вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог кредиторів
"15" жовтня 2025 р. Справа № 907/498/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали заяви про грошові вимоги кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВЕНТУС УКРАЇНА»(вх. №02.3.1-02/6086/25 від 01.07.2025 року) у справі
за заявою: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про свою неплатоспроможність як боржника - фізичної особи, в якій просить прийняти заяву до розгляду, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича.
Ухвалою суду від 13.05.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи залишено без руху, встановлено строк у п'ять календарних днів з дня вручення цієї ухвали фізичній особі ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
20.05.2025 заявником подано заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою суду від 22.05.2025 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у підготовчому засіданні суду, яке відбудеться 12.06.2025 року о 12 год 00 хв, зал засідань №3, визнано явку боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 обов'язковою у засідання суду і викликати її для участі у підготовчому засіданні суду, зобов'язано заявника фізичну особу фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої заяви.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на адресу суду надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВЕНТУС УКРАЇНА» адреса 0362 м. Київ пр. Берестейський, 90-А ЄДРПОУ 41078230 (вх. №02.3.1-02/6086/25 від 01.07.2025 року), в якій останній просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 30 829,84 грн. та 4 844,80 грн. - судових витрат.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання заяви кредитора у розмірі 4844,80 грн., що підтверджується зокрема платіжною інструкцією № 10452 від 27.06.2025 року.
Судом встановлено, що дана заява подана в межах 30 - денного строку, встановленого КУзПБ для подання заяв кредитора до боржника.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВЕНТУС УКРАЇНА», до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з грошовими вимогами на суму 30 829,84 грн., 4 844,80 грн судових витрат, для розгляду у попередньому судовому засіданні.
В подальшому, на адресу суду надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог від арбітражного керуючого (вх. №02.3.1-02/6891/25 від 04.08.2025 року).
В своїй заяві кредитор зазначає, що 03.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 41078230) (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 8538787 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію (п.1.1. Кредитного договору). За умовами п.1.2. Кредитного договору На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000,00 гривень.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.
За умовами п.1.5. Кредитного договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: - Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. - Знижена процентна ставка 0,93 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 02.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Відтак, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 10000.00 грн. шляхом перерахування на карту Боржника № НОМЕР_2 , що визначено п.2.1. Кредитного договору, що підтверджується відповідною квитанцією про зарахування кредитних коштів.
В подальшому, 21.12.2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 8538787 про надання споживчого кредиту від 03.12.2024 року.
Відповідно до пунктів 1 та 1.1, Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1600,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: « 1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 11600,00 гривень. Тип кредиту - кредит.».
Відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди до Договору № 8538787 про надання споживчого кредиту від 03.12.2024 року: - Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день; - Знижена процентна ставка 0,99 % в день.
Згідно із п. 2 Додаткової угоди до Договору № 8538787 про надання споживчого кредиту від 03.12.2024 року у, надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дати надання частини кредиту: 21.12.2024 року або 22.12.2024 року.
Відтак, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 1600.00 грн. шляхом перерахування на карту Боржника № НОМЕР_2 , що визначено п.2.1. Кредитного договору, що підтверджується відповідною квитанцією про зарахування кредитних коштів. Боржник свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12.06.2025 року за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 30829.84 грн., з яких: 11377.20 - грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 13652,64- сума за відсотками заборгованості за відсотками; 5800,00 грн - сума заборгованості за штрафами.
Водночас, відповідно до повідомлення про результати розгляду грошових вимог від арбітражного керуючого (вх. №02.3.1-02/6891/25 від 04.08.2025 року) зазначається про не визнання грошових вимог кредитора в повному обсязі.
Зазначає, що у заяві про визнання кредиторських вимог, ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА» №б/н від 30.06.2025 року в переліку доданих до заяви документів МФО було долучено “Розрахунок заборгованості» станом на 26.06.2025 року (сформованому в односторонньому порядку), що не містить реквізитів банківського рахунку за яким проводилися банківські операції на які посилається кредитор. Проаналізувавши відповідні документи, не вдалося встановити обставини на які посилається кредитор у тексті поданої заяви, а саме встановити дату видачі кредитних коштів, період прострочення (на який посилається кредитор) та відповідно період та суму заборгованості, а також порядок та суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.
