Справа № 450/1407/24 Провадження № 1-кс/450/325/24
"02" квітня 2024 р. слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 ,, при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання дізнавача СД відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 КК України, внесене до ЄРДР за № 12024142430000095 від 29.03.2024 року,-
суб'єкт звернення просить накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дізнавач та прокурор у судове засідання не прибули, однак подали заяви в якій просять клопотання задоволити та розгляд такого проводити у їх відсутності.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні такого, слід відмовити виходячи з наступних підстав :
28.03.2024 у ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_6 , який повідомив що 28.03.2024 близько 16 год. 17 хв. перебуваючи у с.Ковярі, Львівського району, Львівської області, на автомобільній дорозі Київ-Чоп 577 км у напрямку м.Львів, у ході проведення поверхневої перевірки у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жит. АДРЕСА_1 , ним було виявлено пристрій для куріння зеленого кольору всередині якого знаходиться невідома речовина. В подальшому в ході огляду місця події дізнавачем ОСОБА_3 із залученням інспектора криміналіста під відеозапис за участі двох понятих ОСОБА_5 добровільно видав пристрій для куріння зеленого кольору всередині якого знаходиться невідома речовина.
28.03.2024 року дізнавачем Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 було проведено огляд місця події, в ході якого вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 року видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паперовий згорток з пристроєм для куріння з залишками невідомої речовини, два ковпачки білого кольору з залишками невідомої речовини, які було поміщено у спецпакет.
29.03.2024 року Відділом поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області було внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142430000095 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Предметом злочину кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 КК України, є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги.
Постановою дізнавача від 29.03.2024 року у кримінальному провадженні, призначено техніко-криміналістичну експертизу документів, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 року видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою дізнавача від 29.03.2024 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 року видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. 2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Обов'язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Дізнавач в клопотанні покликається, що слід накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 року видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у дізнання є інформація, що ОСОБА_5 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 130 КУпАП та відповідно отримати посвідчення водія, маючи діючи стягнення за ст. 130 КУпАП не міг. Тому з врахуванням вказаної обставини призначено експертизу.
Однак сам факт формального віднесення посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.01.2023 року видане на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до речового доказу, не є безумовною підставою для арешту цього майна.
Слідчий суддя, не вбачає підстав для накладення арешту на посвідчення водія, оскільки дізнавачем не доведено, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, передбачені ст.170 КПК України.
Тому враховуючи вищенаведене в задоволенні клопотання, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 170,171,172, ст. 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив :
в задоволенні клопотання дізнавача СД відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 КК України, внесене до ЄРДР за № 12024142430000095 від 29.03.2024 року,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1