному процесі і наголошує на тому, що відповідач побудував свою позицію на концепції «негативного доказу» (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі N? 2-879/13 (провадження N? 61-10802св18). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс...». Наголошує на тому, що учасник справи має право подати до суду владний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта,
складении на ного замовлення. Тобто якщо представник відповідача не згодний з розрахунком заборгованості, наданим позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду.
Але, представник відповідача розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості.
Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також
суду не надав. Поряд з цим, звертають увагу суду, що за весь період перебування права вимоги за договором у позивача, ним не здійснювалося жодних додаткових нарахувань і не застосовувалось жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за договором, яка була нарахована первісним кредитором. Отже, позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, то представник позивача зазначає, що дані кошти були перераховані через платіжну систему ТОВ «Платежі Онлайн» (Повідомлення про внесення відомостей до РПІ: N? 27-0018/16805 від 26.03.2018 Види послуг: операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів), що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання Відповідачем грошових коштів за номером транзакції 30888-39881-70658. Отже, Позичальник заповнює заяву на отримання кредиту, де зазначає свої особиеті тані та номер карткового рахунку для отримання кредитних коштів. Повідомляє, що факт перерахування кредитних коштів через платіжну систему ТОВ «Платежі Онлайн» на картковий рахунок позичальника підтверджується додатком до позовної заяви N? 14 «Докази видачі коштів за кредитним договором.pdf.», з якого вбачається наступні реквізити проведеної транзакції: Номер транзакції: 30888-39881-70658; Сума транзакції, грн: 8700.00; Дата та час проведення транзакції: 25.12.2020 10:13:10; Номер карти: НОМЕР_2 ; Approval code: 322306; Банк-емітент: PRIVAT BANK.
Щодо доводів представника відповідача, що позивач не довів належними та
допустимими доказами, що до нього перейшли права вимоги щодо
ОСОБА_1 . Звертають увагу суду, що Позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» права вимоги до Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором N? 10002853317 від 25.12.2020, а саме: копія Договору факторингу N? 556/ФК-22 від 05.09.2022; витяг із Додатку N? 1 до Договору факторингу N? 556/ФК-22 від 05.09.2022; копії платіжних інструкцій за Договором факторингу N? 556/ФК-22 від 05.09.2022. Поряд з цим, звертають увагу суду, що Договір факторингу N? 556/ФК-22 від 05.09.2022 не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст.204 ЦК України, не спростована. При цьому представник зазначає, що зміна суб?єктного складу внаслідок укладення договору факторингу не впливає на зміну зобов?язань боржника та не порушує його права. Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факт відступлення права вимоги до Відповідача від ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» ДО ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором N? 10002853317 від 25.12.2020, а отже доводи представника відповідача, що позивачем не надано суду достовірні докази відступлення права вимоги до Відповідача та дійсності такої вимоги, є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо витрат на правничу допомогу, представник позивача повідомляє, що позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду наступні докази, а саме: копію договору N? 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року; копія додаткової угоди N? 10002853317 від 02 квітня 2025 року до договору N? 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року; копію детального опису робіт (надання послуг) від 02 квітня 2025 року; колію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) від 02 квітня 2025 року та колію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Білецький Богдан Михайлович. Поряд з цим, звертає увагу суду, що позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6000,00 грн., що підтверджується інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами (витяги з інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами додається до даного відзиву). Також, звертає увагу суду, що до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Таким чином, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справит обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 9000,00 підлягають до задоволення.
Зважаючи на вищенаведене, представник позивача просила суд:
1) Дану відповідь на відзив прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи N?344/6923/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2) Здійснювати за відсутності представника позивача розгляд справи N? 344/6923/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
3) Витребувати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, код ЄДРПОУ: 14360570) наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку N? НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки N? НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 25.12.2020-03.01.2021 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) платіжною карткою N? НОМЕР_2 за період з 25.12.2020-03.01.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
4) Задовольнити у повному обсязі позові вимоги позивача у справі N? 344/6923/25 за ПОЗОвОМ ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О. від 29.07.2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю на розгляд до Городенківського районного суду Івано-Франківської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено суддю Федів Л.М.
Ухвалою судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року Федів Л.М. постановлено прийняти справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до свого провадження. Постановлено повторно розпочати розгляд справи по суті та проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.
22.08.2025 на адресу Городенківського районного суду Івано-Франківської області представницею відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сікорською Іриною Станіславівною, через систему «Електронний суд», було повторно подано відзив на позовну заяву, ідентичний до того, який вже був надісланий представницею на адресу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 17.06.2025 вх.№33915.
