14.10.25 с-ще Тиврів 145/1079/23
2/145/88/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Вінницьке районне управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області,
ОСОБА_1 29.06.2023 звернувся до суду з позовом до Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вінмає у власності транспортний засіб "Toyota Avensis" 2,0 МТ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску.
22.04.2023 приблизно о 10-й годині ранку він з сім'єю приїхав на своєму автомобілі на поминальні заходи, які відбувались на кладовищі, яке знаходиться на території с.Шершні Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області, і припаркував автомобіль біля кладовища у місці, яке не було забороненим для стоянки.
Жодних пошкоджених дерев, які могли завдати шкоду його автомобілю, будь-яких огорож, як і будь-яких попереджень про можливе падіння дерев в місці, де він зупинив автомобіль, не було.
Йому відомо, що благоустроєм території кладовища, перед поминальним заходом, займалась Сутисківська селищна рада.
Під час проведення поминальних заходів, приблизно об 11-й годині, він почув якийсь гуркіт, подивився в той бік і побачив, що на автомобіль падало дерево. Коли він та інші люди підбігли, то дерево вже було на автомобілі, а стовбур горів.
Там були поліцейські, які викликали патрульну поліцію та пожежників.
Провівши перевірку, поліція не внесла відомості до ЄРДР і рекомендувала звернутись з позовом до суду.
Вінницьке районне управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області, підрозділ якого також прибув на місце події, надало довідку про те, що пожежа виникла на відкритій території, в результаті чого було пошкоджено його автомобіль, а саме: дах, лобове скло та капот.
Згідно зі Звітом № 23-178 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, виконаним ФОП ОСОБА_2 30.04.2023, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Toyota Avensis" 2,0 МТ, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 102051,28 грн.
19.05.2023 він звернувся до Сутисківської селищної ради із заявою, в якій просив відшкодувати завдану шкоду.
Розпорядженням селищного голови від 24.05.2023 для розгляду його заяви була створена комісія. 26.05.2023 комісія склала Акт обстеження згідно з яким на місці падіння виявлено стовбур дерева, пошкодженого вогнем. Біля дерева спостерігається місце паління, а він, як водій, зупинився в невідведеному для паркування місці та не переконався в безпечності даного місця. Повідомлень про пошкодження дерева не надходило.
На даний час шкода в добровільному порядку йому не відшкодована.
Просить стягнути з Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області на його користь заподіяну шкоду в розмірі 102051,28 грн та судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 дану справу передано на розгляд судді Ратушняку І.О.
Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 26.02.2024 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено.
02.09.2024 до суду надійшов висновок експерта.
Ухвалою суду від 06.09.2024 провадження у справі поновлено.
Протокольною ухвалою суду від 06.02.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з Сутисківської селищної ради на його користь заподіяну шкоду в сумі 108895,28 грн, судовий збір - 1088,95 грн, витрати на залучення спеціаліста - 3500 грн, витрати на проведення експертизи - 6118,82 грн, витрати за правничу допомогу - 11000 грн, задоволено клопотання позивача та представника відповідача про виклик свідків та експерта.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 16 від 30.04.2025 суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади суддя автоматично відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.
Зазначена обставина призвела до неможливості розгляду суддею Ратушняком І.О. справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
19.06.2025 після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2025 № 157/25 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", на виконання рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 №2, відповідно до пунктів 2.3.12, 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та пункту 5.15.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Тиврівському районному суді Вінницької області, у зв'язку з тимчасовим відстороненням головуючого судді Ратушняка І.О. від здійснення правосуддя, дану судову справу передано на розгляд судді Іванцю В.Д.
