Справа № 444/3468/25
Провадження № 3/444/1752/2025
08 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 27.08.2025 року о 22 год. 06 хв. в с. Великі Грибовичі по вул. Дублянській, 2, повторно протягом року керував транспортним засобом, без вімкненого ближнього світла фар в темну пору доби та керував транспортним засобом без відповідної категорії, не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання на його адресу судової повістки та додатково шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.
Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вина у цьому підтверджуєтьсязібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436111 від 27.08.2025 року;
2) рапортом працівників поліції;
3) довідкою з УПП у Львівській області ДПП про те, що станом на 28.08.2025 року за гр. ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані;
4)довідкою з УПП у Львівській області ДПП про те, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України , підсистеми " Пошук посвідчення водія", відсутні відомості щодо отримання посвідження водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
5) довідкою виданою інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП капітаном поліції Х.Попович, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 02.08.2025 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
а також іншими матеріалами адміністративної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2 - ч.4 ст.126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він повторно протягом року керував транспортним засобом немаючи права керування транспортними засобами, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставини, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 відсутні.
Санкція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до положень ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Як встановлено із наданих суду матеріалів даної справи, зокрема з довідки виданої інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП капітаном поліції Х.Попович, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 02.08.2025 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
А тому, з врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме застосувати стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та без вилучення транспортного засобу, оскільки такий не є у приватній власності порушника, про що зазначено в довідціз УПП у Львівській області ДПП про те, що станом на 28.08.2025 року за гр. ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані, що буде достатнім для виправлення правопорушника та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, ч.5 ст.ст.126, 283, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКП № НОМЕР_1 ) - 605,60 грн судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Зеліско Р. Й.