Справа № 199/6888/25
(2/199/3780/25)
Іменем України
15.10.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-
У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, відповідно до якого просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 53426,07 грн., з них 45950,71 грн. сума основного боргу, 855,37 грн. сума 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу 6619,99 грн. та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між сторонами встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно з рішенням Дніпровської міської ради № 526 від 20.04.1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відкритий особовий рахунок є підтвердженням отримання послуг та договірних відносин. Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 31.01.2025 року складає 45950,71 грн. Загальна заборгованість відповідача перед КП «Дніпроводоканал» складає 53426,07 грн., з них 45950,71 грн. сума основного боргу, 855,37 грн. сума 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу 6619,99 грн.
З метою захисту порушених прав та інтересів, позивач обрав судовий захист відновлення таких прав, що і зумовило звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.
16 липня 2025 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем здійснювалось надання послуг водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», про що свідчить відкритий на ім'я ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач проживає у вказаному житлі та користується вказаними послугами.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951цс15 споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що позивач надавав послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , в свою чергу користувач наданих послуг був зобов'язаний сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період, якщо вони фактично користувався ними.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , станом на 31.01.2025 року складає 53426,07 грн., з них 45950,71 грн. сума основного боргу, 855,37 грн. сума 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу 6619,99 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.
Стосовно позовних вимог у частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідачів трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу обґрунтована й підлягає задоволенню.
Виходячи із вищевикладеного, та враховуючи, що відповідач належним чином не виконала зобов'язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 53426,07 грн., з них 45950,71 грн. сума основного боргу, 855,37 грн. сума 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу 6619,99 грн.
Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми або зменшення її розміру судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267, 509, 514, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст.160 ЖК Української РСР, ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,--
Позовні вимоги комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (м.Дніпро, вул.Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 53426,07 грн., з них 45950,71 грн. сума основного боргу, 855,37 грн. сума 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу 6619,99 грн., а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а всього 56454 (п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 07 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко