вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог кредиторів
"15" жовтня 2025 р. Справа № 907/498/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви про грошові вимоги кредитора до боржника від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» (вх. №02.3.1-02/6312/25 від 10.07.2025 року) у справі
за заявою: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність фізичної особи,
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про свою неплатоспроможність як боржника - фізичної особи, в якій просить прийняти заяву до розгляду, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича.
Ухвалою суду від 13.05.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи залишено без руху, встановлено строк у п'ять календарних днів з дня вручення цієї ухвали фізичній особі ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
20.05.2025 заявником подано заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою суду від 22.05.2025 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у підготовчому засіданні суду, яке відбудеться 12.06.2025 року о 12 год 00 хв, зал засідань №3, визнано явку боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 обов'язковою у засідання суду і викликати її для участі у підготовчому засіданні суду, зобов'язано заявника фізичну особу фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої заяви.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на адресу суду надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕКО ФІН» адреса Україна, 01104, м.Київ, Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324 ЄДРПОУ 43564082 (вх. №02.3.1-02/6312/25 від 10.07.2025 року), в якій останній просить визнати його кредиторські вимоги до боржника в сумі 9 700,00 грн, 4 844,80 грн судових витрат та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання заяви кредитора у розмірі 4844,80 грн, що підтверджується зокрема платіжною інструкцією № 833 від 23.06.2025 року.
Судом встановлено, що дана заява подана в межах 30 - денного строку, встановленого КУзПБ для подання заяв кредитора до боржника.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН», до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з грошовими вимогами на суму 9 700,00 грн, 4 844,80 грн судових витрат та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу, для розгляду у попередньому судовому засіданні.
В подальшому, на адресу суду надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог від арбітражного керуючого (вх. №02.3.1-02/6888/25 від 04.08.2025 року).
В своїй заяві кредитор зазначає, 12.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 32689457.
Відповідно п.2.1. Договору, Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором. Типом кредиту є кредит.
Відповідно п.2.2. Договору, Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 4500 (чотири тисячі п'ятсот гривень, 00 копійок). Відповідно п.2.3. Договору, Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 12.02.2025 та закінчується 11.02.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Відповідно п.2.4. Договору, Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 25.02.2025 (рекомендована дата платежу). Відповідно п.2.5. Договору, Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 11.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно п.2.6. Договору, Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.
Відповідно п.2.7. Договору, Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.
Відповідно п.2.8. Договору, Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 25.02.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 11.02.2026 (останнього дня строку кредитування)
На виконання п. 3. ст. 45. КУзПБ, ТОВ «ЕКО ФІН» повідомив суд, що Товариство, не є заінтересованою особою відносно боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в розумінні ст. 1 КУзПБ. Договір на підставі якого Товариство заявляє свої кредиторські вимоги до боржника, є таким, що не забезпечений заставою (є беззаставним). З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 4 844,80 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Додатково повідомлено суд, що у відповідності до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а отже сума судового збору за подачу заяви - а оскільки дана заява подається до Господарського суду через Підсистему «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистему ЄСІТС - ставка судового збору у відповідності до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - становить 6 056,00*0,80=4 844,80 грн.
За таких обставин, кредитор просить визнати кредиторські вимоги на загальну суму 9700,00 грн. що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500,00 грн та заборгованістю за відсотками в розмірі 5200,00 грн. та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу і включити їх до реєстру вимог кредиторів
Водночас, відповідно до повідомлення про результати розгляду грошових вимог від арбітражного керуючого (вх. №02.3.1-02/6888/25 від 04.08.2025 року) зазначається про не визнання грошових вимог кредитора в повному обсязі.
Стверджується, що проаналізувавши отриману від ТОВ “ЕКО-ФІН» заяву про грошові вимоги кредитора до боржника від 09.07.2025 року, є доцільним зробити висновок про відповідність поданої заяви вимогам встановленим частиною 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до стійкої позиції Верховного Суду, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наявність заборгованості боржника перед кредитором має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стверджує, що до поданої заяви із кредиторськими вимогами до боржника також не долучено банківських документів, які б підтверджували факт зарахування коштів від ТОВ “ЕКО-ФІН» на користь ОСОБА_1 у безготівковому порядку в межах укладених договорів про споживче кредитування. В свою чергу, кредитором долучено скрін-шот платіжної системи про “PLATON» від 12.02.2025 року. Однак, означений документ не містить жодних підписів чи то печаток банківської або фінансової установи, що підтверджувало б автентичність відповідного документу, а також не містить жодних персональних даних боржниці, за якими було б можливість перевірити відповідні відомості.
Також зазначає, що після досліджень наданих ТОВ “ЕКО-ФІН» до матеріалів справи №907/498/25 доказів, не можливо встановити всіх обставин, на які посилається ТОВ, як на підтвердження своїх вимог, викладених в тексті поданої заяви №б/н від 09.07.2025 року відсутні належні документи (докази), що підтверджують факт видачі боржнику кредитором (ТОВ “ЕКО-ФІН») коштів у готівковому чи то у безготівковому форматі, а також факту користування кредитними коштами в об'ємі та період зазначеному в тексті поданої кредиторської вимоги. Не зважаючи на той факт, що позивачем ( ОСОБА_1 ) не заперечується факту отримання кредитних коштів від ТОВ “ЕКОФІН», є необхідним встановити розмір отриманих коштів, суму використаних коштів та порядок нарахування відсотків за користування такими коштами належними та допустимими доказами, що представником кредитора ТОВ “ЕКО-ФІН» зроблено не було.
Враховуючи наведене просить подані грошові вимоги ТОВ “ЕКО-ФІН» викладені у заяві кредитора №б/н від 09.07.2025 року зареєстровану судом 09.07.2025 року до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в межах справи про неплатоспроможність №907/498/25 - відхилити в повному обсязі.
Розглянувши заяву кредитора та заперечення на неї, суд зазначає наступне.
У відповідності до договору позики, а саме п. 3.1.2.5.Товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на Рахунок Позичальника, зазначений позичальником при подачі Заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього Договору. В якому в розділі 10 зазначено номер банківського рахунку позичальника у вигляді маски карти ( НОМЕР_2 ).
Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження «MmRjNTU1», який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4 500,00 грн.
Дана обставина підтверджується листом від 17.04.2025 від надавача платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», яким останнє повідомляє кредитодавця про успішність проведеної операції з переказу грошових коштів в розмірі 4 500,00 грн. на банківську картку НОМЕР_2 , яка здійснена 12.02.2025 року, транзакція № НОМЕР_3 , а також листом ТОВ «ПрофітГід» (ЄДРПОУ - 39932827), яким останнє підтвердило успішність вищевказаної платіжної операції за договором № 32689457, укладеного 12.02.2025 року, на реквізити ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суд також звертає увагу на те, що в підписаному позичальником договорі зазначено реквізити банківської картки № НОМЕР_2 , які позичальник самостійно ввела з метою подальшого настання наслідків - отримання грошових коштів за укладеним договором.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на виконання умов договору позикодавцем було перераховано грошові кошти в розмірі 4 500,00 грн.
Вищевказане свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором, зокрема, і відповідачем. Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду.
Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Щодо виконання позикодавцем зобов'язань в частині перерахування грошових коштів позичальнику.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону "Про електронну комерцію" Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Вказаний Закон "Про електронну комерцію" є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.06.2023 № 263/3470/20.
Враховуючи, що грошові кошти за укладеним кредитним договором було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги», а наявні в матеріалах справи докази повною мірою підтверджують факт перерахування грошових коштів позичальнику, що спростовують висновки суду в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов укладеного договору, було перераховано грошові кошти в розмірі 4 500,00 грн. що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» та підтвердження від платіжної системи Platon.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, слід дійти висновку про достатні, належні та допустимі докази, що підтверджують виконання ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язань за договором позики в частині перерахування грошових коштів на банківську картку, яка належить відповідачу та наявність зобов'язань відповідача за договором позики.
Зважаючи на викладені вище фактичні обставини справи, слід дійти висновку, про те, що відсутність виписки за картковим рахунком відповідача або іншого первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові через його недоведеність, оскільки сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, а також процесуальна позиція відповідача, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, свідчать про те, що заборгованість за кредитним договором має місце.
