ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/962/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., секретар судового засідання Клапків Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Чорновола, буд. 7 А, с. Солотвин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77753
про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства в сумі 884 933 грн 26 коп.
за участю представників:
від позивача - Голубчак Н.В.
від відповідача - Гоцанюк І.В.
до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Державна екологічна інспекція Карпатського округу з позовною заявою до Солотвинської селищної ради про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства в сумі 884 933 грн 26 коп.
Суд ухвалою від 11.08.2025 постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 02.09.2025, яке відклав на 16.09.2025.
26.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (№ 13967).
01.09.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив (№14252/25).
16.09.2025 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 07.10.2025, в якому оголосив перерву до 14.10.2025.
14.10.2025 суд завершив розгляд справи; перейшов до стадії ухвалення рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок не виконання Солотвинською селищною радою свого обов'язку щодо забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок, не здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на належній їй території, навколишньому природному середовищу заподіяна шкода на суму 884 933 грн 26 коп., яку необхідно перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища відповідної територіальної громади.
Обґрунтовані позовні вимоги ст. 1166 ЦК України, статтями 1, 4 ,63, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, статтями 25, 26, 40 Закону України "Про рослинний світ", статтями 5, 15, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування.
Просив суд позов задовольнити.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та вказав, що відповідно до ст. 19, 64 Лісового кодексу України обов'язки з охорони, захисту та відтворення лісів покладені на постійних лісокористувачів. Селищна рада не є постійним лісокористувачем, не має у структурі підрозділів лісової охорони, а бюджет громади не передбачає коштів на утримання таких служб. Відповідальність за незаконні рубки повинні нести постійні лісокористувачі, а не органи місцевого самоврядування як формальні власники земель. Зазначив про відсутність вини селищної ради, так як селищна рада не здійснювала незаконну рубку, не приймала рішень та не вчиняла дій, які б призвели до заподіяння шкоди. Також зазначив, що земельні ділянки за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської селищної ради заросли чагарниками, тому не відносяться до лісового фонду. Заперечення обгрунтовує ст. 16, 63, 86, 105 ЛК України.
Просив суд у позові відмовити
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року №38, Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 №159, наказів Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 08.04.2024 №124/04.2-03, від 11.04.2024 №138/04.2-03 здійснила державний контроль за додержанням Солотвинською селищною радою Івано - Франківського району Івано - Франківської області в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами цих заходів виявлено порушення вимог лісового законодавства, а саме факти знищення 73 шт. дерев на території Солотвинської селищної ради на землях комунальної власності та розраховано суму заподіяної шкоди у розмірі 91 054 грн 50 коп.
Факт правопорушення зафіксований в Акті №4/02.3 від 18.04.2024, який складений за результатами державного контролю за дотриманням Солотвинською селищною радою в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Як вбачається з поданого акта, Солотвинською селищною радою видано в 2023 році 5 рішень, в 2024 році 7 рішень щодо видалення зелених насаджень; крім того, Солотвинською селищною радою складено в 2023 році 5 актів, в 2024 році 15 актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; при проведенні натурної перевірки на території Солотвинської селищної ради щодо охорони зелених насаджень, виявлено факти знищення зелених насаджень на землях комунальної власності на території, а саме:
- с. Манява - 31 (тридцять одне) дерево породи верба, вільха, явір, береза, черешня, липа, з діаметрами пнів: 32, 23, 30, 30, 30, 30, 80, 42, 24, 32, 34, 23, 27, 46, 35, 30, 8, 10, 25, 24, 32, 22, 50, 51, 18, 57, 20, 25, 44, 20, 31 см (відомість №1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 10.04.2024), в межах населеного пункту, розмір шкоди 34 076 грн 50 коп.;
- с. Яблунька - 6 (шість) дерев породи верба, вільха, береза, з діаметрами пнів: 58, 30, 48, 38, 26, 28 см (відомість №2 обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 10.04.2024) в межах населеного пункту, розмір шкоди 10 800 грн 00 коп.;
- с. Маркова - 6 (шість) дерев породи верба з діаметрами пнів: 115, 103, 106, 52, 38, 49 см (відомість №3 обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 15.04.2024) в межах населеного пункту, розмір шкоди 13 900 грн 00 коп.;
- с. Солотвин - 30 (тридцять) дерев породи верба, черемха, граб з діаметрами пнів: 27, 51, 15, 39, 22, 14, 32, 21, 15, 16, 31, 26, 14, 24, 27, 27, 15, 71, 44, 40, 39, 22, 17, 18, 24, 34, 27, 21, 14, 12 см (відомість №4 обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 15.04.2024) в межах населеного пункту, розмір шкоди 32 278 грн 00 коп.