Ухвалою суду від 26.06.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та її розгляд по суті розпочато спочатку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, крім того просить стягнути з позивача понесені ним судові витрати. Також на запитання представника відповідача пояснив, що 22.04.2023 приблизно о 10-й годині ранку він з сім'єю приїхав на своєму автомобілі "Toyota Avensis" 2,0 МТ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, на поминальні заходи, які відбувались на кладовищі, яке знаходиться на території с. Шершні Сутисківської селищної ради. Він припаркував автомобіль біля кладовища, вздовж насаджень дерев, що примикають до дороги, у місці, яке це дозволяло, поруч також стояли і інші транспортні засоби. Жодних пошкоджених дерев, які могли завдати шкоду його авто, так і попереджень про можливе падіння дерев в місці, де він зупинив автомобіль, не було, при цьому на вулиці було сонячно. Під час проведення поминальних заходів, приблизно об 11-й годині, він почув якийсь гуркіт, та побачив, що на його автомобіль впало дерево, стовбур якого горів і тлів. Внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження даху, лобового скла, фари, капоту, салону зсередини. Йому відомо, що благоустроєм території кладовища, перед поминальним заходом, займалась Сутисківська селищна рада, при цьому після вказаної події староста с. Шершні видалила з мережі "Facebook" світлини як вона з іншими працівниками проводили роботи по благоустрою кладовища та палили сміття і листя. Окрім його авто, постраждало ще одне авто, яке стояло через дорогу, оскільки дерево було велике. З тих пір свій автомобіль не використовує, транспортний засіб був застрахований, але страховик повідомив його, що вказана подія не відноситься до страхових випадків. Заходи по благоустрою на кладовищі проводила Сутисківська селищна рада, до складу якої входить старостинський округ с. Шершні, тому саме селищна рада має відповідати за завдану шкоду, оскільки як земля, так і насадження на ній належать вказаному органу місцевого самоврядування.
У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки позивач на якого покладено тягар доказування в справах цієї категорії не довів, що шкода була завдана з вини відповідача. Так позивач не додав до позову фотозображень пошкодженого автомобіля, звернення з заявою позивача до поліції не ототожнюється з протоколом огляду місця події, позивач не довів, що він вжив всіх необхідних заходів задля збереження свого автомобіля та, що дерево було в аварійному стані чи підлягало санітарній обрізці. На час проведення автотоварознавчої експертизи пройшло більше одного року, транспортно-трасологічна експертиза не проводилася. Окрім того, просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки адвокат Когутницький В.М. не представляє інтереси позивача, а витрати нічим не обґрунтовуються.
Представник Вінницького районного управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області на розгляд справи до суду не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, під час прийняття рішення покладається на розсуд суду.
За клопотанням позивача та представника відповідача в судовому засіданні допитано свідків та експерта.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що є старостою с.Шершні Сутисківської територіальної громади. Так вона 21.04.2023 зі своїми підлеглими, а саме працівником по благоустрою, діловодом, завідуючим клубом та бібліотекарем цілий день займалися благоустроєм кладовища та території навколо, яка належить Сутисківській селищній раді. Напередодні давали оголошення людям, щоб допомогли, але ніхто не відреагував. Збирали гілля та листя і, вибравши галявину, палили їх там. Від місця, де вони спалювали сміття, до дерева, яке пошкодило автомобіль позивача було до 10 метрів. Насадження також є комунальною власністю. Після заходів ввечері все загасили. На наступний день, 22.04.2023 їй зателефонував хтось із місцевих жителів, які повідомили, що дерево поряд із територією кладовища впало на автомобіль, пошкодивши його. Коли вона приїхала на місце, то вже була поліція та ДСНС. Коли хлопці розрізали дерево, яке пошкодило авто, то воно тліло та диміло. Вона під час прибирання будь-яких пошкоджень вказаного дерева не помітила. Коли є аварійні дерева, то вона відповідно реагує на такі факти. Їй відомо, що дерево яке пошкодило автомобіль тліло з середини та вигоріло з середини. Інших людей, які напередодні поминальних днів палили сміття не бачила.