Справа № 438/707/25
Провадження № 1-кп/438/64/2025
іменем України
14 жовтня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розгянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Бориславського міського суду клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів в кримінальному провадженні, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025141110000135 від 07.02.2025, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, розвідника - кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Борислав Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 -
у провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 терміном на 60 днів без можливості внесення застави та клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотань посилається на те, що солдат ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що він, у порушення вимог ст. ст. 3, 27, 68 Конституції України ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді розвідника-кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншій людині, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , 01.02.2025 близько 12 год. 38 хв. перебуваючи поблизу вхідних дверей у під'їзд № 3 будинку № 7, а у подальшому позаду будинку АДРЕСА_3 , умисно нанесли не менше 5 ударів кулаками обох рук та ногами в область обличчя та голови ОСОБА_9 , заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно мозкової травми у вигляді крововиливу в м'які тканини лівої лобної ділянки, лінійного перелому луски лівої тім'яної та лобної, травматичного епі-, субдорального та субарахноїдального крововиливів, крововиливів в речовину головного мозку, яке відноситься до тяжкого ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння, перелом верхньої щелепи та паростка виличної кістки (задньої та латеральної стінки пазухи зліва), двобічний перелом нижньощелепової кістки (лінійний перелом гілки нижньої щелепи зліва, тіла нижньої щелепи зліва та перелом кута справа), які відносяться до середнього ступеня тяжкості ушкоджень, відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, синці навколо обох очей, садна на спині в проекції правої лопатки по лопатковій лінії, під лопаткою, на передній поверхні правого колінного суглобу, на великому правому пальці на тильній поверхні відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Внаслідок заподіяння ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження у виді відкритої черепно мозкової травми у виді крововиливу в м'які тканини лівої лобної ділянки, лінійного перелому луски лівої тім'яної та лобної, травматичного епі-, субдорального та субарахноїдального крововиливів, крововиливів в речовину головного мозку, 14.02.2025 у приміщенні КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР, що за адресою: Львівська обл.,м. Дрогобич, вул. Шептицького, буд. 9 потерпілий ОСОБА_9 помер.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, такого, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, у порушення вимог ст. ст. 3, 27, 68 Конституції України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншій людині, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , 01.02.2025 близько 12 год. 38 хв. перебуваючи поблизу вхідних дверей у під'їзд № 3 будинку № 7, а у подальшому позаду будинку АДРЕСА_3 , умисно нанесли не менше 5 ударів кулаками обох рук та ногами в область обличчя та голови ОСОБА_9 , заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно мозкової травми у вигляді крововиливу в м'які тканини лівої лобної ділянки, лінійного перелому луски лівої тім'яної та лобної, травматичного епі-, субдорального та субарахноїдального крововиливів, крововиливів в речовину головного мозку, яке відноситься до тяжкого ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння, перелом верхньої щелепи та паростка виличної кістки (задньої та латеральної стінки пазухи зліва), двобічний перелом нижньощелепової кістки (лінійний перелом гілки нижньої щелепи зліва, тіла нижньої щелепи зліва та перелом кута справа), які відносяться до середнього ступеня тяжкості ушкоджень, відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, синці навколо обох очей, садна на спині в проекції правої лопатки по лопатковій лінії, під лопаткою, на передній поверхні правого колінного суглобу, на великому правому пальці на тильній поверхні відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок заподіяння ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження у виді відкритої черепно мозкової травми у виді крововиливу в м'які тканини лівої лобної ділянки, лінійного перелому луски лівої тім'яної та лобної, травматичного епі-, субдорального та субарахноїдального крововиливів, крововиливів в речовину головного мозку, 14.02.2025 у приміщенні КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР, що за адресою: Львівська обл.,м. Дрогобич, вул. Шептицького, буд. 9 потерпілий ОСОБА_9 помер.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, такого, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
11.02.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121 КК України.11.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121 КК України.12.02.2025 ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.14.02.2025 ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11.04.2025, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався. 17.02.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави. 18.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 121 КК України (у зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_9 ).01.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 121 КК України (у зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_9 ).07.04.2025 ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк покладених обов'язків. 06.05.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 121 КК України.06.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 121 КК України.08.05.2025 слідчим суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 29.08.2025.Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 та правові підстави застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою досліджувались слідчим суддею під час досудового розслідування у ході розгляду клопотань про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою. Вказане рішення стороною захисту в апеляційному порядку не оскаржувались. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 завершується, то виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконного впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення; ОСОБА_3 побоюючись реальної міри покарання, яка може бути застосована до нього у разі визнання його винним може переховуватися від суду; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, що підтверджується насильницьким характером злочину, в якому він підозрюється; ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, розвідник - кулеметник розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат. У той же час, відповідно до інформації з військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 18.10.