Справа № 135/1457/25
Провадження № 1-кс/135/330/25
іменем України
15.10.2025 м. Ладижин
Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
13.10.2025 через систему "Електронний суд" представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було подано до Ладижинського міського суду Вінницької області скаргу на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка була зареєстрована судом 14.10.2025.
Як на підставу звернення до суду представник посилається на положення ст. 303 КПК України та зазначає, що ОСОБА_3 подав 03.10.2025 відповідну заяву до ВП № 3 Гайсинського РУП щодо неправомірних дій його дружини ОСОБА_5 , які, на його переконання, містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 435-1 КК України.
Зокрема, у вказаній заяві було зазначено про те, що ОСОБА_5 неодноразово звинувачувала ОСОБА_3 у вчинені домашнього насильства, що є насправді неправдивою інформацією. Постановами Ладижинського міського суду Вінницької області у справах № 135/1403/21 та № 135/470/25 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, провадження були закриті в зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 систематично вводила в оману працівників правоохоронних органів та працівників суду. Окрім того, ОСОБА_5 своїми неправдивими звинуваченнями систематично принижувала ОСОБА_3 , його честь та гідність як військовослужбовця, що і досі пригнічує його психологічний стан та спричиняє шкоду його ментальному та фізичному здоров'ю. За таких обставин вважає, що по заяві ОСОБА_3 від 03.10.2025 потрібно було внести відомості до ЄРДР про скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 435-1 КК України та провести досудове розслідування.
ІІ. Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_3 скаргу підтримав за викладених в ній підстав, просив задовольнити.
Вказав, що 03.10.2025 звернувся до поліції з відповідною заявою про вчинення його дружиною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 435-1 КК України, але йому надали лише талон повідомлення єдиного обліку № 5132 про прийняття заяви, не провівши опитування чи оперативних дій. За таких обставин вважає, що правоохоронні органи сприяють скоєнню злочину або перебувають у змові.
ОСОБА_5 , з якою він не проживає з 1 вересня 2021 року, оскільки він викрив її у зраді, з того часу постійно маніпулює фактами та бреше, вводячи в оману правоохоронні та судові органи, можливо, з метою шахрайства. Звертає увагу, що всі справи, які вона порушувала проти нього щодо так званого домашнього насильства, він виграв. Вважає дії ОСОБА_5 є прямим наклепом і образою, оскільки інформація про нібито вчинене ним домашнє насильство залишається в базовій єдиній ЄРДР, що перешкоджає його планам балотуватися в депутати місцевого чи обласного самоврядування. Наголосив, що він є військовослужбовцем, інвалідом війни, має честь і гідність, неодноразово був нагороджений Президентом України, Генеральним штабом та Міністерством оборони. Водночас дії ОСОБА_5 принижують його честь та гідність навіть в очах його дитини, якій вона розповідає, що батько "нехороший". Ці повідомлення дитини були зафіксовані на відео та використовувалися як доказ у справі про проживання доньки з батьком. Своїми діями ОСОБА_5 намагається віддалити його від доньки, знаючи його прихильність до неї. Також ОСОБА_5 свідомо намагається спровокувати його на емоційні зриви чи неправомірні дії, знаючи про його вибухові травми та поранення, отримані на війні.
За таких обставин вимагає відкрити кримінальне провадження проти ОСОБА_5 за наклеп, образи та приниження честі та гідності його як ветерана та інваліда війни. Уточнив, що неправомірні дії ОСОБА_5 полягають саме у повідомленнях останньої в поліцію щодо адміністративних правопорушень за домашнє насильство, які потім розглядалися судом та були виграні ним, а також в повідомленнях, які доведені до відома дочки.
Представник ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив; жодних заяв, клопотань, заперечень або пояснень до суду не надавав. На відповідний запит надав суду матеріали по заяві ОСОБА_3 від 03.10.2025, яка отримана цього ж дня та зареєстрована за № 5132 представником ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК відсутність посадової особи органу досудового розслідування не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на строки розгляду цієї категорії скарг, визначені законодавством, та з метою дотримання права заявника на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скарга розглянута за наявними матеріалами.
ІІІ. Дотримання заявником процесуального строку на оскарження рішення слідчого
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на дії, рішення, чи бездіяльність слідчого, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дій чи бездіяльності. За загальним правилом строк подання скарги починається з дня отримання особою інформації про результати розгляду органом досудового розслідування відповідного звернення у формі заяви про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду 13 жовтня 2025 року, тобто з дотриманням процесуального строку, встановленого частиною першою статті 304 КПК для оскарження бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування.
ІV. Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Під час судового розгляду були досліджені матеріали по заяві ОСОБА_3 від 03.10.2025, яка отримана цього ж дня та зареєстрована за № 5132 представником ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Як вбачається з вказаних матеріалів, 03.10.2025 до ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла письмова заява ОСОБА_3 , у якій останній просить внести відповідні відомості до ЄРДР про скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 435-1 КК України та провести досудове розслідування.
Зокрема, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначає про те, що ОСОБА_5 неодноразово звинувачувала його у вчинені домашнього насильства, що є насправді неправдивою інформацією. Посилається на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.12.2021 (справа № 135/1403/21) та від 01.05.2024 (справа № 135/470/25), якими були закриті провадження у даних справах у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 систематично вводила в оману працівників правоохоронних органів та працівників суду. Окрім того, вказує, що вказаними діями ОСОБА_5 систематично принижувала його честь та гідність як військовослужбовця, що і досі пригнічує його психологічний стан та спричиняє шкоду його ментальному та фізичному здоров'ю. Вказані вище дії ОСОБА_5 , які полягають в образі честі та гідності військовослужбовця, на його переконання, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 435-1 КК України.