Знищення вище зазначених дерев (зелених насаджень) у кількості 73 штук здійснено без складання відповідного акта обстеження зелених насаджень, рішення виконавчого органу Солотвинської селищної ради та за відсутністю ордера на їх видалення.
Заміри діаметрів пнів зрубаних дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-10 УЗК виробництва "Союзний завод" № 34 (свідоцтво про калібрування № 0920/м).
Згідно з розрахунками розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за незаконну порубку виявлених сироростучих та сухостійних дерев, які долучені позивачем до позовної заяви розмір завданої шкоди становить 34 076 грн 50 коп., 10 800 грн 00 коп., 13 900 грн 00 коп., 32 278 грн 00 коп. Загальний розмір завданої шкоди становить 91 054 грн 50 коп.
22.04.2024 позивач матеріали перевірки направив до Відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано- Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування, що підтверджується листом №01-03/1924.
Також, Державна екологічна інспекція Карпатського округу відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року №38, наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 03.03.2025 №134/04.2-03 "Про організацію та посилення заходів з охорони, використання і відтворення об"єктів тваринного світу в умовах воєнного стану та дотримання інших вимог природоохоронного законодавства", здійснила посилені заходи, спрямовані на запобігання та виявлення правопорушень на території Івано - Франківського району Івано - Франківської області та 04.03.2025 склала акт № 21/02.1 за результатами виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до поданого акта встановлено, що за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської селищної ради (територіальної громади) (географічні координати 48.66115, 24.295696) виявлено незаконну порубку 47 (сорок сім) сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, осика, бук з діаметрами пнів з кореня біля шийки кореня (пнів): 60, 48, 45, 50, 39, 40, 41, 44, 53, 43, 46, 48, 49, 55, 46, 25, 36, 49, 44, 42, 54, 50, 54, 34, 53, 20, 35, 44, 34, 58, 55, 16, 40, 21, 31, 39, 15, 19, 41, 53, 42, 48, 46, 48, 47, 53, 55 см.
Заміри діаметрів пнів зрубаних дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-20 виробництва "STANLEY" Бельгія № 0122 (свідоцтво про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ЧФ-734-М).
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за незаконну порубку виявлених сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, осика, бук, який долучений позивачем до позовної заяви, розмір завданої шкоди становить 793 878 грн 76 коп.
Як вбачається з відомостей розміщених на офіційному веб-порталі ВО "Укрдержліспроект" у геоінформаційній кадастровій системі "ГІС- Ліспроект" занесені відомості щодо самозаліснених територій України. За результатами пошуку координат 48.661115, 24.295696, за якими виявлено позивачем незаконну рубку 47 дерев за межами с. Кричка, дана територія відноситься до самозаліснених земель площею 146,3266 га на території Солотвинської селищної території громади, ділянка не сформована, що підтверджується Витягом, долученим до матеріалів справи.
06.03.2025 позивач надіслав матеріали перевірки до Відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано- Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування, що підтверджується листом №01-03/872.
25.06.2025 Відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано - Франківській області листом № 2216 повідомило Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, що у провадженні відділення поліції № 2 перебувають матеріали кримінального провадження № 42025092250000008 від 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, за фактом незаконної порубки 47 сироростучих дерев за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської ТГ; кримінального провадження № 42025092250000007 від 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, за фактом незаконної порубки 73 дерев (зелених насаджень) на території населених пунктів Солотвинської ТГ (с-ще Солотвин, с. Маркова, с. Манява та с. Яблунька). На даний час особи, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, не встановлені та триває досудове розслідування.
