вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.10.2025м. ДніпроСправа № 904/1815/25
За позовом Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" Федорченко Андрія Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"
про стягнення коштів за договором постачання природного газу
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"
до Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД"
про стягнення штрафу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Позивача (за первісним позовом) - Прядка Т.М.
Відповідача (за первісним позовом) - Васільев В.О.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1815/25 за позовом АТ "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 193 434,98 грн. заборгованості за Договором №11410YEААWSР016 від 01.01.2016 року на постачання природного газу, 1 731,49 грн. 3% річних, 6 649,78 грн. інфляційних втрат, які нараховані у зв'язку з простроченням повернення заборгованості за Договором №11410YEААWSР016 від 01.01.2016 року на постачання природного газу.
05.05.25 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, про заперечення в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що для того, щоб визначити чи наявна у Споживача переплата по Договору, необхідно визначити добуток всього обсягу поставленого газу та його вартість, а також добуток сплачених коштів за Договором. Для визначення добутку обсягу поставленого газу необхідні акти про фактичний обсяг розподіленого природного газу Споживачу, складені Оператором ГРМ, акти приймання-передачі природного газу підписані, Споживачем та Постачальником. Для визначення вартості поставленого газу необхідні акти приймання-передачі природного газу, підписані Споживачем та Постачальником. Проте, до матеріалів справи Позивачем надані лише копії платіжних доручень, за якими, як вважає Позивач, на користь Відповідача за договором №11410YЕААWSР016 вiд 01.01.201б року було сплачено 3 263 696,83 грн. Позивачем до матеріалів прави додано також копію акту звіряння розрахунків, проте даний акт звіряння підписаний лише з боку Позивача. Щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, то Позивач настання 7-денного строку для повернення грошових коштів починає відлік саме від дати складання листа від 28.11.2024 року. Проте, днем пред'явлення вимоги вважається не дата її складання, а дата її вручення Боржнику (нарочно чи засобами поштового зв'язку).
Від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" надійшла зустрічна позовна заява до АТ "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" про стягнення штрафу в розмірі 42 887,83 грн. за Договором на постачання природного газу №11410YЕААWSР016 вiд 01.01.2016
Позовні вимоги Відповідач обґрунтовує тим, що Позивач порушив свої зобов'язання за договором, щодо обсягів споживання: в окремі періоди обсяги були або меншими, або більшими від підтверджених. Це передбачає виникнення зобов'язань щодо сплати неустойки (штрафу) на підставі п. 6.2.2 та 6.2.3 Договору, які встановлюють розмір штрафу у разі відхилення від погоджених обсягів. Вказані порушення підтверджуються актами приймання-передачі природного газу, додані до зустрічної позовної заяви.
09.05.2025 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1815/25 за правилами загального позовного провадження.
В подальшому, у тексті рішення, для зручності його сприйняття, Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" Федорченко Андрія Володимировича зазначається Позивачем, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" - Відповідачем, як за первісним позовом, так і за зустрічним.
19.05.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідно до п. 11.1 Договору було визначено строк його дії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Отже, оплата послуг за постачання природного газу на користь Відповідача Банком проводилась на підставі Актів звіряння взаємних розрахунків за звітний період та виставлених Постачальником рахунках за Договором. На підтвердження оплати за надані послуги Банком до позовної заяви надано копії платіжних інструкцій про оплату за постачання природного газу та виписку по рахунку. Позивачем після липня 2022 року, коли Відповідач фактично припинив надавати послуги з постачання/передачі природного газу, проведено звіряння взаємних розрахунків від 05.09.2022 року за період з 01.01.2022 - по 30.08.2022 року, акт звіряння підписано представником Відповідача. В акті зазначено, що станом на 30.08.2022 року переплата Позивача становить 179 171,98 грн. З початком ліквідації Позивача проведено перевірку розрахунків Позивача та Відповідача та було виявлено, що залишок невикористаних коштів, перерахованих Банком на рахунок Постачальника складає 193 434,98 грн. Відповідно до пункту 4.6. Договору, у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.
22.05.2025 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він наполягає на запереченні позовних вимог з підстав, викладених раніше у відзиві на позовну заяву.
23.05.2025 від Позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. Позивач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до п. 2.4. Договору місячний обсяг відбору(споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж +- 5%. Проте, підтверджений обсяг спожитого газу за звітний період, не перевищує плановий обсяг газу більш ніж +- 5%, що визначено умовами п. 2.4. Договору. Отже, штрафні санкції не можуть бути застосовані за ті місяці, де підтверджений обсяг спожитого газу є в межах+-5% від планового обсягу. Також нарахування штрафу за порушення п. 6.2.2, 6.2.3 Договору дії карантину з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та в період дії воєнного стану на території України є неприпустимим. Крім того, Споживачем повністю розрахувався за спожитий обсяг газу за звітний період 2022 року відповідно до розділу ІV Договору. Строк позовної давності для нарахування штрафних санкцій відносно Банка за період з 01.01.2021 по 30.06.2022, в сумі 42 887,83 грн., сплив. До того ж, враховуючи, що у Банку було відкликано банківську ліцензію застосування фінансових санкцій (штрафу) суперечить вимогам статті 46 Закону №4452-VI та пункту 2.4 глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку.
27.05.2025 від Відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій Відповідач зазначає, що за перевищення обсягу споживання до 5% Банку нараховано лише штраф в сумі 961,24 грн. Щодо посилань Банка на нарахування штрафу в період дії карантину, то підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачена заборона саме на прострочення платежів за отримані комунальні послуги, проте Відповідач жодних комунальних послуг не надав Позивачеві. Крім того початок зменшення обсягу споживання природного газу Банком відбувся ще з листопада 2021 року - за довго до введення воєнного стану та перехід працівників Банку на віддалений режим роботи. Позивач мав можливість звернутися до Відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про зменшення чи збільшення запланованих обсягів споживання. Щодо строків позовної давності, то відповідно до Закону України №2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо продовження на період дії в Україні воєнного стану строків позовної давності, визначених у ст. 257-259 ЦК України. Позивач наполягає, що вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст. 52 цього Закону. Проте, штрафну санкцію Відповідач нарахував за період з січня 2021 по травень 2022 року, тобто, до початку проведення ліквідації.
29.05.2025 від Позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що застосування до Банку фінансових санкцій (штрафу) суперечить вимогам статті 46 Закону №4452-VI та пункту 2.4 глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Отже, під час вирішення питання щодо поширення дії відповідної норми на спірні правовідносини визначальним є саме період, під час якого не виникає жодних додаткових зобов'язань та, як наслідок, не можуть бути застосовані штрафні та фінансові санкції відповідно до норм Закону №4452-VI (абзац 1 частина 3 статті 46). Таким періодом законодавцем визначено - строк проведення ліквідації банківської установи.
22.08.2025 від Позивача надійшли додаткові пояснення та заява про долучення до матеріалів справи №904/1815/25 актів приймання - передачі природного газу за 2020 рік: №ДО 380001733 від 31.01.2020 року, №ДО 380005384 від 29.02.2020 року, №ДО 380008861 від 31.03.2020 року, №ДО380013707 від 30.04.2020 року, №ДО 380025393 від 31.10.2020 року, №ДО 380028486 від 30.11.2020 року, №ДО 380031072 від 31.12.2020 року, а також Акт №ДО 382010318 від 30.06.2022 року та рахунки на оплату за 2022 рік.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
01.01.2016 сторони уклали Договір постачання природного газу №11410YEААWSР016 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язується поставити Споживачеві (Позивач) у 2016 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідно до умов Договору:
1.2. Річний плановий обсяг постачання газу до 32 тис. куб.м.
Планові обсяги постачання газу по місяцях зазначені у п.1.3. Договору.
2.9. Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється у такому порядку:
- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.9.1.);
- на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом 3 робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника (п.2.9.2.);
- Споживач протягом 2 днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.9.3.);
- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника (п.2.9.4.);
- у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п.2.9.5.).
3.2. Ціна газу становить 6 663,60 грн за 1 000 куб м, ПДВ 1 332,72 грн., а всього 7 996,32 грн.
Ціна, зазначена у п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 3.3 Договору).
4.2. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:
4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 3.6. Договору).
6.2.2. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання газу за Договором буде менший від підтвердженого обсягу газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.
