Справа № 147/1497/25
Провадження № 2/147/579/25
15 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 серпня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача.
28.10.2019 АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту 491013528 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 31580,26 грн строк кредиту 48 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 31580,26 грн в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.
22.02.2021 між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 28.10.2019, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості станом на 23.02.2021 загальний розмір заборгованості відповідача становить 42313,83 грн, яка склалась з тіла кредиту в розмірі 31850,26 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом 9533,57 грн.
Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просив провести розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, повторно не з'явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статтей 280-282 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 28.10.2019 АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту 491013528 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 31580,26 грн строк кредиту 48 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23% (а.с. 5, 6).
22.02.2021 між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ» (а.с. 7-12, 20).
В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 28.10.2019, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем (а.с. 13-19, 21).
Згідно з детальним розрахунком заборгованості станом на 22.02.2021 загальний розмір заборгованості відповідача становить 42313,83 грн, яка склалась з тіла кредиту в розмірі 31850,26 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом 9533,57 грн (а.с. 25).
Також, розмір заборгованості підтверджується, випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с. 22-24).
Суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором та перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача. Іншого відповідачем не доведено, а судом не встановлено.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за договором, що призвело до утворення заборгованості.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами в установленому законом порядку укладений договір про надання споживчого кредиту, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Згідно із ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», ні на рахунок первинного кредитора.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» станом на 22.02.2021 становить 42313,83 грн та складається з: тіла кредиту в розмірі 31850,26 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом 9533,57 грн.
Суд вважає правильним і достовірним наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, який відповідачем не оспорений, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості ОСОБА_1 до суду не надав, як і не навів власного розрахунку. Таким чином, оскільки відповідачем не виконано належним чином грошових зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, з останнього на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42313,83 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн (а.с. 4).
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» в особі директора Наваренка В. Г. та адвокатом Литвиненко О. І. укладено договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024.
Свою діяльність адвокат Литвиненко О. І. здійснює на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9438/10, виданого 18.09.2020.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 встановлено, що адвокатом та клієнтом погоджено види робіт (наданих послуг), їх ціну та вартість. Загальна вартість послуг - 9200 грн. Оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням №2704 від 10.06.2025.
Таким чином, оскільки позивач скористався допомогою адвоката, а заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №491013528 від 28 жовтня 2025 року в розмірі 42313 (сорок дві тисячі триста тринадцять) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору та 9200 (дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 40340222, адреса місцезнаходження: пл. Солом'янська, 2, місто Київ, 03035;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О. Г. Борейко