З метою досудового врегулювання спору, 30.06.2025 Державна екологічна інспекція Карпатського округу надіслала Солотвинській селищній раді претензію № 33/25 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 884 933 грн 26 коп.
У відповіді №1898/02-46 від 22.07.2025 на претензію позивача, відповідач вказав, що відсутні правові підстави для добровільного відшкодування Солотвинською селищною радою шкоди в сумі 884 933 грн 26 коп., завданої внаслідок незаконної рубки лісових насаджень, оскільки не встановлено складу правопорушення та вини посадових осіб органу місцевого самоврядування і вказана вимога, є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідач суму шкоди не сплатив, що стало причиною звернення до суду із позовом про її стягнення.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм природоохоронного та, зокрема лісового законодавства.
Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Аналогічне положення міститься у ст. 40 Закону України "Про рослинний світ".
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України (далі по тексту - ЛК України).
Відповідно до статті 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За приписами ст. 86 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів.
Згідно з частиною шостою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі № 924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За змістом пункту "ї" частини першої статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з п. б ч.1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Відповідно до статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Отже, Лісовий кодекс України, зокрема частина друга статті 107 ЛК України, передбачає обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду. Аналіз частини другої статті 107 ЛК України свідчить про те, що такий обов'язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності:- якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та - якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.
Досліджуючи наявність зазначених умов та підстав для застосування положень частини другої статті 107 ЛК України до спірних правовідносин, суд встановив, що після встановлення факту незаконної вирубки дерев, позивач направив копії матеріалів, складених за результатами проведених обстежень лісових насаджень до правоохоронних органів для подальшого внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України та з метою подальшого досудового розслідування.
Відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано- Франківській області листом № 2216 від 25.06.2025 повідомило, що особи, які могли бути причетними до самовільної незаконної порубки 73 дерев (зелених насаджень) на території населених пунктів Солотвинської ТГ (с-ще Солотвин, с. Маркова, с. Манява та с. Яблунька) та 47 сироростущих дерев за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської ТГ не встановлені.
Встановивши ці обставини, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах конкретні особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені, що є умовою для покладення відповідальності за заподіяну лісу шкоду на орган місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Матеріалами справи підтверджується факт незаконної вирубки дерев в межах населених пунктів с. Манява, с. Яблунька, с. Маркова, с. Солотвин Солотвинської територіальної громади.
Як вбачається з відомостей розміщених на офіційному веб-порталі ВО "Укрдержліспроект" у геоінформаційній кадастровій системі "ГІС- Ліспроект" занесені відомості щодо самозаліснених територій України. За результатами пошуку координат 48.661115, 24.295696, за якими виявлено позивачем незаконну рубку 47 дерев за межами с. Кричка, дана територія відноситься до самозаліснених земель площею 146,3266 га на території Солотвинської селищної території громади, ділянка не сформована.
Тому, суд зазначає про те, що за відсутності встановлених винних осіб у незаконній вирубці дерев та за обставини виявлення незаконної вирубки дерев на земельній ділянці, вкритій лісовою рослинністю, яка знаходиться у межах території відповідача - Солотвинської селищної ради, у спірних правовідносинах наявні усі умови, передбачені частиною другою статті 107 ЛК України, для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди на підставі цієї норми закону за завдання шкоди лісу внаслідок незаконної вирубки дерев і саме відповідач, як орган місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода, є особою, відповідальною за виявлене правопорушення у вигляді незаконної вирубки дерев.
Відтак протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що він не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв'язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу. Вина відповідача презюмується та ним не спростована.
Щодо тверджень відповідача, що земельні ділянки за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської селищної ради, на яких був виявлений факт незаконної вирубки дерев заросли чагарниками і не відносяться до лісового фонду, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин у цій справі положень частини другої статті 107 ЛК України, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 ЛК України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.