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що родом з с. Шершні. Напередодні поминальних днів дівчата з селищної ради займались благоустроєм кладовища та території, яка до нього примикає, загромаджували гілля, яке складали на купи. Коли вона їхала додому, то бачила як дівчата селищної ради палили сміття. Наступного дня, у місці, де прибирали працівники селищної ради, на автомобіль впало дерево, пошкодивши його. Вказане дерево диміло. Облаштованих паркомісць біля кладовища не має, тому всі люди, як і позивач ставили свої транспортні засоби поруч з кладовищем, в місці зелених насаджень, де це не заборонено.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 22.04.2025 приїхала на своєму автомобілі в с. Шершні на проводи, своє авто поставила неподалік від автомобіля позивача, якого знає, а саме вздовж дороги, яка примикає до кладовища. Десь об 11:00 цього ж дня почала гул та тріскотню, коли підійшла ближче, то побачила як дерево впало на автомобіль позивача. Дерево було великим та тліло, до цього не було помітно, що воно пошкоджене чи аварійне. Далі приїхали працівники ДСНС, які загасили дерево і забрали його з авто. Біля вказаного дерева була купа спаленого сміття, від якої до автомобіля позивача був десь 1 метр. Після вказаної події староста с. Шершні ОСОБА_4 видалила з мережі "Facebook" світлини як з іншими працівниками селищної ради проводили роботи по благоустрою кладовища та палили сміття і гілля.
Старший судовий експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 11.03.2024 йому на виконання надійшла ухвала Тиврівського районного суду Вінницької області про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Тоді ним в с-щі Сутиски, десь у гаражах, на підставі його клопотання про організацію огляду автомобіля, у присутності власника автомобіля ОСОБА_1 та представника Сутисківської селищної ради проведено огляд автомобіля "Toyota Avensis" 2,0 МТ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску. Автомобіль мав характерні пошкодження від падіння дерева. Механізм ушкодження не визначав. Під час проведення експертизи застосовував порівняльний підхід, він отримував вихідні дані з кількох джерел і вираховував середню вартість. Ним було визначену суму матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля станом на момент події - 22.04.2023 на суму 108895,28 грн, обрахунки детально описані у висновку. Також ним допущено описку у висновку, помилково зазначено, що це повторна, а не первинна експертиза.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.05.2022 власником автомобіля "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, є позивач ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до відповіді начальника ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 17.05.2023 № 2797/215/03-2023 заява ОСОБА_1 по факту пошкодження автомобіля деревом 22.04.23 зареєстрована до електронного журналу обліку підрозділу поліції за № 1074, ознаки кримінального правопорушення відсутні, заява розглянута в порядку ЗУ "Про звернення громадян", рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.8).
Згідно з довідкою Вінницького районного управління ГУ ДСНС у Вінницькій області від 27.06.2023 № 3559-ОП виданою ОСОБА_1 - 22.04.2023 дійсно мав місце факт пожежі за межами с. Шершні Сутисківської ТГ Вінницького району. Пожежа виникла на відкритій території, в результаті чого пошкоджено автомобіль "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 р.в., а саме дах, лобове скло, капот. Ймовірна причина виникнення пожежі - необережне поводження з вогнем невстановленою особою (а.с. 9).
19.05.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Сутисківської селищної ради про відшкодування шкоди завданої йому падінням дерева, яке пошкодило автомобіль на території Сутисківської селищної ради (а.с. 10).
Розпорядженням голови Сутисківської селищної ради від 24.05.2023 № 50-Р "Про комісію для розгляду заяви ОСОБА_1 " створено комісію для розгляду заяви ОСОБА_1 щодо пошкодження його автомобіля, комісію зобов'язано до 29.05.2023 надати свої рекомендації (а.с.11).