Вказує на те, що до поданої заяви із кредиторськими вимогами до боржника також не долучено банківських документів, які б підтверджували факт зарахування коштів від ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 у безготівковому порядку в межах укладених договорів про споживче кредитування. В свою чергу, кредитором долучено скрін-шот платіжної системи про “Фінансовий світ» від 21.12.2024 року та 03.12.2025 року. Однак, означений документ не містить жодних підписів чи то печаток банківської або фінансової установи, що підтверджувало б автентичність відповідного документу, а також не містить жодних персональних даних боржниці, за якими було б можливість перевірити відповідні відомості та факту виконання заявником умов Договору про споживче кредитування.
Враховуючи наведене робить висновок, після досліджень наданих ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА» до матеріалів справи №907/498/25 доказів, не можливо встановити всіх обставин, на які посилається ТОВ, як на підтвердження своїх вимог, викладених в тексті поданої заяви №б/н від 30.06.2025 року відсутні належні документи (докази), що підтверджують факт видачі боржнику кредитором (ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА») коштів у готівковому чи то у безготівковому форматі, а також факту користування кредитними коштами в об'ємі та період зазначеному в тексті поданої кредиторської вимоги. Не зважаючи на той факт, що позивачем ( ОСОБА_1 ) не заперечується факту отримання кредитних коштів від ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА», є необхідним встановити розмір отриманих коштів, суму використаних коштів та порядок нарахування відсотків за користування такими коштами належними та допустимими доказами, що представником кредитора ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА» зроблено не було
Просить суд, подані грошові вимоги ТОВ “АВЕНТУС-УКРАЇНА» викладені у заяві кредитора №б/н від 30.06.2025 року зареєстровану судом 30.06.2025 року до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в межах справи про неплатоспроможність №907/498/25 - відхилити в повному обсязі.
Розглянувши заяву кредитора та заперечення на неї, суд зазначає наступне.
Щодо доказів на підтвердження перерахувань кредитних коштів Боржнику
У постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року (справа № 263/3470/20) викладені висновки стосовно доказів у правовідносинах (зокрема щодо перерахування коштів), що виникли у зв'язку з укладення кредитного договору в електронній формі, а саме: «Доводи касаційної скарги, що у матеріалах справи немає бухгалтерських документів про видачу кредиту не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 статті 13 ЗУ «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України».
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Поряд з цим, відповідно до п. 10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Таким чином, надання інформації з боку Кредитодавця/Кредитора із зазначенням особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ здійснюється відповідно до закону та з урахуванням вимог нормативно-правових документів, та з метою здійснення захисту інформації щодо Боржника, як клієнта, від третіх осіб, що виключає будь-які порушення зі сторони Кредитора (аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного суду від 09.02.2024р. по справі № 759/12912/23).
На підтвердження перерахунку грошових коштів Боржнику за Договором № 8538787 про надання споживчого кредиту від 03.12.2024 (далі - Кредитний договір), Кредитором до матеріалів справи долучена квитанція про здійснення транзакції, де зазначено: дата операції - 03.12.2024 15:10:06 сума переказу - 10 000,грн. призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ID операції - 1520355984 Поповнення картки - НОМЕР_2 .
Крім того, грошові кошти були перераховані Боржнику на платіжну картку, яку Боржник особисто зазначив при укладенні Кредитного договору, а саме: п. 2.1. зазначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
На підтвердження перерахунку грошових коштів Боржнику за Кредитним договором, (на підставі Додаткової угоди від 21.12.2024 до Договору № 8538787), Кредитором до матеріалів справи долучена квитанція про здійснення транзакції, де зазначено: дата операції - 21.12.2024 07:47:03 сума переказу - 1 600,грн. призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ID операції - 1529872154 Поповнення картки - НОМЕР_2 .
