Справа № 309/3154/25
Провадження № 2/309/1133/25
06 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Волощук О.Я.
за участю: секретаря судового засідання Кальчевої Д.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі по тексту - ТзОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.05.2021 між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір №2397901.
Також, 17.06.2021 року між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №1544275.
Також, 21.06.2021 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №2971210654-87622.
Позикодавці зі своєї сторони належним чином виконали свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
13.10.2021 року було укладено договір №13/10-2021 відповідно до якого ТзОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2397901.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2397901.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2397901.
27.08.2021 року було укладено договір №27/08-1 відповідно до якого ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1544275.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1544275.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1544275.
18.11.2021 було укладено договір №18-11/21 відповідно до якого ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2971210654-87622.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2971210654-87622.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2971210654-87622.
Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договорами наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2397901 від 27.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 17801,60 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -13801,60 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №1544275 від 17.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 8621,11 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3218,25 грн. Інфляційні збитки - 328,48 грн. Нараховані 3% річних - 74,38 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2971210654-87622 від 21.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35982,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 3500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -32482,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 62404,71 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 12500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49501,85 грн., інфляційні збитки - 328,48 грн., нараховані 3% річних - 74,38 грн.
Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 62404,71 грн., судовий збір 2422,40 та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив у разі його неявки в судове засідання розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом рекомендованого виклику з повідомленням , причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подавав, не заперечив позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.05.2021 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір №2397901.
Відповідно до п. 2.3. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000.00 грн., які відповідач не повернув ТзОВ «МАНІФОЮ».
13.10.2021 року було укладено договір №13/10-2021 відповідно до якого ТзОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2397901.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2397901.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2397901 щодо заборгованості у розмірі 17801,60 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -13801,60 грн., що підтверджено розрахунком.
Також, судом встановлено, що 17.06.2021 року між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №1544275.
27.08.2021 року було укладено договір №27/08-1 відповідно до якого ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1544275.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1544275.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1544275 щодо заборгованості у розмірі 8621,11 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3218,25 грн., інфляційні збитки - 328,48 грн., нараховані 3% річних - 74,38 грн.
Також, судом встановлено, що 21.06.2021 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №2971210654-87622.
18.11.2021 було укладено договір №18-11/21 відповідно до якого ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2971210654-87622.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2971210654-87622.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2971210654-87622 щодо заборгованості у розмірі 35982,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 3500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -32482,00 грн.
Правильність таких розрахунків ніким не оспорюється, а тому суд бере їх до уваги.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору згідно ч. 1 п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію».
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд констатує, що у даному випадку кредитні договори підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання кредитних договорів: №2397901 від 27.05.2021 року, укладеного між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , №1544275 від 17.06.2021 року, укладеного між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 та №2971210654-87622 від 21.06.2021 року, укладеного між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 .
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження №61-6379св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак, оскільки договір між сторонами був укладений у електронній формі, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, то між сторонами виникли кредитні зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Внаслідок укладення договорів про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитними договорами, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов'язань за кредитними договорами.
Суд констатує, що відповідачем не надано жодного заперечення на позову, у тому числі й щодо розміру заборгованості, а тому суд бере до уваги долучені до позову докази щодо розміру заборгованості та її складових.
Такими чином оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитних договорів виникла заборгованість на загальну суму 62404,71 грн., яка підлягає стягненню з нього на користь нового кредитора.
Тобто пред'явлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, у розмірі 2422,40 грн., сплачений останнім при пред'явленні позову.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 16 000 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Також витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок відповідача у судовому процесі, надано суду договір про надання правничої допомоги, яким згідно умов договору підтверджується факт надання послуг, а саме сторони по договору підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають.
З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 2422.40 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 16000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
При цьому відповідачем не подано жодних заперечень з цього приводу, зокрема щодо розміру таких витрат, як і не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Таким чином оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання правової допомоги позивачу, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, у зв'язку з чим такі витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов ТзОВ «Коллект Центр» - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133 м. Київ вул. Мечнікова №3 офіс 306) заборгованість за кредитними договорами: №2397901 від 27.05.2021 року, укладеним між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , в розмірі 17801,60 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13801,60 грн., №1544275 від 17.06.2021 року, укладеним між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 , в розмірі 8621,11 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3218,25 грн., інфляційні збитки - 328,48 грн., нараховані 3% річних - 74,38 грн. та №2971210654-87622 від 21.06.2021 року, укладеним між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 , у розмірі 35982,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 3500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32482,00 грн., загальний розмір заборгованості за якими складає 62404 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста чотири гривні) 71 копійок, яка складається із загального залишку заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 12500 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень) та нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49 501 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот одна гривня) 85 копійок, інфляційні збитки - 328,48 грн., нараховані 3% річних - 74,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133 м. Київ вул. Мечнікова № 3 офіс 306) судові витрати в загальному розмірі 18 422,40 грн., з яких: судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу - 16000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.