Справа № 463/9683/25
Провадження № 1-кс/463/9232/25
про скасування постанови
про закриття кримінального провадження
15 жовтня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на постанову слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 30.12.2024 року про закриття кримінального провадження за № 12024141360002732 від 14.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Скаргу мотивує тим, що слідчим СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024141360002732 від 14.09.2024 року. Постановою слідчого від 30.12.2024 року, кримінальне провадження закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. З постановою він не погоджується, вважає проведене досудове розслідування неповним, висновок слідчого є передчасним, оскільки на його думку слідчий не провівши усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, виніс постанову про закриття кримінального провадження. Вважає, що слідчим жодним чином не спростовано висновок судово-медичної експертизи, яким підтверджено заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Крім того, у постанові нічого не вказано про відеозаписи з камер спостереження, які містяться у матеріалах кримінального провадження та підтверджують факт наїзду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 на пішохода. У зв'язку з наведеним, просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Крім того, просить поновити строк на звернення із скаргою до слідчого судді, оскільки копію постанови про закриття кримінального провадження ним отримано лише 17.09.2025 року. В подальшому, 24.09.2025 року він звернувся з відповідною скаргою до слідчого судді Галицького районного суду м.Львова. Ухвалою слідчого судді від 26.09.2025 року, скаргу було повернуто та роз'яснено право звернення до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність поновлення скаржнику строку на звернення із скаргою до слідчого судді.
Скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали з підстав наведених у такій. Просять скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги, не повідомив слідчого суддю про причини неявки. Крім того, органом досудового розслідування не виконано вимоги слідчого судді про надання матеріалів кримінального провадження, про причини неможливості надати такі слідчого суддю не повідомлено.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проведено без участі слідчого.
Заслухавши пояснення скаржника та його представника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
У відповідності до ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
У п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги, слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024141360002732 від 14.09.2024 року.
Постановою слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 30.12.2024 року, кримінальне провадження закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Частини 1, 2 ст.22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В судове засідання слідчий не з'явився, про причини неявки слідчого суддю не повідомив, заперечення на скаргу не подав, матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді не надав, про причини неможливості надати такі для огляду в судовому засіданні не повідомив.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неповноти досудового розслідування, слідчий суддя вважав за необхідне, з метою перевірки доводів скаржника, оглянути матеріали кримінального провадження та надати оцінку процесуальним діям слідчого під час проведення досудового розслідування, в тому числі щодо проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова. Однак, орган досудового розслідування проігнорував вимогу суду надати у повному обсязі матеріали кримінального провадження для огляду в судовому засіданні.
Така процесуальна поведінка слідчого та органу досудового розслідування в цілому, враховуючи принцип змагальності, свідчить про те, що слідчий погоджується з доводами скаржника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, оскільки жодного заперечення на скаргу не подано, матеріалів кримінального провадження для огляду в судовому засіданні для спростування доводів скаржника, слідчим слідчому судді не надано. При цьому, в оскаржуваній постанові слідчим не надано належної оцінки висновку судово-медичної експертизи щодо отримання потерпілим тілесних ушкоджень, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між отриманими тілесними ушкодженнями та фактом ДТП, відсутнє будь яке посилання на отримані записи з камер відеоспостереження «Безпечне місто».
Враховуючи вищенаведені обставини, обмежені строки розгляду скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова про закриття кримінального провадження від 30.12.2024 року винесена передчасно та підлягає скасуванню, у зв'язку з неповнотою проведеного досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст.ст.303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
поновити ОСОБА_3 строк на звернення із скаргою.
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 30.12.2024 року про закриття кримінального провадження за № 12024141360002732 від 14.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1