Таким чином, грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, всі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром (платіжною організацією) регулюються Законом України «Про платіжні послуги», Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до норм яких вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час регулювання спірних питань.
Щодо первинних бухгалтерських документів про видачу кредитних коштів за Кредитним договором.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Вказаний Закон України "Про електронну комерцію" є спеціальним нормативно правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України «Про платіжні послуги».
Відповідно до п. 88 ст. 1 цього Закону, технологічний оператор платіжних послуг - юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов'язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок. У п. 94 цієї статті зазначено, що фінансова установа, яка має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей, у порядку, визначеному законом, має право надавати окремі фінансові платіжні послуги.
Окремо, суд наголошує на тому, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Така позиція повною мірою узгоджена з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 806/1033/17.
Таким чином, первинні документи підтверджують господарські операції для ведення бухгалтерського обліку та подачі фінансової звітності та є доказом перерахування на рахунок кредитора грошових коштів та відображає рух коштів за кредитним договором.
Як зазначалося вище - розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.
Отже, арбітражним керуючим не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору. Таким чином, із системного аналізу вищевикладених норм законодавства, судової практики та фактичних обставин справи слід дійти висновку, що зазначені вище та надані документи на підтвердження факту перерахування позичальнику є належним, допустимим та достатнім доказом перерахування грошових коштів Боржнику, має статус первинного документу та може бути використаний під час регулювання спірного питання, а тому, твердження Арбітражного керуючого щодо, нібито, не доведення кредиторських вимог в частині перерахування позичальнику грошових коштів, є таким, що не відповідає дійсності, висновки зроблені без урахування норм чинного законодавства України, що регулюють відносини між Боржником та фінансовими компаніями, не банківськими установами.
Суд встановив, що Кредитором та Боржником, при укладенні Кредитного договору, було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання Боржником умов договору. Також Боржник, згідно розрахунку заборгованості (Картка обліку Договору (розрахунок заборгованості - копія додана до матеріалів справи) частково виконав грошові зобов'язання за Кредитним договором шляхом погашення кредиту на загальну суму у розмірі 6293.23 грн, що підтверджує повну згоду Боржника з умовами кредитування та нарахувань згідно розрахунку заборгованості (правочин є таким що ніким не оспорюється). Відповідно до наданого Кредитором розрахунку заборгованості, нарахування відсотків здійснювалось за період з 03.12.2024 по 26.06.2025 року (строк кредиту 360 дні (день), згідно п.1.4. Кредитного договору), тобто в межах строку кредитування, зазначеного в Кредитному договорі. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, у розмірі та на умовах, визначених та погоджених сторонами Кредитного договору. Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на виконання умов договору було перераховано грошові кошти.
Вищевказане свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором, зокрема, і відповідачем. Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду.
Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність визнання кредиторських вимог на суму 30829,84 грн., а саме: - 11377,20 гривень - тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); - 13652,64 гривень - відсотки (2 черга вимог кредиторів) та 5800,00 штрафи (3 черга вимог кредиторів), 4 844,80 грн судових витрат (позачергово).
Суд зазначає, що визнані грошові вимоги кредитора належить віднести до певних черг задоволення та включити до реєстру вимог кредиторів.
Статтею 64 КУзПБ передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому кодексом. При цьому у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
Частиною 2 ст. 64 КУзПБ передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 4844,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд
1.Визнати вимоги кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВЕНТУС УКРАЇНА», до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , у справі №907/498/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 30829,84 грн., а саме: - 11377,20 гривень - тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); - 13652,64 гривень - відсотки (2 черга вимог кредиторів) та 5800,00 штрафи (3 черга вимог кредиторів), 4 844,80 грн судових витрат (позачергово).
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією внести вимоги кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВЕНТУС УКРАЇНА» до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України, ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду в установленому порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2025 року.
Суддя Л.В. Андрейчук