Справа № 342/447/25
Провадження № 2/342/416/2025
14 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Досин Наталії Федорівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Симонова Тетяна Михайлівна, звернулася до Городенківського районного суду із позовною заявою до Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.1-9)
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Симонова Тетяна Михайлівна, до Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (а.с.30-33)
15.05.2025 та 16.05.2025 до суду від представника позивача поступили заяви на виконання ухвали суду про усунення недоліків. Та із поданням 16.05.2025 заяви представником позивача подано позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Досин Наталії Федорівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.86-96)
Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Досин Наталії Федорівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Справа розглядається за правилами загального позовного провадження. (а.с.102-103)
Відповідно до позовної заяви від 16.05.2025 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Симонова Т.М., звернулася до суду із позовом до Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського РНО Досин Наталії Федорівни, в якому просить визначити позивачці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт документ № НОМЕР_1 , дата видачі 08.11.2024 року, орган, що видав 3228, дійсний до 08.11.2034 року, запис 19891023-01204, картка платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, після смерті її бабусі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доказом того, що ОСОБА_4 є рідною бабусею по татовій лінії є свідоцтво про народження батька позивачки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження село Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, про що 05 травня 1964 року складено відповідний актовий запис № 37, де вказано батько: ОСОБА_6 , мати: ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, на час смерті проживав у місті Івано-Франківськ. В зв'язку з тими обставинами, що склалися, позивач може відмітити наступне, що її батько ОСОБА_5 та її мати ОСОБА_7 розлучені офіційно, а тому проживали окремо. З батьком вони підтримували досить близькі стосунки, спілкувалися часто, їздили один до одного в гості, підтримували один одного за часи життя батька. За час свого життя її бабуся ОСОБА_4 не складала на позивачку заповіт. Чи складала бабуся заповіт на батька ОСОБА_5 позивачці не відомо. Але вона думала, що бабуся ОСОБА_4 склала заповіт на батька ОСОБА_5 , і вважала що батько вступив у спадщину на все майно після смерті рідної бабусі ОСОБА_4 . Позивачка була згодна з таким рішенням бабусі за свого життя і не заперечувала проти цього. Влітку 2022 року вони їздили на могили батька ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_4 і позивачці стало відомо від їхніх сусідів в селі Чортовець, що батько не вступив у спадщину на нерухоме майно після смерті бабусі. У бабусі: ОСОБА_4 був тільки один син ОСОБА_5 . Вступ батька у спадщину після смерті його матері вони за життя батьком з ним жодного разу не обговорювали. З часу смерті матері батька, її бабусі і до цього дня вони користуються будинком бабусі, всією садибою на свій власний розсуд. Раніше була усна домовленість між позивачкою та її батьком, що в подальшому батько переоформить все домоволодіння на неї, а вона зможе в будинку просто жити та користуватися городом, землею поки є таке бажання. Весь цей час після смерті бабусі ОСОБА_8 позивачка думала, що її батько давно оформив спадщину на себе. А тому вона жила своїм життям, і не з'ясовувала питання про прийняття спадщини батьком після смерті його матері відповідно до закону. В термін шести місяців після смерті батька ОСОБА_5 позивачка не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька, так як думала, що він після розлучення з її матір'ю ОСОБА_7 склав заповіт на когось іншого із своєї родини щодо нерухомого майна бабусі ОСОБА_4 . В листопаді 2022 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталії Федорівни з заявою про вступ у спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 , в зв'язку зі смертю батька ОСОБА_5 та про відкриття спадкової справи. Позивачка отримала письмовий лист-відмову № 147/01-16 від 04 листопада 2022 року, про відмову у прийому заяви про вступ у спадщину в зв'язку з тими обставинами, що нею пропущений 6-ти місячний термін прийняття спадщини і було рекомендовано звернутися з заявою до суду про продовження терміну прийняття спадщини. Згідно довідки № 62 від 30 січня 2025 року виданою Чортовецьким старостинським округом Городненківської міської, ОСОБА_4 була жителькою села Чортовець на час своєї смерті станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала одна і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , і разом з нею зареєстрованих осіб не було. На підставі довідки № 62 від 30 січня 2025 року виданою Чортовецьким старостинським округом Городненківської міської ради, ОСОБА_4 згідно по господарської книжки була зареєстрована та проживала в колгоспному дворі, є власником житлового приміщення сільськогосподарських будівель і споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Технічні характеристики будинку у по господарській книзі відсутні.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає в с. Чортовець Коломийського району Івано-Франківської області. (а.с.158-159)
В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.
Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду 30.06.2025 заяву про розгляд справи без участі, в якій просить суд справу №342/447/25 розглядати за її відсутності. Зазначає, що позивач в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги. Прошу задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . (а.с.121-127)
Представник відповідача Городенківської міської ради Кобилянський Б.М. подав до суду заяву про розгляд справи без участі, в якій просить суд розглядати справу без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с.111-113)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 подав, через канцелярію суду, 14.10.2025 заяву про розгляд справи у його відсутності. У задоволенні позову просить відмовити.
Також, ОСОБА_3 02.10.2025 подав до суду заяву в якій з приводу даного позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 , тітка (рідна сестра його мами). На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт на все належне їй майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося на його користь. Він в період з 1998 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 постійно спільно проживав біля своєї тітки ОСОБА_4 без реєстрації в її житловому будинку, вони проживали спільно разом однією сім'єю, що доводиться відповідними довідками та свідченнями свідків, які приймали участь у судовому засіданні по справі за його заявою про встановлення факту спільного постійного проживання зі спадкодавцем не менше 5-ть років до дня смерті спадкодавця, та які надавали свої свідчення по суті заданих судом питань. Городенківським районним судом дану справу розглянуто та задоволено на його користь, рішення суду у даній справі набрало законної сили. Після набрання рішенням суду законної сили він звернувся до нотаріуса де була заведена спадкова справа та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Станом на сьогоднішній день він доглядає за господарством в якому він спільно постійно, як одна сім'я проживав разом із своєю тіткою ОСОБА_4 , обробляє земельні ділянки, що їй при житті належали. Також зазначає, що ОСОБА_1 жодного разу в с. Чортовець не бачив та не бачив, щоб вона приїздила та провідувала тітку ОСОБА_4 та доглядала за нею.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом:
Із копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Після реєстрації шлюбу 22.10.2021 з ОСОБА_10 . Прізвище дружини ОСОБА_9 було змінено з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 , що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00047022419 від 17.09.2024. (а.с.20, 24-25)
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16.02.2018 по справі № 363/3846/17 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , зареєстрований 22.10.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 306 - розірвано. Рішення набрало законної сили 20.03.2018 (а.с.22-23)
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , змінила прізвище та ім'я на - ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис за № 31 від 25.10.2024.
Із копі повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . (а.с.19)
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 68 років в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 65, що доводиться копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого 18.09.2024 Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с.16)
ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 44 роки в м. Івано-Франківськ, актовий запис № 270, що доводиться копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 17.09.2024 Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с.18)
Відповідно до довідки №62 виданої 30.01.2025 старостою Чортовецького старостинського округу - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . актовий запис №65 від 30.12.2003, на час смерті була зареєстрована в колгоспному дворі за адресою: АДРЕСА_2 , на час смерті за даною адресою була зареєстрована одна. (а.с.13)
Позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Коломийського РНО Досин Н.Ф. з приводу прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4 .
Приватним нотаріусом Коломийського РНО Досин Н.Ф. на усне звернення позивачки надано 04.11.2022 письмове повідомлення за № 147/01-16, якому приватний нотаріус зазначила, що бабуся ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 і термін подачі заяви про прийняття спадщини за законом чи за заповітом минув 28 червня 2004 року. Згідно усної заяви бабуся на день своєї смерті проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 і разом з нею зареєстрованих осіб не було. Оскільки ОСОБА_15 пропущений термін прийняття спадщини рекомендовано звернутися до суду із позовом про продовження терміну прийняття спадщини або про визнання факту спільного проживання зі спадкодавцем. (а.с.26-27)
Мотиви, якими керується суд та застосовані норми права:
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі
№ 6-1486цс15 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі
№ 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 зазначено, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2022 року справі № 703/1836/20, зазначено, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки:
«Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.
Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом».
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач зазначила, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що вона думала, що її бабуся ОСОБА_4 склала заповіт на її батька ОСОБА_5 , і вона вважала що її батько вступив у спадщину на все майно після смерті її рідної бабусі ОСОБА_4 . Позивачка була згодна з таким рішенням бабусі за свого життя і не заперечувала проти цього.
Спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 28.06.2004.
А позивачка звернулася до приватного нотаріусу в листопада 2022 року - тобто після спливу визначеного законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, з урахуванням зазначених позивачкою причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить до переконання про наявну можливість у позивачки для подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу особисто та/або шляхом надіслання поштою, а в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, - шляхом направлення нотаріусу електронного повідомлення (аналог телеграми), в якому можливо було вказати про бажання прийняття спадщину, у визначений законодавством України шестимісячний строк.
Тобто нею було пропущено строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини не з поважних причин, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка не довела існування об'єктивних та непереборних обставин, які позбавили її можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Також суд звертає увагу, що позивачка подаючи даний позов до суду відповідачами вказала Городенківську міську раду та приватного нотаріуса Коломийського РНО Досин Наталію Федорівну.
З приводу вибору відповідачів по даній справі яке є правом позивача суд зазначає наступне.
У Постанові від 22 лютого 2023 року у справі №489/3691/20 Верховний Суд зазначив, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 31 серпня 2022 року в справі № 521/6739/11 (провадження № 61-12575св21) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову».
Відповідно до постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п. 3, 4 № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №161/6126/15-ц, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого (інших) спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18, від 29 квітня 2020 року у справі №641/2646/17, від 15 січня 2020 року №2-112/2008.
Пред'явлення позову до неналежної особи є підставою для відмови в задоволенні позову.
Судом було залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає в с. Чортовець Коломийського району Івано-Франківської області, за завою якого Городенківською ДНК було відкрито спадкову справу № 187/2025 щодо майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Та з якої вбачається, що ОСОБА_4 за життя 08.12.2000 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Чортовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за № 132, на ім'я ОСОБА_3 .
Також, 17.07.2025 державним нотаріусом Городенківської ДНК видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.148-156)
Будь-яких клопотань про залучення ОСОБА_3 відповідачем чи співвідповідачем від позивачки чи від її представника адвоката Симонова Т.М., до суду не надходило.
Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що заявляючи позов до Городенківської міської ради та до приватного нотаріуса, без залучення до справи відповідачем чи співвідповідачем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , нею заявлено позов до неналежного відповідачів, що є також підставою для відмови у задоволенні позову.
Також, заявляючи позов до відповідачів - Городенківської міської ради та до приватного нотаріуса Коломийського РНО Досин Наталію Федорівну позивачка не надає жодного доказу яким чином міська рада чи приватний нотаріус перешкоджають їй, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_4 , оформити спадщину чи можуть впливати на отримання нею спадщини в подальшому.
Висновки суду:
Враховуючи, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, від 10 лютого 2010 року); та зважаючи, що усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222-1223, 1261-1265, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Городенківської міської ради, приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Досин Наталії Федорівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- Городенківська міська рада - вул. Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054292;
- приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Досин Наталія Федорівна - вул. С.Стрільців,14Б/3 м. Коломия Івано-Франківської області;
- ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя: Гайдич Р. М.