6.2.3. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) х Ц х К, де:
Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
11.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
11.2. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
На виконання умов договору Відповідач постачав, а Позивач приймав поставлений природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі, актом звіряння взаємних розрахунків, рахунками на оплату.
Спожитий газ Позивач оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Проте, за твердженнями Позивача, за результатами перевірки розміру перерахованих Відповідачеві коштів за отриманий газ, виявлено переплату в розмірі 193 434,98 грн.
У зв'язку з наведеним Позивач звернуся до Відповідача з вимогою № 2702 від 28.11.2024 про розірвання Договору та повернення залишку невикористаних коштів у розмірі 193 434,98 грн. та надання актів приймання-передачі та акту звіряння розрахунків.
За твердженнями Позивача, зазначену вимогу Відповідач одержав 10.12.2024, проте, залишив її без відповіді та задоволення.
З посиланням на ст. 625 ЦК України, на борг Відповідача Позивач нарахував 6649,78 грн. - індексу інфляції за період з грудня 2024 р. по лютий 2025 р., 1731,49 грн.- 3% річних за період з 28.11.2024 по 16.03.2025.
Відповідач, звертаючись із зустрічним позовом, нарахував Позивачеві штраф у розмірі 42 887,83 грн. , з посиланням на п. 6.2.2-6.2.3 Договору за порушення дисципліни відбору газу, в результаті чого відбулось як перевищення запланованих обсягів так і споживання в меншій кількості.
Нарахування проводилися за кожним актом приймання-передачі окремо.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачами з позовами та є предметами спору у даній справі.
Предметом доказування, за первісним позовом є наявність переплати за Договором, обґрунтованість стягуваних сум; за зустрічним позовом предметом доказування є порушення умов Договору, наявність підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення дисципліни відбору газу.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач та Позивач первісні і зустрічні позовні вимоги заперечую, з викладених у відзивах підстав.
За первісним позовом вимоги Позивача обґрунтовуються тим, що 01.01.2016 Сторони уклали Договір постачання природного газу №11410YEААWSР016, за п. 1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язується поставити Споживачеві (Позивач) у 2016 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
За умовами п. 3.4 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу і розрахунках за Договором.
Згідно з п. 3.5 Договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ Договору.
Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за Договором (п. 3.6 Договору).
На виконання умов договору Відповідач поставив, а Позивач прийняв поставлений природний газ. Частково поставка газу підтверджується актами приймання-передачі №ДО 381002950 від 31.01.2021, № ДО 381005876 від 28.02.2021, № ДО 381008767 від 31.03.2021, № ДО 381010464 від 30.04.2021, № ДО 381013114 від 31.05.2021, № ДО 381015164 від 30.06.2021, № ДО 381015867 від 31.07.2021, № ДО 381018822 від 31.08.2021, № ДО 381020858 від 30.09.2021, № ДО 381022654 від 31.10.2021, № ДО 381025842 від 30.11.2021, № ДО 381028094 від 31.12.2021, №ДО 380001733 від 31.01.2020 року, №ДО 380005384 від 29.02.2020 року, №ДО 380008861 від 31.03.2020 року, №ДО 380013707 від 30.04.2020 року, №ДО 380025393 від 31.10.2020 року, №ДО 380028486 від 30.11.2020 року, №ДО 380031072 від 31.12.2020 року, № ДО 382001177 від 31.01.2022, №ДО 382004364 від 28.02.2022, № ДО 382006367 від 31.03.2022, № ДО 382007730 від 30.04.2022, № ДО 382009342 від 31.05.2022, № ДО 382010318 від 30.06.2022.
Увесь спожитий за спірними правовідносинами природний газ Позивач оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами та не заперечується сторонами.
Сторони в п. 4.7. Договору узгодили, що звірка розрахунків здійснюється Сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї зі Сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу Споживачем та актів приймання-передачі газу.
В акті звіряння розрахунків від 05.09.2022 року за даними Споживача загальна заборгованість Постачальника (Відповідача) перед Споживачем (Позивачем) (переплата Споживача) за період з 01.01.2022 по 30.08.2022 становить 193 434,08 грн, за даними Постачальника сальдо на користь Споживача) становить 179 171,98 грн., акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
При цьому, Відповідач не спростував відомості зазначені Позивачем в акті звірки за період з 01.07.2015 по 30.06.2022 щодо вартості поставленого Позивачеві газу. З наведеного акту звірки вбачається, що за період відносин Відповідач поставив природний газ на суму 3 140 575,35 грн., а Позивач сплатив за той обсяг газу 3 334 010,33 грн., оскільки договірні відносини передбачають передплату газу. Як зазначалося вище, факт оплати спожитого Позивачем газу підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними інструкціями.