Також ухвалою суду від 16 вересня 2025 року клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку задоволено. Поновлено представнику позивача строк для подачі клопотання про витребування доказів. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, Україна, м. Київ, вул.Грушевського, 1д, код АДРПОУ: 14360570) наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 25.12.2020-03.01.2021 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 25.12.2020-03.01.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Витребувані докази зобов'язано подати суду до 14 жовтня 2025 року.
30.09.2025 на виконання ухвали суду від 16 вересня 2025 року надійшли до суду затребувана інформація та документи.
Сторона позивача в судові засідання не з'явилася, однак в позовній заяві представник просив розгляд даної справи провести без представника позивача. Також такої позицій притрималась представниця у відповіді на відзив, яка міститься в матеріалах справи.
Сторона відповідача в судові засідання, призначені для розгляду даної справи, не з'явилася, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог закону. Представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна у поданому до суду відзиві просила розглянути дану справу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 25.12.2020 між ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС»» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №10002853317, за яким позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 8 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, встановлених цим Договором.
Відповідно до п.п. 1.2. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
У пункті 1.3. договору вказано, що нарахування процентної ставки за користування кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов цього договору, яка становить:
1.3.1. Знижена процентна ставка в розмірі 1.14% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 417.24%) застосовується на період строку надання кредиту (починаючи с першого дня перерахування суми кредиту та до закінчення строку кредиту), визначеного у п.1.2. цього Договору, якщо в цей строк Позичальник здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох робочих днів, що слідують за датою закінчення такого строку;
1.3.2. Стандартна процентна ставка в розмірі 2.14% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 783.24 %) застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.2. цього Договору, якщо Позичальник не виконав умови зазначені в п.1.3.1. цього Договору для застосування зниженої процентної ставки.
Відповідно до п.п. 1.4.-1.7. даного Договору розмір процентних ставок, визначених п.1.3. цього Договору, є фіксованим та може бути змінено Товариством в односторонньому порядку лише за умови попереднього письмового повідомлення Позичальника. За цим Договором не передбачається укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов?язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, а також кредит надається без забезпечення у вигляді застави.
Позичальник зобов?язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п.1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п.1.2. цього Договору.
Розрахунок сукупної вартості кредиту за зниженою процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п.1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід?ємною частиною цього Договору, Додаток N?1 до цього Договору.
Пунктом 2 даного договору визначено ПОРЯДОК ТА УМОВИ НАДАННЯ КРЕДИТУ, відповідно до умов якого кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на платіжну/банківську картку, реквізити якої надані Позичальником
Товариству з метою отримання кредиту протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення цього Договору. 2.2. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту. 2.3. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено наступне: нарахування процентів за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана у Графіку розрахунків, крім випадку якщо, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.2. цього Договору, відбулася пролонгація строку кредиту, відповідно до умов цього Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку розрахунків. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюються за один день. Розмір процентної ставки, встановлений п.1.3. цього Договору залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Позичальник розуміє та надає згоду товариству. що використання стандартної процентної ставки відповідно до п.1.3.2. Договору є насамперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов цього Договору, оскільки, умови про встановлення різних процентних ставок за цим Договором застосовуються автоматично за домовленістю Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
Пунктом 4 даного Договору передбачена ПРОЛОНГАЦІЯ СТРОКУ КРЕДИТУ, яка передбачає, що:
4.1. Позичальник має право продовжити строк користування кредитом, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про продовження (пролонгацію). Для продовження строку користування кредитом, Позичальник сплачує Товариству меншу суму із наступних: або нараховані проценти за ту кількість днів, на яку бажає продовжити строк, або повну заборгованість по процентах на момент оформлення пролонгації.
4.2. Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів. Факт оплати Позичальником нарахованих процентів є підставою для оформлення відповідної додаткової угоди до цього Договору.
4.3. При кожному продовженні строку користування кредитом, між Позичальником та Товариством укладаються відповідні додаткові угоди, які є невід?ємними частинами цього Договору.
4.4. Якщо до запланованої дати повернення кредиту, Позичальник бажає продовжити строк користування кредитом, датою продовження строку дії цього Договору та строку користування кредитом є дата, наступна за запланованою.
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису.
Відповідач, підписавши договір про надання фінансового кредиту № 10002853317 прийняв на себе зобов'язання за вказаним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25.12.2020 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору - 25.12.2020, сума кредиту 8700 грн, термін кредиту 30 днів, а також те, що ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Підтверджує отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз?яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов?язань за таким договором. Підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно дотримуватись укладеного договору кредиту та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «інвест Фінанс», текст яких розміщений на сайті: https://cashberry.com.ua.