Така позиція узгоджується з позицією КЦС ВС, викладеною у постанові від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц.
Судом встановлено, що у відповідності Закону України «Про платіжні системи» та у відповідності до ПОСТАНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ від 03.11.2021 року, а також оскільки ТОВ «ЕКО ФІН» не може отримати докази перерахування грошових коштів (на виконання договору позики) у відповідності до розуміння ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в тому числі, і оскільки фактичне перерахування коштів на виконання договору №82954658 від 08.09.2024 року, було здійснено через платіжну систему Platon, на виконання умов договору про надання платіжних послуг №ПГ-770, укладеного між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ПрофітГід», яка в свою чергу не є банківською установою та користується для здійснення своєї діяльності в тому числі і спеціальні норми законодавства та, який у відповідності до п. 1.2. цього договору №ПГ-770 від 18.09.2023 року надає (безпосередньо здійснює) фінансові платіжні послуги з переказу коштів від Клієнта/ або на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами та іншими товарами/послугами та співпрацює з технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яка під час надання послуг - використовує платіжну систему - Platon, ТОВ «ЕКО ФІН» на виконання умов договору отримало відповідні підтвердження здійснення платіжної операції на виконання умов договору
ТОВ «ЕКО ФІН» надано суду Інформаційну довідку від ТОВ «ПрофітГід», яка забезпечує технологічний супровід прийому платежів та переказу коштів на підставі договору про співробітництво з технологічним оператором платіжних послуг.
Судом також враховано, що при подачі заяви з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ «ЕКО ФІН» в додаткам до заяви надав підтвердження перерахування коштів від Системи Platon, якою підтверджується перерахування грошових коштів Юричко Єлизаветі Валеріївні, РНОКПП - НОМЕР_1 на виконання договору про споживчий кредит/кредитний договір №32689457, укладеного 12.02.2025 року укладеного з ТОВ «ЕКО ФІН».
Отже, враховуючи положення постанови ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ від 29.07.2022 № 164 - надані ТОВ «ЕКО ФІН» докази на підтвердження виконання умов договору позики, а саме перерахування на рахунок Боржника, Юрички Єлизавети Валеріївни (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - відповідають вимогам спеціального законодавства що є належними доказами перерахування кредитором кредитних коштів за договором позики №32689457, укладеного 12.02.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та Юричко Єлизаветою Валеріївною, суд визнає кредиторські вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» до Юрички Єлизавети Валеріївни в сумі 9700,00 грн. боргу, та 4 844,80 грн. судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до п.30 Постанови Верховного суду по справі № 922/2604/20 від 20.07.2021 зазначено: «відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності».
Також у Постанові Верховного суду по справі № 923/560/17 від 23.12.2021 зазначається: «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Зокрема, системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст. 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, у розумінні ст. 1 КУзПБ не вважаються зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами, здійсненими в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України, та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати є поточними вимогами та належать згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Так, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надано договір про надання правничої допомоги №20-03/2024 від 20.03.2024 року.
Відповідно до 4.1. вказаного договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Заявником не надано суду копію відповідної заявки на надання юридичної допомоги по справі 907/498/25, що унеможливлює встановити факт надання послуг та розмір вартості послуг, а тому суд відмовляє в задоволенні кредиторських вимог в частині 5000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність часткового визнання кредиторських вимог на суму 9700,00 грн., а саме: - 4500,00 гривень - тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); - 5 200,00 гривень - відсотки (2 черга вимог кредиторів).
Суд зазначає, що визнані грошові вимоги кредитора належить віднести до певних черг задоволення та включити до реєстру вимог кредиторів.
Статтею 64 КУзПБ передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому кодексом. При цьому у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 4844,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд
1.Визнати вимоги кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» (Україна, 01104, місто Київ, вул.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324 ЄДРПОУ 43564082) у справі №907/498/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 9700,00 грн., а саме: - 4500,00 гривень - тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); - 5 200,00 гривень - відсотки (2 черга вимог кредиторів), 4844,80 грн. судового збору- позачергово.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією внести вимоги кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України, ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду в установленому порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2025 року.
Суддя Л.В. Андрейчук