Відтак, переплата Позивача за спірними відносинами становить 193 434,98 грн.
Згідно з п. 4.6 Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.
Листами від 03.06.2024, вих. № 1026, від 28.11.2024, вих. № 2702, Банк повідомив Відповідачеві про ліквідацію Банку, розірвання договору на постачання природного газу та просив повернути невикористані кошти в сумі 193 434,98 грн протягом десяти календарних днів з моменту отримання цього листа та зазначив рахунок для повернення коштів.
Лист № 2702 від 28.11.2024 Відповідач одержав 10.12.2024, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Заперечення Відповідача стосовно не отримання зазначеного листа не приймаються судом, оскільки вищезазначене рекомендоване повідомлення має примітку, що саме лист з вихідним номером 2702 та додаткова угода про припинення договору були направлені зазначеним відправленням.
Проте, Відповідач зазначений лист залишив без відповіді та задоволення, грошові кошти у розмірі 193 434,98 грн. не повернув.
Матеріалами справи підтверджується дотримання порядку, передбаченого умовами Договору, звернення Споживачем до Постачальника про повернення суми передоплати та складання сторонами акту звіряння як передбачено пунктом 4.7 договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 дійшла висновку про прострочення продавцем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки та необхідність повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.
Вказане зобов'язання, відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Отже, у Відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути Позивачеві (покупцю, споживачеві) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.
Стаття 693 УК України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
Відповідно до ч. 2 ,3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може реалізувати своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
Згідно зі ст. 610 ЦК України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти приймання-передачі, рахунки, платіжні інструкції, акти звірки, листи та інш.), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 193 434,98 грн.
Позивач заявив до стягнення 6 649,78 грн. - індексу інфляції за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року, 1 731,49 грн.- 3% річних за період з 28.11.2024 (дата направлення вимоги про повернення коштів) по 16.03.2025.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведені правильно, а 3% річних проведено неправильно.
Так, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Так, Позивач направив вимогу про повернення коштів у розмірі 193 434,98 грн. 03.12.2024, яку Відповідач одержав 10.12.2024, а, отже, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, до стягнення підлягає 3% річних за період з 18.12.2024 по 16.03.2025 у розмірі 1 414,38 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення з Відповідача належать: 193 434,98 грн. - основного боргу, 1 414,38 грн. - 3% річних, 6 649 грн. 78 коп. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати за первісним позовом у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Щодо зустрічного позову, то вимоги Відповідача обґрунтовуються порушенням Позивачем умов Договору щодо дисципліни відбору природного газу.
Так, у травні 2025 року ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до АТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" про стягнення штрафу в розмірі 42 887,83 грн.
Оскільки спір між сторонами у даній справі виник внаслідок не дотримання Споживачем дисципліни відбору природного газу в зазначених періодах, в результаті чого відбулось як перевищення запланованих обсягів, так і споживання у меншій кількості за актами приймання-передачі природного газу № ДОЗ81002950 від 31.01.2021, №ДОЗ81005876 від 28.02.2021, № ДОЗ81008767 від 31.03.2021, № ДОЗ81010464 від 30.04.2021, № ДОЗ81013114 від 31.05.2021, № ДОЗ81015164 від 30.06.2021, №ДОЗ81015867 від 31.07.2021, № ДОЗ81018822 від 31.08.2021, № ДОЗ81020858 від 30.09.2021, № ДОЗ81022654 від 31.10.2021, № ДОЗ81025842 від 30.11.2021, №ДОЗ81028094 від 31.12.2021, № ДОЗ82001177 від 31.01.2022, № ДОЗ82004364 від 28.02.2022, № ДОЗ82006367 від 31.03.2022, № ДОЗ82007730 від 30.04.2022, №ДОЗ82009342 від 31.05.2022, № ДОЗ82010318 від 30.06.2022., ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 Договору нараховано штраф в сумі 42 887,83 грн.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання газу за Договором буде менший від підтвердженого обсягу газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою (п.6.2.3. Договору):
В = (Vф - Vп) х Ц х К, де:
Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
У додатках до сторони погоджували заплановані обсяги постачання газу на певний рік.
