Справа № 308/12216/25
15 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Кутепов Ігор Олександрович, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів),
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Кутепов І.О., звернулися в суд з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів).
На обґрунтування позову представник позивачів посилається на те, що 05.07.2025 ОСОБА_2 звернувся до ФОП ОСОБА_3 з метою купівлі товару, а саме: 1) Brushless Motor Diatone KN3214 730kv у кількості 10 шт.; 2) ЕМАХ ES3054 20G (з металевим редуктором) у кількості 20 шт.; 3) ELRS Nano Receiver ExpressLRS 915mhz nano RX long у кількості 5 шт.; 4) Matek Systems M10Q-5883 GNSS 20X20X12.4mm у кількості 5 шт.; 5) VTX Foxeer 4.9-6G Reaper Extreme 3W 80CH у кількості 5 шт.; 6) Caddx Ratel 2 1200TVL у кількості 5 шт.; 7) Lilon 6s2p Molicel 21700 8400mah у кількості 10 шт.; 8) ESC 60A EMAX BLHeli 2-6S y кількості 10 шт.; 9) апаратура радіокерування RadioMaster TX16S Hall 2.4G 16CH Mode2 y кількості 1 шт.; 10) подовжувач 22A WG для сервоприводів JR силікон 45 см. у кількості 8 шт.
Відповідачем ФОП ОСОБА_3 виставлено рахунок-фактуру №000-6468 від 06.07.2025, згідно з яким загальна вартість зазначеного товару складає 93996 грн.
Зауважує, що замовлення товару та комунікація між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем здійснювалися через месенджер для мобільних пристроїв та комп'ютерів «Telegram», у якому безпосередньо відповідачем виставлено рахунок-фактуру та обговорені умови замовлення. Позивач ОСОБА_2 та відповідач домовилися про можливість оплати товару з різних банківських рахунків, тобто, про оплату частинами.
Відповідно, 08.07.2025 позивачем ОСОБА_1 здійснено часткову оплату товару за рахунком-фактурою №000-6468 від 06.07.2025 на суму 25000 грн.
Вказує, що 09.07.2025 позивачем ОСОБА_2 здійснено часткову оплату товару за рахунком-фактурою №000-6468 від 06.07.2025 на суму 68996 грн.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач домовилися, що після здійснення оплати товар буде надіслано відповідачем засобами поштового зв'язку позивачу ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, відділення «Нова пошта» №105.
Однак, станом на теперішній час відповідачем так і не було здійснено поставку товару, на зв'язок відповідач не виходить та ігнорує повідомлення позивача ОСОБА_2 .
Відповідно, наявні підстави вважати, що відповідач безпідставно набув грошові кошти у загальному розмірі 93996 грн, зважаючи на те, що жодного товару позивачами отримано не було.
Вважає, що відповідач безпідставно набув грошові кошти, належні позивачам, у загальному розмірі 93996 грн, оскільки таке протиправне збагачення відповідача не призвело до виникнення майнової вигоди позивачів - товар не було отримано.
З метою захисту прав та інтересів позивачів, наявна потреба у зверненні до суду з позовом про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) з відповідача.
На підставі наведеного, представник позивачів просить суд:
стягнути а ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25000 грн;
стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 68996 грн;
стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн;
стягнути з ФОП ОСОБА_3 користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, при цьому представник позивачів надіслав до суду заяву, згідно з якою у зв'язку з тим, що відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог та проведення судового розгляду за його відсутності, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою з вимогами позову повністю згідний, просить ухвалити рішення без його участі.
За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.07.2025 ОСОБА_2 звернувся до ФОП ОСОБА_3 з метою купівлі товару, а саме: 1) Brushless Motor Diatone KN3214 730kv у кількості 10 шт.; 2) ЕМАХ ES3054 20G (з металевим редуктором) у кількості 20 шт.; 3) ELRS Nano Receiver ExpressLRS 915mhz nano RX long у кількості 5 шт.; 4) Matek Systems M10Q-5883 GNSS 20X20X12.4mm у кількості 5 шт.; 5) VTX Foxeer 4.9-6G Reaper Extreme 3W 80CH у кількості 5 шт.; 6) Caddx Ratel 2 1200TVL у кількості 5 шт.; 7) Lilon 6s2p Molicel 21700 8400mah у кількості 10 шт.; 8) ESC 60A EMAX BLHeli 2-6S y кількості 10 шт.; 9) апаратура радіокерування RadioMaster TX16S Hall 2.4G 16CH Mode2 y кількості 1 шт.; 10) подовжувач 22A WG для сервоприводів JR силікон 45 см. у кількості 8 шт.
ФОП ОСОБА_3 складено рахунок-фактуру №000-6468 від 06.07.2025, згідно з яким загальна вартість вказаного товару складає 93996 грн.
Замовлення товару та комунікація між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 здійснювалися за допомогою месенджеру «Telegram», у якому безпосередньо відповідачем виставлено рахунок-фактуру та обговорені умови замовлення. При цьому ОСОБА_2 та відповідач домовилися про можливість оплати товару з різних банківських рахунків, тобто, про оплату частинами.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Платіжною інструкцією №К966-К758-НК85-81К3 від 08.07.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 на рахунок відповідача здійснено часткову оплату товару на суму 25000 грн згідно з рахунком-фактурою №000-6468 від 06.07.2025.
Відповідно до платіжної інструкції 1.207942485.1 від 09.07.2025 ОСОБА_2 на рахунок відповідача здійснено часткову оплату товару на суму 68996 грн згідно з рахунком-фактурою №000-6468 від 06.07.2025.
Однак, станом на теперішній час відповідачем не здійснено поставку товару, у зв'язку з чим позивачі звернулися до суду за даним позовом.
За змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Тобто, конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Таким чином, ознаки, характерні для кондикації, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Викладена правова позиція відповідає висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.
Крім того, відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 ЦК України).
Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21.
Суд вважає, що кошти, набуті відповідачем, є безпідставно набутим майном, яке він зобов'язаний повернути позивачам.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, визначена п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, тобто дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними і відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1-3 ст. 12, ч. 1-5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Враховуючи вищезазначені правові висновки та вимоги чинного законодавства, керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, беручи до уваги, що відповідач з вимогами позову повністю згідний, суд дійшов висновку, що позивачі довели ті обставини, на які посилаються, як на підставу своїх вимог.
Таким чином, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь кожного з позивачів документально підтверджені сплачені суми судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 267, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 68996 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення - 15 жовтня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик