майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/940/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Чілей М.В. - довіреність від 14.01.2025;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп"
про стягнення 464689,60 грн
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" про стягнення 464689,60 грн, з яких: 120379,20 грн - пеня та 344310,40 грн - штраф.
Ухвалою від 31.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2025.
21.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про участь представника позивача у судовому засіданні 01.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку суд задовольнив ухвалою від 22.08.2025.
Протокольною ухвалою від 01.09.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11:30 год. 22.09.2025.
22.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з доказами поважності причин не можливості прибуття у призначене судове засідання (а.с. 52-56).
22.09.2025, з урахуванням клопотання відповідача, протокольною ухвалою суд відклав розгляд справи по суті на 15.10.2025.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.61).
Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача, та те, що явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка представника відповідача в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №5 від 11.02.2025 в частині поставки товару в обумовлений договором строк - до 13.03.2025, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цією позовною заявою про стягнення з відповідача на підставі п.7.3 договору 120379,20 грн пені за період з 13.03.2025 по 14.06.2025 та на підставі п. 7.4 договору 344310,40 грн штрафу за три місяці з 13.03.2025 по 14.06.2025.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (постачальник, відповідач) був укладений договір №5 (а.с.6-8), відповідно до п.1.2 якого на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити покупцю наступний товар, а саме: Квадрокоптер DJI Mavic 3T Enterprise (Thermal) (CP.EN/00000415/01)), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар.
За умовами п.1.3 договору, конкретне найменування товару, характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість товару, що поставляється по даному договору, зазначається сторонами в специфікації до договору (додаток №1), що є невід'ємною його частиною.
Код за ДК 021:2015 34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном на загальну суму 1294400,00 грн без ПДВ.
Відповідно до п.3.1 ціна цього договору складає 1294000,00 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару визначена у специфікації.
Так, у специфікації (додаток №1 до договору №5 від 11.02.2025) (а.с.9) визначено найменування товару - Квадрокоптер DJI Mavic 3T Enterprise (Thermal) (CP.EN/00000415/01)), кількість - 8 шт., сума без ПДВ - 1294400,00 грн.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання товару та, відповідно, підписання сторонами видаткової накладної шляхом оплати покупцем грошових коштів за належним чином поставлений та прийнятий товар, після надання постачальником в установленому порядку оформленої видаткової накладної.
За умовами п.5.2 договору, місце поставки товару (здійснення його прийому-передачі) визначається сторонами додатково.
Відповідно до п.5.3 договору, поставка товару здійснюється постачальником протягом 30 днів з моменту укладання цього договору.
Датою виконання зобов'язання з поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної за поставкою товару (п.5.4 договору).
Згідно з пп.6.3.1 п.6.3 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити належну поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п.7.3 договору, за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, стосовно якого допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення.
За умовами п.7.4 договору, за безпідставну відмову від поставки, а також за порушення строків поставки товару понад тридцять календарних днів, з постачальника стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару за кожен місяць прострочення.
Відповідно до п.9.2 договору, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору шляхом пред'явлення письмової претензії у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п.10.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до кінця дії правового режиму військового часу, а саме до 09.05.2025, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань.
Суд встановив, що з урахуванням п.5.3 договору відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар протягом 30 днів з моменту укладання цього договору (11.02.2025), тобто у строк до 13.03.2025, однак відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим позивач на підставі п.9.2 договору звертався до відповідача з претензією від 14.04.2025 №0666/4829/253 про відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з безпідставною відмовою від поставки товару у розмірі 1294400,00 грн (а.с.14), у якій просив протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання цієї претензії сплатити пеню та штраф на загальну суму 130734,40 грн (а.с.14-16), яку відповідач отримав, однак залишив без відповіді та без задоволення.
Відповідно до пп.6.2.1 п.6.1 договору, покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником.
За умовами пп.11.1.1 п.11.1 договору, у відповідності до вимог статей 625, 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України військова частина має право розірвати або змінювати договір у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законодавством в односторонньому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2025 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору №5 від 11.02.2025, відповідно до п.1 якої з огляду на невиконання постачальником зобов'язань з поставки товару за договором №5 від 11.02.2025, відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 та пп.11.1.1 п.11.1 договору, ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України, сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору (а.с.13).
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У статті 663 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перевіривши розрахунок пені у розмірі 120379,20 грн за період з 13.03.2025 по 14.06.2025 (а.с.17), суд встановив, що хоча позивач і невірно вказав початок періоду її нарахування з 13.03.2025, що є кінцевою датою поставки товару, однак фактично заявлена до стягнення сума пені відповідає сумі пені за період з 14.03.2025 по 14.06.2025, є обґрунтованою, відповідає умовам договору та нормам закону.
Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".
Стосовно заявленої вимоги про стягнення з відповідача на підставі п. 7.4 договору штрафу у розмірі 344310,40 грн за три місяці з 13.03.2025 по 14.06.2025 (розрахунок - а.с.17), суд зазначає наступне.
З урахуванням аналізу частин 2, 3 ст. 549 ЦК України, відмінність між пенею та штрафом полягає в тому, що пеня нараховується за певний встановлений і повторюваний проміжок часу (як правило, календарний день), тоді як штраф має одноразовий характер і не може нараховуватися чи збільшуватися протягом певного строку.
Верховний Суд у п. 62 постанови від 31.07.2019 № 910/3692/18 вказав, що неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання. Аналогічний висновок вказаний у п. 81 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 № 916/410/23.
Отже, розмір погодженого сторонами у п.7.4 договору штрафу, обрахованого у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення відповідає поняттю "пеня". Зазначення у тексті договору неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф.
У п. 112 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 № 904/3315/18 вказано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції забезпечення належного виконання зобов'язання.
На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов'язання (постанова Верховного Суду від 19.03.2019 № 917/889/17).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач під час заявлення вимоги про стягнення з відповідача на підставі пункту 7.4 договору штрафу в розмірі 7% вартості непоставленого товару за кожен місяць прострочення, який за своєю правовою природою є помісячною пенею, не врахував, що пеня за цей же період в розмірі 0,1% за кожен день прострочення (в межах тих самих місяців прострочення) вже була нарахована позивачем. Задоволення вимоги позивача про стягнення штрафу на умовах п. 7.4 договору призведе до подвійного застосування до боржника одного виду юридичної відповідальності, що буде суперечити положенням статті 61 Конституції України щодо неможливості повторного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, заявленого на підставі п.7.4 договору у розмірі 344310,40 грн.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 120379,20 грн пені. У стягненні 344310,40 грн штрафу суд відмовляє.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, будинок 77, ід. код 45203623) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_2 ):
- 120379,20 грн пені;
- 1444,55 грн витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 15.10.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу - через "Електронний суд",