Споживач у заявлені Відповідачем періоди не дотримався дисципліни відбору природного газу, в результаті чого відбулось як перевищення запланованих обсягів, так і споживання у меншій кількості.
Відповідач просить суд стягнути з Позивача штраф у розмірі 42 887,83 грн.
Однак, відповідно до п. 2.4. Договору, яким передбачено. що місячний обсяг відбору(споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж +- 5%, вимоги про стягнення штрафних санкцій за перевищення підтвердженого обсягу газу за травень, червень, липень, вересень жовтень 2021 і березень 2022 заявлені безпідставно, оскільки перевищення в ці місяці було менше 5 % підтвердженого обсягу.
Вирішуючи питання притягнення Банку до відповідальності за неналежне виконання умов Договору постачання природного газу, в результаті чого відбулось як перевищення запланованих обсягів, так і споживання газу у меншій кількості, суд враховує, що Правлінням Національного банку України №265-рш від 01.08.2023 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ "АКБ "КОНКОРД".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2023 № 932, розпочато процедуру ліквідації АТ "АКБ "КОНКОРД" строком на три роки з 02.08.2023 до 01.08.2026 року включно.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків установлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VІ.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом.
За ч. 4 ст. 44 Закону України Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
- примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
Згідно з п. 1, 2, 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку:
- припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;
- банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
- втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається;
- забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
За таких обставин, будь-які вимоги, які не були заявлені Відповідачем (як постачальником) вважаються погашеними та задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають.
В силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наявність особливого порядку акцептування вимог кредиторів банку виключає можливість задоволення вимог окремих кредиторів банку поза межами процедури ліквідації банку у порядку та черговості, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З 02.08.2023 розпочато процедуру ліквідації АТ "АКБ "Конкорд" відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.08.2023 № 932.
Відповідач нарахував штрафні санкції за порушення Позивачем дисципліни відбору газу за 2021-2022 рік, однак з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій звернулося лише в травні 2025 року. Доказів звернення з вимогами до Банку про стягнення чи включення кредиторських вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів у спірній сумі, Відповідач суду не надав.
З огляду на те, що кредиторські вимоги в частині нарахованого штрафу в розмірі 42 887,83 грн у передбачений ч. 1 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк заявлені не були, то на підставі наведеної норми вважаються погашеними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №910/23398/16 (п.6.11) зазначила про те, що "відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації, як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/3226/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 "на позивача поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, впроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому його вимоги не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку в окремому позовному провадженні. Вищезазначені обмеження стосуються всіх без виключення вимог кредиторів банку, що ліквідується, незалежно від моменту виникнення відповідного грошового зобов'язання останнього".
Зазначене вище відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/3926/21, зокрема, у якій вказано: "Водночас судами при вирішенні даного спору враховано, що відповідно до остаточних судових рішень у справах № №910/1585/15-г та 910/1583/15-г було відмовлено у задоволенні позову Позивача до Відповідача про стягнення спірної суми заборгованості не з підстави відсутності такого боргу, а у зв'язку з тим, що порушене право Позивача підлягало захисту в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а спір між сторонами щодо акцептування спірних вимог може бути розглянуто у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 49 цього Закону.
З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу в сумі 42 887,83 грн.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, ЛІТ. А-2, код 39572642) на користь Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" Федорченко Андрія Володимировича (49001, м. Дніпро, Площа Троїцька, 2, код 34514392) 193 434 грн. 98 коп. - боргу, 905 грн. 10 коп. - 3% річних, 6 649 грн. 78 коп. - інфляційних втрат, 3015 грн. 60 коп. - судового збору.
У решті первісного позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, ЛІТ. А-2, код 39572642) до Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" Федорченко Андрія Володимировича (49001, м. Дніпро, Площа Троїцька, 2, код 34514392) про стягнення штрафу у розмірі 42 887,83 грн. відмовити.
Витрати за зустрічним позовом покласти на Позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2025
Суддя С.Г. Юзіков