Справа № 199/7032/25
(1-кп/199/905/25)
15.10.2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представників потерпілого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
цивільного позивача - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042210000388 від 02.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке підтримали представники потерпілого та цивільний позивач, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який спливає 26.10.2025 року, строком на 60 днів, без визначення застави.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встанволені при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вказані обставини, сторона обвинувачення ввважає, що жоден більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі і застава в разі її визначення, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у звязку з чим проти задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу прокурор, представники потерпіолого та цивільний позивач заперечували.
Обвинувачений проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що він не має наміру ухилятися від суду та перешкоджати судовому розгляду, намагався допомогти потерпілому в лікарні. Клопотання захисника про зміну йому вказаного запобіжного заходу на більш м'який підтримав, посилаючись на те, що він має роботу, постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на те, що раніше встановлені ризики на теперішній час зменшилися, оскільки судом вже були допитані свідки сторони обвинувачення. Щодо ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, то він прокурором не доведений, оскільки на теперішній час всі докази у кримінальному провадженні стороною обвинувачення мають бути зібрані. Враховуючи такі обставини та відомості про особу обвинуваченого, захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, не повязаний з триманням під вартою, або визначення розміру застави.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, враховується обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років. Також, суд враховує наявність встановлених ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, ризики чого були встановлені при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні.
Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, що дає підстави вважати можливим переховування обвинуваченого від суду. Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що на теперішній час не виявлено та не вилучено знаряддя злочину, тому в разі звільнення ОСОБА_5 він може знищити або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з якою при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі наявні обставини, зокрема, серед яких «тяжкість покарання», що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України).
При цьому, встановлений в судовому засіданні ризик втечі має оцінюватися в контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Враховуючи обсяг та обставини пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , а також ту обставину, що на теперішній час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) обвинуваченого, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати реальною наявність мети продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання спробам ухилення обвинуваченим від суду та перешкоджанню кримінальному провадженню, ризики чого нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В той же час, не є визначальним критерієм для цього сама по собі тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, в тому числі і визначення застави, суд відповідно до приписів ст. 183 КПК України враховує зменшення раніше встановлених ризиків та наявність позитивних даних, які характеризують особу обвинуваченого та заслуговують на увагу, проте вважає ці обставини такими, що не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Таким чином, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру, обставин та тяжкості діяння, яке йому інкримінується. Відомостей про те, що за станом здоров'я до обвинуваченого не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матеріали справи не містять.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання сторони захисту про його зміну на інший більш м'який запобіжний захід або визначення застави слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити. В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.12.2025 року включно, без визначення застави.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1