1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4830/18 1-кп/335/44/2025
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_6 за обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 12018080000000125 від 11.04.2018 року, ОСОБА_7 недбало відносячись до своїх службових обов'язків, маючи право підпису документів Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, у невстановлений час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні УКБ ЗОДА за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 164, не перевіривши факт виконання робіт, підписав акти виконаних робіт № 5 та № 6 за грудень 2017 року роботи по реконструкції об'єкту - «Дитячий садок на 140 місць по вул. Шкільній, 45 в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області», до яких було внесено відомості про виконання робіт, які в дійсності ТОВ «Комунтех» виконані не були, внаслідок чого УКБ ЗОДА безпідставно перераховано на рахунок ТОВ «Комунтех» грошові кошти в сумі 1 541 844, 91 гривень, у зв'язку із чим державному бюджету в особі Запорізької обласної державної адміністрації завдано матеріальні збитки на загальну суму 1 541 844, 91 гривень, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Крім того, ОСОБА_10 , недбало відносячись до своїх службових обов'язків, у невстановлений час та місці, не перевіривши факт виконання робіт та відповідність об'ємів робіт даним, які вказано у актах виконаних робіт, підписав акти виконаних робіт № 5 та № 6 за грудень 2017 року роботи по реконструкції об'єкту - «Дитячий садок на 140 місць по вул. Шкільній, 45 в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області», до яких було внесено відомості про виконання робіт, які в дійсності ТОВ «Комунтех» виконані не були, внаслідок чого УКБ ЗОДА безпідставно перераховано на рахунок ТОВ «Комунтех» грошові кошти в сумі 1 541 844, 91 гривень, у зв'язку із чим державному бюджету в особі Запорізької обласної державної адміністрації завдано матеріальні збитки на загальну суму 1 541 844, 91 гривень, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали клопотання своїх захисників та просили їх задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотань захисників обвинувачених та звільнення від кримінальної відповідальності, і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.
За змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Згідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 02.02.2023 по справі № 735/1121/20, визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження, як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України. (Постанова ВС від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к).
Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47, 48 КК України, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (Постанова ВСУ від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23)
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23, провадження № 51- 2807 км 24 зазначив про таке. «..У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.»
З огляду на вищенаведене та судову практику із вказаного питання, таке звільнення вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.
Крім того, ВП ВС у постанові від 17.06.2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту зі змінами, за даними органу досудового розслідування злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, у якому обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , було вчинено не пізніше грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, в редакції на грудень 2017 року, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України в редакції станом на грудень 2017 року встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, десять років - у разі вчинення тяжкого злочину, п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочин
Пізніше Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року було внесено зміни до статей 12 та 49 КК України й було викладено їх у новій редакції. Вказані зміни набрали чинності з 01.07.2020 року.
Зокрема статтею 12 КК України в новій редакції було визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, а злочини в свою чергу поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке відбулося не пізніше грудня 2017 року. Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України є нетяжким злочином. Нетяжким злочином новою редакцією закону було визначене передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, відповідно до положень ст. 12 КК України у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України відносяться до нетяжких злочинів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Таким чином, порівняльний аналіз положень статей 12, 49 КК України, як у редакції, яка діяла на час вказаного в обвинувальному акті кримінального провадження, так і в редакції, яка діє на даний час, свідчить про те, що строк давності звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, як тоді, так і зараз, був визначений тривалістю у п'ять років, який станом на час розгляду клопотання сторони кримінального провадження, сплив.
Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цілком розуміють свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 минуло більш ніж п'ять років (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , приходить до висновку про необхідність звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зокрема, положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
При цьому положення ч. 4 ст. 286 КПК України зобов'язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.
Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК України може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.
Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.
В даному випадку обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скористалися своїм правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та мають право на таке звільнення, суд в свою чергу роз'яснив обвинуваченим їх право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.
Запобіжний захід не обирався.
Щодо вирішення питання процесуальних витрат за проведення експертиз, слід зазначити наступне.
Об'єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17).
Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звільняються від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі пунктів 2-4 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо них має бути закрито, а ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз не підлягають стягненню з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та покладаються на державу.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 124, 284, 286, 369 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018080000000125 від 11.04.2018 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018080000000125 від 11.04.2018 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Запорізького апеляційного суду з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3