Справа № 128/31/24
15 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колотухи К.А. про забезпечення позову, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Колотуха К.А. 13.10.2025 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 відчужувати 57/100 часток житлового будинку загальною площею 97,8 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду законної сили.
Заява обгрунтована тим, що спірна частка будинку була придбана під час перебування сторін у шлюбі. Проте, на даний час у позивачки є обгрунтовані підозри, що відповідач відчужить спірне майно третім особам, а саме своїй сестрі, яка є співвласником даного домоволодіння. Про те, що сестра відповідача бажає володіти всім будинком відповідач зазначав у відзиві на позовну заяву. Враховуючи висунуті позивачкою позовні вимоги, існує реальна небезпека у тому, що відповідач може вчинити будь-які дії, що в подальшому можуть унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. А тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ч.ч. 5-7, 10-11 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України. Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів. Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає повному задоволенню. Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна.
Підстав для вирішення питання зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України не вбачається.
Відповідно до ст.ст. 3, 4, 12 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колотухи К.А. про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії спрямовані на відчуження 57/100 часток житлового будинку загальною площею 97,8 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець - АДРЕСА_1 .
Ухвалу про забезпечення позову направити сторонам для відома та виконання.
Роз'яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.П. Шевчук