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 . Таким чином, в останнього може виникнути реальна можливість повернутися на військову службу до будь-якої військової частини Збройних Сил України, які приймають військовослужбовців, які раніше самовільно залишили військову частину та продовжити проходження військової служби,що фактично призупинить хід досудового розслідування, унеможливить виконання з солдатом ОСОБА_10 слідчих (розшукових) дій взагалі, та таким чином перешкоджатиме кримінальному провадженню; ОСОБА_3 інкримінується вчинення тяжкого злочину проти життя і здоров'я - за ч. 2 ст. 121 КК України, що саме по собі вказує на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вважає, що з урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 , є підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі, а тому просить клопотання задовольнити.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 зазначає, що метою продовження покладених ухвалою слідчої судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім процесуальних обов'язків з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати.Зокрема, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжким, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду шляхом виїзду за кордон. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Також існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, або будуть в ході слідства встановлені і допитані, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказує на ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №268від 12.09.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу військової частини НОМЕР_2 . Вважає, що ОСОБА_4 , спекулюючи на тому, що в Україні діє воєнний стан, розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може самостійно ініціювати перед командуванням вказаної військової частини НОМЕР_2 щодо скорішого його переведення до іншої частини, яка може виконувати завдання за межами Львівської області тощо, що фактично призупинить хід судового розгляду та подальшого слухання кримінальної справи. Відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину проти життя і здоров'я за ч. 2 ст. 121 КК України, що саме по собі вказує на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. На підставі наведеного з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, просить задовольнити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії обов'язків, покладених ухвалою про застосування запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні додатково звернув увагу суду, що ОСОБА_3 раніше проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В той же час будучи солдатом, 18.10.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 . В подальшому 19.12.2024 ОСОБА_3 був повторно зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Однак 20.12.2024 повторно, самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 та проводив час на власний розсуд не пов'язаний із проходженням військової служби . Далі 14.02.2025 ОСОБА_3 добровільно прибув до Дрогобицького РВП ГУНП у Л/о та заявив про себе, після чого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області до останнього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином припинено вчинення ОСОБА_3 триваючого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. За наведених підстав вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою дасть можливість останньому, на підставі п.п.1 п. 7-2 Перехідних положень ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», повернутись на військову службу до будь якої військової частини Збройних Сил України, що як наслідок унеможливить подальший розгляд кримінального провадження. Таким чином існують ризики передбачені п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечив, просив визначити йому розмір застави при продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що на його утриманні перебувають неповнолітні діти.
Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що обвинувачений не має наміру переховуватися, одружений, на його утриманні є неповнолітні діти, раніше несудимий, має постійне місце проживання. Просив визначити обвинуваченому заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 не заперечили проти визначення обвинуваченому ОСОБА_3 застави.
Потерпіла ОСОБА_6 просила не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 заставу. Вважає, що останній повинен перебувати під вартою.
Також обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також потерпіла ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотань прокурора.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025141110000135 від 07.02.2025 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України. Вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України є тяжким.
Враховуючи те, що строк запобіжних заходів відносно обвинувачених закінчується 25 жовтня 2025 року, а судове провадження не може бути завершено до його спливу, суд вважає, що продовження запобіжних заходіву вигляді: тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та продовжити раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків передбачених ч.5 с т. 194 КПК України, слід продовжити з таких підстав.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про те, що останні не зменшилися, з огляду на обставини та вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інкримінованого їм кримінального правопорушення, його тяжкість, можливе покарання, що загрожує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у разі визнання їх винуватими у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
На даний час встановлені досудовим слідством ризики не зменшились, оскільки існує ймовірність того, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть переховуватись від суду, оскільки у разі визнання винуватості їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; ОСОБА_3 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, що підтверджується насильницьким характером злочину, в якому він підозрюється,тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України; ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, розвідник - кулеметник розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат. У той же час, відповідно до інформації з військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 18.10.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 .
Згідно п.п. 1 п. 7-2 Перехідних положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу установлено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертирували до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо умов продовження військової служби під час дії воєнного стану окремим категоріям військовослужбовців" від 30 квітня 2025 року № 4392-IX і військову службу яких призупинено та які добровільно прибули не пізніше 30 серпня 2025 року до відповідних військових частин (місць проходження військової служби), визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, і висловили готовність продовжити військову службу, командир (начальник) військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує відповідно військову службу, дію контракту, а також поновлює виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення. З моменту продовження військової служби таким військовослужбовцям поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України; Таким чином, з огляду на вищевказаний Закон, у разі, якщо до ОСОБА_3 буде застосовано більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою в останнього виникне реальна можливість повернутися на військову службу до будь-якої військової частини Збройних Сил України, які приймають військовослужбовців, які раніше самовільно залишили військову частину та продовжити проходження військової служби, що фактично призупинить хід досудового розслідування, унеможливить виконання з солдатом ОСОБА_3 слідчих (розшукових) дій взагалі, та таким чином перешкоджатиме кримінальному провадженню, тобто наявний ризик передбачений п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_3 продовжуватиме вчиняти інкриміновані йому кримінальні правопорушення, так як 10.06.2025 у рамках кримінального провадження №62022140120000300 від 19.11.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо ОСОБА_4 наявні ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; ОСОБА_4 може намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, або будуть в ході слідства встановлені і допитані, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України; враховуючи те, що ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, під страхом покарання переховуватиметься від суду, впливатиме на встановлених свідків у кримінальному провадженні. Також суд вважає, що ОСОБА_4 будучи військовим на даний момент не зможе забезпечити виконання обов'язків - прибувати на виклик до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;- не відлучатися з м. Борислава без відома та дозволу суду; - повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Тому необхідно покласти на обвинуваченого обов'язок: - не спілкуватися з потерпілим та свідками даного кримінального провадження з приводу обставин, доказів та інших питань, пов'язаних із цим кримінальним провадженням. Інші зобов'язання обвинуваченого покладені на ОСОБА_4 ст. 42 КПК України, про що він повідомлений під розписку.
Зазначені обставини в сукупності дають підстави погодитися з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Судом не встановлено обставин, що унеможливлюють утримання обвинуваченого ОСОБА_3 у місцях попереднього ув'язнення за станом здоров'я.
Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Таким чином, зважаючи на вказані обставини, а також те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 закінчується 25.10.2025, ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, запобігти цим ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, відтак, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою без визначення розміру застави, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч.7ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Під час розгляду даного клопотання прокурора, судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а заявлені прокурором та враховані суддею під час обрання запобіжного заходу ризики, передбаченіст.177 КПК України, на даний час не зменшились та не відпали.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та обвинуваченому слід продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 ухвалою про застосування запобіжного заходу, терміном на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, стосовно ОСОБА_3 , задовольнити.
Продовжитираніше обранийзапобіжний захід у вигляді тримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальній справі № 438/707/25 провадження № 1-кп/438/64/2025 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19", терміном на шістдесят днів, а саме до 12 грудня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальній справі № 438/707/25 провадження № 1-кп/438/64/2025 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків передбачених ч.5 с т. 194 КПК України, а саме по 12 грудня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- не спілкуватися з потерпілим та свідками даного кримінального провадження з приводу обставин, доказів та інших питань, пов'язаних із цим кримінальним провадженням.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладеного обов'язку, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Копія ухвали про продовження запобіжних заходів вручається, прокурору, обвинуваченим негайно після її оголошення.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 направити для виконання в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19".
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 направити для виконання ВП№1 ДРВП ГУНП у Львівській області та у військову частину НОМЕР_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити по 12.12.2025 включно.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2025.
Суддя ОСОБА_12