Відповідно до акту обстеження від 26.05.2023 комісією проведено обстеження місяця падіння дерева та транспортний засіб "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, яке сталося 22.04.2023. Комісія оглянула місце падіння та стовбур дерева, яке знаходиться на території с. Шершні, навпроти кладовища, та встановила, що стовбур дерева пошкоджений вогнем, біля дерева спостерігається місце паління, водій зупинився в невідведеному для паркування місці та не переконався в безпечності даного місця. На момент паркування автомобіля на дереві чітко було видно сліди ушкодження вогнем та на момент падіння (зі слів старости ОСОБА_8 ) спостерігалося тління та задимлення основи дерева. Повідомлень про пошкодження дерева не надходило, працівники поліції на місці події складу адміністративного чи кримінального правопорушення не виявили, тому у відшкодуванні матеріальних збитків відмовлено, інцидент стався через необережність водія (а.с.12).
Згідно зі звітом № 23-178 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 30.04.20233 проведеного ФОП ОСОБА_9 - вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Toyota Avensis", 2.0 МТ, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 102051,28 грн (включаючи ПДВ), використані методичні підходи: витратний та порівняльний (а.с.13).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.08.2024 № 998/24-21 грошова сума матеріальної шкоди завдана власнику транспортного засобу: легкового автомобіля "Toyota Avensis", 2.0 МТ, д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску - ОСОБА_1 , внаслідок падіння на автомобіль дерева 22 квітня 2023 року на території с. Шершні Вінницького райну Вінницької області, складає 108895,28 грн (а.с.68-87). До висновку експерта додано: роздруківку калькуляції відновлювального ремонту (а.с.83-85); фототаблицю (а.с.76-82); копію протоколу огляду колісного транспортного засобу (КТЗ)(а.с.86); роздруківку даних з періодичного довідника "Бюлетень автотоварознавця" ДНДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк, №136, 2024 (а.с.87).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи зі змісту ст. 1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього в даному випадку покладається лише обов'язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.06.2018 по справі № 642/6731/15-ц, а саме що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 (далі - Правила) зелені насадження спеціального призначення - насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.
Згідно з п.3.2. Порядку елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. Елементи благоустрою входять до складу об'єктів благоустрою за винятком меморіальних комплексів та об'єктів монументального мистецтва, фонтанів (п.5.6. Порядку).
На об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки (п.4.2. Порядку).
Пунктом 5.5 Правил, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу селищної ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної особі майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень навколо кладовища.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Власником (особою, яка зобов'язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.02.2019 у справі № 211/1489/13-ц.
Водночас відповідачем не надано жодного доказу, який би вказував, що зелені насадження та земельна ділянка на якій розташоване дерево, що упало на автомобіль, були передані у користування чи у власність іншим особам чи установам. Окрім цього, староста села Шершні, тобто населеного пункту в межах якого відбулася подія, вказала, що зелені насадження навколо кладовища та земельна ділянка на якій вони розташовані належать Шершенівському старостинському округу, який входить до складу Сутисківської територіальної громади.
Інші свідки допитані в судовому засіданні також показали, що подія відбулася в межах населеного пункту с. Шершні, при цьому благоустроєм території, у місці розташування зелених насаджень спеціального призначення, а саме довкола кладовища, у тому числі в місці падіння дерева, займалися напередодні 21.04.2023 працівники Сутисківської селищної ради, які загромаджували сміття та гілля, а потім у порушення п.4.2. Порядку їх спалювали. Також свідки підтвердили той факт, що коли позивач 22.04.2023 поставив свій автомобіль біля зелених насаджень, що примикають до кладовища, були відсутні ознаки, що якесь із дерев перебуває в аварійному стані. Водночас, після події, дерево, яке впало на автомобіль позивача тліло зсередини та загорілося. У подальшому було викликано працівників ДСНС, які локалізували пожежу та порізали дерево.
Враховуючи, що дерево яке впало на належний позивачу автомобіль, розташоване на землі комунальної власності, тобто його власником є Сутисківська територіальна громада, враховуючи відсутність даних, що це дерево відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансі будь-якої комунальної організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, тому суд дійшов висновку, що обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Сутисківську селищну раду Вінницького району.