До заяви ОСОБА_3 додано: копію посвідчення учасника бойових дій, копію паспортних даних, копії постанов Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.12.2021 (справа № 135/1403/21) та від 01.05.2024 (справа № 135/470/25).
Вказана заява отримана уповноваженою особою ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області 03.10.2025 та зареєстрована за № 5132.
У матеріалах наявний рапорт працівника поліції, в якому було зафіксовано про надходження 03.10.2025 та реєстрацію цього ж дня за № 5132 заяви від ОСОБА_3 , у якій останній вказує, що в діях ОСОБА_5 , які полягають в образі честі та гідності його як військовослужбовця, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 435-1 КК України.
03.10.2025 начальник СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, майор поліції ОСОБА_6 , виснував про відсутність у заяві ОСОБА_3 від 03.10.2025, яка зареєстрована за № 5132, даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку з вказаним вважає, що підстав вносити відомості по вказаній заяві до ЄРДР не має, а тому звернення підлягає розгляду в порядку ЗУ «Про звернення громадян».
07.10.2025 поліцейським офіцером громади СВГ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, майором поліції ОСОБА_7 , були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_5 , у яких та повідомляє, що в період з 2020 по 2025 рік проживала разом з ОСОБА_3 . На даний час вони проживають окремо, у зв'язку з неприязними стосунками, які виникли у неї з ОСОБА_3 через неодноразові сімейні сварки, образи та психологічний тиск з боку останнього. ОСОБА_5 підтверджує, що вказане вище слугувало для звернення її до поліції з відповідними заявами, на підставі яких працівниками поліції були складені відповідні протоколи, які направлені до суду для прийняття рішення. Окрім того, ОСОБА_5 вказує, що вона особисто під час вказаних сімейних сварок не ображала ОСОБА_3 , будь-яких наклепів не зводила.
08.10.2025 поліцейським офіцером громади СВГ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, майором поліції ОСОБА_7 , за результатами звернення ОСОБА_3 від 03.10.2025 була складена довідка за № 5132, яка затверджена начальником відділу поліції ОСОБА_8 . У довідці перелічені вказані вище факти та зроблено висновок про присутність у зазначених ОСОБА_3 подіях цивільно-правових відносин.
13.10.2025 на адресу ОСОБА_3 відправлено лист за підписом начальника ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, підполковника поліції ОСОБА_9 , яким ОСОБА_3 повідомляється про те, що підстав вносити відомості по його заяві від 03.10.2025 до ЄРДР не має, оскільки присутні цивільно-правові відносини.
Проаналізувавши встановлені вище факти слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
З цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням, є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з погляду використання державних ресурсів.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 від 03.10.2025, що підтверджено останнім і під час судового розгляду, під неправомірними діями ОСОБА_5 він вбачає повідомлення останньої в поліцію щодо адміністративних правопорушень за домашнє насильство, які потім розглядалися судом та були виграні ним, а також повідомлення, які доведені до відома його дочки. Аргументуючи свою позицію ОСОБА_3 посилається на постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.12.2021 (справа № 135/1403/21) та від 01.05.2024 (справа № 135/470/25), якими були закриті провадження у даних справах у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Слідчий суддя звертає увагу, на те, що судами надавалась правова оцінка подіям, які відбувались 24.11.2021 та 11.04.2024 за участю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У судових рішеннях констатовано, що 24.11.2021 та 11.04.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відбулась сімейна сварка, яка сама по собі не є насильством в сім'ї. За таких обставин судом було зроблено висновок про наявність конфліктних ситуацій на підґрунті особистих непорозумінь між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Отже, судом було констатовано наявність подій, які були викладені ОСОБА_5 в її заявах. Водночас саме працівниками поліції була надана кваліфікація за відповідними частинами ст. 173-2 КУпАП викладеним в заявах ОСОБА_5 обставинам. І саме наданій правій кваліфікації надавалась правова оцінка судом, який встановивши наявність події, водночас констатував про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що з часу подій, які відбувались між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , відповідно 24.11.2021 та 11.04.2024, сплинув значний проміжок часу, протягом якого сам ОСОБА_3 , стверджуючи на даний час про неправомірні дії з боку ОСОБА_5 , до правоохоронних органів на той час не звертався.
ОСОБА_3 у своїй заяві повідомляє про образу честі та гідності військовослужбовця, водночас такі діяння передбачають певні висловлювання (словесно, письмово) або у вигляді дії (ляпас, плювок, непристойний жест), у т.ч. здійснені публічно, які полягають у негативній оцінці особистості людини, виражені у формі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі.
Заява ж про злочин конкретних фактів, які б підтверджували такі образи, не містить, а сам зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення, за своєю суттю є висловленням незгоди із діями другого з подружжя, а посилання на викладені в заяві обставини недостатні для того, щоб розпочати досудове розслідування згідно з його заявою про злочин, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для притягнення до відповідальності особи у разі прийняття нею рішень чи вчинення певних дій, зміст яких не задовольняє одного із подружжя.
На думку слідчого судді, у заяві ОСОБА_3 від 03.10.2025 викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки це повідомлення не містить об'єктивних даних, які підтверджували б реальність конкретної події кримінального правопорушення, не містить це повідомлення й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 від 03.10.2025 до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо особи, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженою особою ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у задоволенні цієї скарги слід відмовити.
Керуючись положеннями статей 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя