Справа №469/1677/24
14 жовтня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О. Р.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані тим, що 13 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2423. Від вказаного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що сімейне життя у них з відповідачем не склалося. Шлюбні відносини між ними припинені, в них відсутнє почуття поваги та любові та ї взагалі відсутні нормальні відносини. Вони не спілкуються, не проживають разом, спільне господарство не ведуть.
З урахуванням наведених вище обставин позивач звернулася до суду з даною позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги, шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання, призначене на 14 жовтня 2025 року, сторони не з'являлись, однак в матеріалах справи міститься письмова заява позивача від 04 червня 2025 року, в якій вона просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.43).
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.45, 49), а тому відповідач відповідно до вимог ст.128 ЦПК України є таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, з наведених вище обставин вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, водночас позивач у своїй заяві від 04 червня 2025 року не заперечила проти заочного розгляду справи, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, взявши до уваги заяву позивача та неявку належним чином повідомленого відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 04 лютого 2017 року Березанівським РС УДМС України в Одеській області (а.с.6-7).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується адресною довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області від 11 лютого 2025 року (а.с.17).
При розгляді справи встановлено, що 13 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2423, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 13 грудня 2016 року Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.5).
Позивач та відповідач мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 28 березня 2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.9), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 03 січня 2018 року Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.10).
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що сімейні стосунки в позивача та відповідача не склалися, тож позивач прийняла рішення про розірвання шлюбу у зв'язку з тим, що між нею та відповідачем повністю відсутнє взаєморозуміння в зв'язку з різними поглядами на життя та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася. Шлюбні стосунки не підтримують та разом не проживають.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ними розірвати.
Частиною 1 ст.113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 1211 гривень 20 копійок, суд вважає за необхідне судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.112-115 СК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04 лютого 2017 року Березанівським РС УДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстрований 13 грудня 2016 року Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2423- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04 лютого 2017 року Березанівським РС УДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , сплачений нею судовий збір за подання вказаного позову до суду в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя: Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.