Згідно зі статтею 4 ЛК України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Отже, згідно з положеннями Лісового кодексу України віднесення лісів до лісового фонду України не залежить від категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки, на якій вони зростають. Крім того, норма, закріплена у частині другій статті 107 ЛК України, на підставі якої позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, також не ставить настання відповідальності органу місцевого самоврядування за порушення лісового законодавства у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної лісу, у залежність від категорії (цільового призначення) земельної ділянки, на якій розташований ліс, якому була спричинена шкода.
З огляду на викладене суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що земельні ділянки за межами населеного пункту с. Кричка Солотвинської селищної ради, на яких був виявлений факт незаконної вирубки дерев, не відносяться до земель лісогосподарського призначення, а мають інше цільове призначення, оскільки цільове призначення земельної ділянки, на якій зростає ліс та на якій був виявлений факт незаконної вирубки дерев, не має значення у разі притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди на підставі частини другої статті 107 ЛК України.
Щодо тверджень відповідача, що селищна рада не є постійним лісокористувачем, відповідальність за незаконні рубки повинні нести постійні лісокористувачі, а не органи місцевого самоврядування як формальні власники земель, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Згідно зі змістом ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони та захисту лісів серед інших покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Указом Президента України від 07.07.2021 року №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» визначено, у тому числі, необхідність проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України.
Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією (ОВА) на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 року №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», для формування переліків самозаліснених і придатних для створення лісів розроблено та направлено Окреме доручення Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про охорону, захист, використання та відтворення лісів в особливий період» від 16.03.2023 року №7/0/10-23/01-129 (копія додається), у якому доручено головам районних державних адміністрацій - начальникам районних військових адміністрацій, сільським, селищним, міським головам спільно з постійними лісокористувачами та власниками лісів ідентифікувати та сформувати переліки самозаліснених та придатних для створення лісів земель та вжити заходи щодо їх передачі лісогосподарським підприємствам області. Термін виконання даного доручення до 01.05.2023.
Однак Солотвинською селищною радою не вжито належних заходів щодо передачі земельних ділянок під належну охорону та ведення лісового господарства постійним лісокористувачам.
Така бездіяльність Солотвинської селищної ради щодо не передання самозалісених земель лісогосподарським підприємствам не звільняє відповідача від відповідальності та обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної лісу.
Відповідальність ради за встановлених у справі обставин прямо передбачена частиною другою статті 107 Лісового кодексу України, де визначено обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду за наявності таких умов у їх сукупності - якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 06.05.2025 у справі № 918/710/24.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновок суду.
Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, про те, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, внаслідок якого завдана матеріальна шкода лісовому фонду України та навколишньому природному середовищу.
Розрахунок розміру шкоди проведено у відповідності до додатку № 1 постанови КМУ від 08.04.1999 № 559 (в редакції постанови КМУ від 01.02.2012 № 111) та до додатку № 1 Постанови КМУ від 23.08.2008 № 665, тобто в порядку, визначеному чинним законодавством. Розрахунок здійснений з урахуванням кількості вирубаних дерев, встановленої в актах обстеження від 18.04.2024 № 4/02.3 та від 04.03.2025 № 21/02.1. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення шкоди в сумі 884 933 грн 26 коп.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 10 619 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №587 від 30.07.2025.
Суд, враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 10 619 грн 20 коп. покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст.2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про відшкодування шкоди у сумі 884 933 грн 26 коп., заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути на користь держави з Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Чорновола, буд. 7 А, с. Солотвин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 04357041), шкоду в сумі 884 933 грн 26 коп., шляхом перерахування коштів на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Солотвинської селищної ТГ: р/р UA578999980333139331000009620, отримувач ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Солотвино/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути з Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Чорновола, буд. 7 А, с. Солотвин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 04357041) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 10 619 грн 20 коп. на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу на р/р: UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 42702233.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.10.2015.
Суддя Гула У.І.