Водночас суд не приймає до уваги висновок зроблений комісією Сутисківської селищної ради в акті обстеження від 26.05.2023 щодо того, що інцидент стався через необережність водія. Так в описовій частина акта зазначено, що в с. Шершні комісія обстежила місце падіння дерева на транспортний засіб позивача, яке сталося 22.04.2023, та встановила, що стовбур дерева пошкоджений вогнем, біля дерева спостерігається місце паління, водій зупинився в невідведеному для цього місці, на час паркування на дереві було чітко видно сліди ушкодженням вогнем, отже інцидент стався через необережність водія. Водночас зазначений акт є внутрішнім документом відповідача, 4 члени комісії є його працівниками, наявність акту не свідчить про якість проведеного обстеження аварійного дерева, при цьому обстеження проводилося через місяць після події, його зміст не узгоджується з показами свідків, які в судовому засіданні повідомили, що дерево, яке впало на авто одразу порізали працівники ДСНС, які і локалізували пожежу, дерево тліло зсередини, перед подією були відсутні ознаки, які вказували на його аварійність. При цьому сама комісія встановила, що поряд з деревом наявне місце для паління.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача, що позивач не довів вини відповідача, не надав фотозображень місця події та пошкодженого автомобіля, на час проведення експертизи пройшло більше одного року та що не вирішувалося питання про призначення транспортно-трасологічної експертизи. Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи та долученого до нього протоколу огляду колісного транспортного засобу, на автомобілі виявлені пошкодження характерні для падіння дерева, при цьому огляд проводив експерт, за участю власника авто (позивача) та представника Сутисківської селищної ради (відповідача), які ознайомлювалися з протоколом та виявленими пошкодженнями і погодилися з ними, що підтверджуються їх підписами. Також до висновку експерта додана і таблиця ілюстрацій пошкодженого авто.
Отже, суд погоджується з висновком експерта, що сума матеріальної шкоди завдана власнику автомобіля Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 становить 108895,28 грн. Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано.
Також, як суд зазначав вище, у правовідносинах, що склалися діє презумпція вини заподіювача шкоди, тому саме відповідач має спростувати свою вину. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що викладено, зокрема, у постанові від 17.07.2019 №372/1891/17.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач довів суду належними доказами факт завдання йому шкоди за участю відповідача, факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди, розмір завданої шкоди, а також причинний зв'язок між діями відповідача та негативними наслідками, а відповідач не спростував своєї вини як заподіювача шкоди.
З огляду на зазначене, надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди та узгоджуються з показами свідків, тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України про те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір у розмірі 1088,95 грн.
Крім цього, відповідно до ч. 6, 7, 9 ст. 139 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 6058,24 грн, що підтверджується рахунком № 1173 від 12.03.2024 (а.с.94).
Водночас в частині витрат позивача пов'язаних з проведенням дослідження в сумі 3500 грн, що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера №_23-178 від 23.04.2023 (а.с.14), слід відмовити. Так, звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 23-178 виконаний до пред'явлення позову у цій справі, а не під час її розгляду, указаний звіт не є висновком експерта, виконаним за зверненням учасника справи, у звіті не вказано, що він підготовлений для подання до суду.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги в сумі 11000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги укладеного між позивачем та його представником, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та взагалі будь-яких доказів понесених витрат на правничу допомогу.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, враховуючи позицію представника відповідача, що заперечив щодо стягнення таких витрат, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11000,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259,261,265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути з Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду в розмірі 108895 (сто вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 28 копійок.
Стягнути з Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7147 (сім тисяч сто сорок сім) гривень 19 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 14 жовтня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326282, адреса місцезнаходження: просп. Перемоги, 21, с-ще Сутиски Вінницького району Вінницької області, 23320.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Вінницьке районне управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 38635397, адреса місцезнаходження: вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021.
Суддя Іванець В.Д.