ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/8022/24
Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.
заяву Державного агентства України ПлейСіті
про заміну сторони її правонаступником
у справі № 910/8022/24
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ"
про стягнення 17 062 521,00 грн.
За участю представників сторін:
від заявника: Образков В.В.;
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ" про стягнення 17 062 521,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 (повний текст підписаний 18.11.2024) у справі № 910/8022/24 позовні вимоги прокурора задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ" на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 16 029 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 516 996 грн. 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 516 524 грн. 91 коп., а також стягнуто з відповідача на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 204 750 грн. 25 коп.
10.12.2024 після набрання рішенням законної сили видано відповідні накази.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державного агентства України ПлейСіті надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 заяву Державного агентства України ПлейСіті про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/8022/24 повернуто без розгляду, оскільки останню було подано без додержання вимог статті 170 ГПК України.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державного агентства України ПлейСіті повторно надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025, відповідно до приписів ч. 3 ст. 334 ГПК України, заяву Державного агентства України ПлейСіті про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2025 з повідомленням учасників справи.
Присутній у судовому засіданні 09.10.2025 представник заявника підтримав подану заяву та просив її задовольнити, з наведених у ній підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будь-яких заяв, клопотань або письмових пояснень суду не подавали.
Виходячи з приписів ст. 334 ГПК України, неявка учасників справи в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Державного агентства України ПлейСіті про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад здійснення виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
У рішенні від 10.12.2009 року в справі "Янголенко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/8022/24 позовні вимоги прокурора задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ" на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 16 029 000,00 грн, яка виникла у зв'язку з не внесенням відповідачем плати за отримані ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, а також 3% річних у розмірі 516 996 грн. 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 516 524 грн. 91 коп.
10.12.2024 після набрання рішенням законної сили видано відповідний наказ.
На даний час у матеріалах справи відсутні докази виконання наказу Господарського суду від 10.12.2024, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/8022/24.
Водночас, 01 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4116-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей», прикінцевими та перехідними положеннями якого Кабінетові Міністрів України доручено до 01 квітня 2025 року ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей і утворити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Абзацом другим частини восьмої статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» установлено, що Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначаються правонаступники майна, прав і обов'язків органу, що ліквідується, центральні органи виконавчої влади, яким передаються в разі потреби окремі повноваження та функції такого органу, вирішується питання щодо подальшого використання його майна.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» від 25 березня 2025 р. № 336 постановлено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей та визначено, що правонаступником майна, прав і обов'язків Комісії, що ліквідується згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державне агентство ПлейСіті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 314 «Про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері» постановлено утворити Державне агентство України ПлейСіті як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері. Державне агентство України ПлейСіті (Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505.
З прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 519-р «Про можливість забезпечення здійснення Державним агентством ПлейСіті функцій і повноважень» Державне агентство України ПлейСіті розпочало забезпечувати здійснення, покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505 «Про затвердження Положення про Державне агентство України ПлейСіті» функції і повноваження.
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи: в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема, у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників.
При цьому, при перетворенні не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 року в справі № 922/347/21.
За таких обставин, встановивши, що Державне агентство України ПлейСіті є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, суд дійшов висновку, що відбулося універсальне правонаступництво, що свідчить про необхідність заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2024, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/8022/24.
На підставі викладеного та керуючись ст. 52, 34, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного агентства України ПлейСіті про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/8022/24 - задовольнити.
2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8022/24 від 10.12.2024, з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (код ЄДРПОУ 43892728; вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01001) на його правонаступника Державне агентство України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055; вул. Б. Грінченка, 3, м. Київ, 01001).
3. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 15.10.2025.
Суддя А.І. Привалов