ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.10.2025Справа № 910/6054/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» (м. Харків)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (м. Київ)
про стягнення 73 702,29 грн
без повідомлення учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаком» (далі - ТОВ «Мегаком», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (далі - ПрАТ «СК «УСГ», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 73 702,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 12.10.2023 був пошкоджений автомобіль, що належить позивачу на праві власності. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, водій якого є винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування в сумі 73 702,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що позивач не подавав до ПрАТ «СК «УСГ» заяви про страхове відшкодування та інформації стосовно того, чи застрахований пошкоджений транспортний засіб за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, відтак, права позивача щодо отримання спірної суми страхового відшкодування не є порушеними, а звернення до суду є передчасним. Також відповідач зазначив, що заявник пропустив річний строк, передбачений законом для подання заяви щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим він втратив право на отримання страхової виплати.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що неподання заяви до страховика у визначений строк не є підставою для відмови у стягненні страхового відшкодування, позивач вчинив всі необхідні дії для забезпечення своїх прав, зокрема, шляхом звернення до незалежного експерта для оцінки збитків.
Відповідач подав заперечення до відповіді на відзив, в яких вказав, що твердження позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, що застосовуються до спірних правовідносин і дійсним обставинам справи.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Установлено, що 17.07.2023 між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних (Поліс № ЕР-215781245), предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що керують автомобілем Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 (страхова сума за шкоду заподіяну майну - 160 000, 00 грн, франшизи - 0).
09.10.2023 у м. Ірпінь сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу на праві власності автомобіля Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Smart, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 367/8010/23 встановлено, що ОСОБА_1 є винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Мегаком», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
10.10.2023 позивач звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
З метою встановлення пошкоджень транспортного засобу, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, експертом ПрАТ «СК «УСГ» був проведений огляд, за результатами якого складено протокол огляду колісного транспортного засобу № ОСКВ-00321 від 12.10.2023.
16.10.2023 працівники ПрАТ «СК «УСГ» підготували ремонтну калькуляцію № ОСЦВ-321, згідно з якою розмір страхового відшкодування становить 26 901,76 грн. Водночас згідно з ремонтною калькуляцією, наданою позивачем, вартість відновлювального ремонту склала 43 161,32 грн.
А відповідно до рахунку-фактури СТО № АК-0000068 від 19.10.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 41 253,00 грн з ПДВ.
У зв'язку зі значно нижчою, на думку позивача, вартістю відновлювального ремонту, запропонованої відповідачем, ТОВ «Мегаком» замовило автотоварознавче дослідження, за результатами проведення якого судовим експертом Чистяковим С.М. був наданий висновок № 938/02-24 від 09.02.2024, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату пошкодження (09.10.2023) становить 43 161,32 грн; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, з технічної точки зору становить 30 540,97 грн.
На підставі вказаного висновку експерта позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 73 702,29 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до ч. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Отже Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.
У той же час матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача протягом річного строку із заявою в порядку, визначеному ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після настання ДТП, що сталася 09.10.2023, а в поданому до суду позові та відповіді на відзив позивачем підтверджується той факт, що відповідна заява на виплату страхового відшкодування не подавалася.
Тобто позивач пропустив річний строк, встановлений у ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
У постановах від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 та від 21.12.2021 № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Обґрунтовуючи пропуск річного строку у цій справі, позивач зазначив, що він вчинив всі необхідні дії для забезпечення своїх прав, зокрема, шляхом звернення до експерта для оцінки збитків.
Проте доказів вжиття всіх належних заходів для отримання страхового відшкодування позивач до суду не надав, а проведення експертної оцінки не є тією обставиною, що звільняє його від обов'язку подати заяву про виплату такого відшкодування у визначений законом строк.
Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Відтак зазначена норма визначає, що саме законом встановлюється випадки, коли право особи припиняється внаслідок його нездійснення.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 13 Цивільного кодексу України сторони повинні діяти добросовісно, не порушуючи права інших осіб - учасників цих правовідносин. Зазначеними нормами права встановлюється як добросовісність поведінки особи, чиї права порушено, так і передбачається, що припинення права може бути лише у випадках, передбачених законом.
Так, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права.
Вказані активні дії потерпілого закон пов'язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18)).
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що зазначений у пп. 37.1.4 пункту 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19)).
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги, що позивач пропустив річний строк на звернення за виплатою, встановлений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись правовими висновками Верховного Суду та зважаючи на ті обставини, що позивачем не надано суду доказів здійснення ним розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика за Полісом № ЕР-215781245, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування у сумі 73 702,29 грн.
Усі інші доводи учасників справи, зокрема, щодо розміру страхового відшкодування, судом не розглядалися, оскільки вони не мають значення для правильного вирішення спору в даній справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення 73 702,29 грн.
Повне судове рішення складене 15 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.