Також сторонами погоджено графік розрахунків, який є додатком №1 до договору № 10002853317 від 25.12.2020, відповідно до якого сторони погодили термін платежу - 30 днів, сума кредиту - 8700 грн, нарахований процент - 2975,4 грн, до сплати (разом) - 11675,4 грн. Даний графік розрахунків підписано ОСОБА_1 електронним підписом.
Факт перерахування коштів у сумі 8700 грн на вказану відповідачем банківську карту підтверджується інформаційною довідкою № 62/1889/12 від 14.12.2022 року, згідно з якою ТОВ «Платежі Онлайн» як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Номер транзакції: 30888-39881-70658, сума транзакції: 8700,00 грн; дата та час проведення транзакції: 25.12.2020 10:13:10; номер карти НОМЕР_2 ; approval code: НОМЕР_4 ; банк-емітент: PRIVAT BANK.
Інформацією АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" (довідка №20.1.0.0.0/7-250917/81815-БТ), отриманою судом 30.09.2025 вх№6292/25, стверджується, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період 25.12.2020-03.01.2021 р.р.: фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 . Також суду надано виписку по рахунку № НОМЕР_5 за період 25.12.2020-03.01.2021 р.р., відповідно до якої встановлено, що 25.12.2020 на карту НОМЕР_5 було здіснено переказ коштів у сумі 8700,00 грн. Деталі операції: переказ коштів. Коментар: Viplata zaima CASHBERRY. ID платежу НОМЕР_7 .
З викладеного слідує, що первісний кредитор - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» свої зобов'язання щодо надання грошових коштів згідно договору №10002853317 від 25.12.2020 виконав в повному обсязі.
11.02.2021 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору №10002853317 від 25.12.2020, згідно якої сторони погодили наступне:
1. За умови сплати Позичальником Кредитору в строк до 11/02/2021 року фактично нарахованих процентів по договору N? 10002853317 від 25/12/2020 р. (надалі - "Договір") в сумі 1389 гривень, сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., п. 1.3. Договору, виклавши його у такій редакції: « 1.2. Кредит надається строком до 25/02/2021 року, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов?язань за цим Договором.».
2. У випадку, якщо в п.1.5.1. Договору знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, яка отримана Позичальником від Кредитора відповідно до умов «Офіційних правил «Кредит під 0,01%» на перший кредит для нових користувачів фінансових послуг», які розміщені на веб-сайті Кредитора та у разі ініціювання таким Позичальником продовження (пролонгації) строку кредиту і
за умови сплати Позичальником Кредитору в строк до 11/02/2021 року фактично нарахованих процентів по договору N? 10002853317 від 25/12/2020 р. (надалі - "Договір") в сумі 1389 гривень, Сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., п.1.3.1. Договору, виклавши їх у таких редакціях:
«1.2. Кредит надається строком до 25/02/2021 року, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов?язань за цим Договором.» та
«1.3.1. Знижена процентна ставка 1,71 % в день від суми кредиту, застосовується у межах нового строку надання кредиту (з 1-го (першого) дня пролонгації), зазначеного у п. З цієї Додаткової угоди, якщо в цей строк Позичальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. При цьому Позичальник погоджується, що умови про встановлення різних процентних ставок за цим Договором застосовуються за домовленістю Сторін та не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Позичальника.».
3. При порушенні Позичальником виконання зобов?язань визначених в п. 1, п. 2 цієї Додаткової угоди, дія цієї Додаткової угоди анулюється, сторони повертаються до умов, що діяли до укладення цієї Додаткової угоди.
4. Зміни в Договір набувають чинності в момент зарахування зазначеної суми в повному обсязі на банківський рахунок Кредитора. У разі часткового виконання умов Позичальником цієї додаткової угоди перераховані Позичальником кошти будуть направлені на погашення заборгованості перед Кредитором в порядку черговості встановленої п. 6.3. Договору.
5. Всі інші умови Договору не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов?язковість до виконання.
6. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід?ємною частиною Договору.
01.04.2021 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору №10002853317 від 25.12.2020, згідно якої сторони погодили наступне:
1. За умови сплати Позичальником Кредитору в строк до 01/04/2021 року фактично нарахованих процентів по договору N? 10002853317 від 25/12/2020 р. (надалі - "Договір") в сумі 1389 гривень, сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., п. 1.3. Договору, виклавши його у такій редакції: «1.2. Кредит надається строком до 15/04/2021 року, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов?язань за цим Договором.».
2. У випадку, якщо в п.1.5.1. Договору знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, яка отримана Позичальником від Кредитора відповідно до умов «Офіційних правил «Кредит під 0,01%» на перший кредит для нових користувачів фінансових послуг», які розміщені на веб-сайті Кредитора та у разі ініціювання таким Позичальником продовження (пролонгації) строку кредиту і
за умови сплати Позичальником Кредитору в строк до 01/04/2021 року фактично нарахованих процентів по договору N? 10002853317 від 25/12/2020 р. (надалі - "Договір") в сумі 1389 гривень, Сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., п.1.3.1. Договору, виклавши їх у таких редакціях:
«1.2. Кредит надається строком до 15/04/2021 року, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов?язань за цим Договором.» та
«1.3.1. Знижена процентна ставка 1,71 % в день від суми кредиту, застосовується у межах нового строку надання кредиту (з 1-го (першого) дня пролонгації), зазначеного у п. З цієї Додаткової угоди, якщо в цей строк Позичальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. При цьому Позичальник погоджується, що умови про встановлення різних процентних ставок за цим Договором застосовуються за домовленістю Сторін та не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Позичальника.».
3. При порушенні Позичальником виконання зобов?язань визначених в п. 1, п. 2 цієї Додаткової угоди, дія цієї Додаткової угоди анулюється, сторони повертаються до умов, що діяли до укладення цієї Додаткової угоди.
4. Зміни в Договір набувають чинності в момент зарахування зазначеної суми в повному обсязі на банківський рахунок Кредитора. У разі часткового виконання умов Позичальником цієї додаткової угоди перераховані Позичальником кошти будуть направлені на погашення заборгованості перед Кредитором в порядку черговості встановленої п. 6.3. Договору.
5. Всі інші умови Договору не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов?язковість до виконання.
6. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід?ємною частиною Договору.
05.09.2022 ТОВ «Діджи Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (Фактор) уклали Договір факторингу № 556/ФК-22, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Договором №10002853317 від 25.12.2020, відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 17.09.2024, який є додатком №1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 , ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 43530,36 грн.
Згідно Виписки з особового рахунку за договором про надання фінансового кредиту №10002853317 від 25.12.2020 заборгованість відповідача - ОСОБА_1 перед позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 43530,36 грн, з яких: 8700 грн - борг по тілу, 34830,36 - борг по відсотках.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали договір про надання фінансового кредиту.
Доказів визнання договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів повернення відповідачем коштів у повному обсязі. При цьому, заперечення представника відповідачаспростовуються наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов'язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.
Суд зазначає, що за умовами договору сторони встановили строк надання (повернення) кредиту 30 днів, включаючи дату отримання та повернення кредиту.
На переконання суду, саме строк повернення кредиту є строком кредитування, так як саме в цей термін за умовами договору позичальник мав повернути кредит, тобто виконати свій обов'язок за договором. Відтак, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. У подальшому на підставі додаткових угод вказаний строк було продовжено, а саме до 25.02.2021 року (додаткова угода про зміну умов договору №10002853317 від 25.12.2020, укладена сторонами 11.02.2021) та до 15.04.2021 року (додаткова угода про зміну умов договору №10002853317 від 25.12.2020, укладена сторонами 01.04.2021).
Що стосується розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором про надання фінансових послуг, суд зазначає наступне.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
А отже суд переконаний, що з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду, строк кредитного договору з урахуванням пролонгації договору за додатковими угодами закінчився 15.04.2021 року.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 17887,98 грн. Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування відсотків після 15.04.2021 року слід відмовити.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 частково здійснював повернення кредитних коштів, отриманих ним на підставі договору про надання фінансового кредиту №10002853317 від 25.12.2020, тому зважаючи на вищенаведене на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 26587,98 грн, з яких: 8700,00 грн - тіло кредиту та 17887,98 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на вижчевикладене.
При цьому, заперечення представника відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються встановленими судом обставинами, які підтверджені належними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути 1479,58 гривень (2422,40 грн х 26587,98 грн / 43 530,36 грн) судового збору на користь позивача.
Щодо стягнень витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2025 року між адвокатом Романенко Михайло Едуардович та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір про надання правової допомоги №42649746 та 02.04.2025 укладено додаткову угоду №10002853317 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025. Також разом із відповіддю на відзив, представником позивача було надано суду витяги із сайтів з інформацією щодо вартості надання послуг адвокатами (юридичною компанією УНІЛАВ).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Романенко М.Е. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 9000,00 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 2000,00 грн, стягнувши зазначену суму з відповідача.
Керуючись ст.ст, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 4, 10-13, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258-268, 273-279, 352-354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", код ЄДРПОУ: 42649746, заборгованість за кредитним договором № 10002853317 від 25.12.2020 у розмірі 26587,98 грн (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 98 копійок).
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", код ЄДРПОУ: 42649746, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1479,58 грн (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень 58 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн (дві тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 14.10.2025.
Суддя: Федів Л. М.