15.10.2025 року м. Дніпро Справа № 912/2828/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши заяву
Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича
про забезпечення позову
у справі
за позовом
Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області,
м. Олександрія,
поданого в інтересах держави в особі
Олександрійської міської ради,
м. Олександрія
до відповідача:
Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича,
м. Олександрія
про зобов'язання звільнити земельну ділянку,
Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (Прокурор) в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради (Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича ( Відповідач ) про звільнення земельної ділянки площею 0,0030 га, яка була надана в сервітутне землекористування за рахунок частини земельної ділянки загальною площею 1,4770 га з кадастровим номером 3510300000:11:422:0009 по АДРЕСА_1 , шляхом проведення демонтажу розміщеної тимчасової споруди ( павільйону ) за власний рахунок.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2025 р. у справі № 912/2828/24 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича звільнити земельну ділянку площею 0,0030 га, яка була надана йому в сервітутне землекористування за рахунок частини земельної ділянки загальною площею 1,4770 га з кадастровим номером 3510300000:11:422:0009 по проспекту Соборному, 89 в м. Олександрія Кіровоградської області, шляхом проведення демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди (павільйону) за власний рахунок. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича на користь Кіровоградської обласної прокуратури 3 028,00 грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємець Тримбач Анатолій Леонідович, через систему "Електронний суд", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2025 р. у справі № 912/2828/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/2828/24.
Матеріали справи № 912/2828/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 15.10.2024 р..
Від Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій Заявник просить вжити заходів забезпечення позову у справі № 912/2828/24, що перебуває у провадженні Центрального апеляційного господарського суду та заборонити ПрАТ “Кіровоградобленерго», його структурним підрозділам, зокрема Олександрійському ЕМ, вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або відключення постачання електроенергії до тимчасової споруди ( кав'ярні ), розташованої за адресою: м. Олександрія, просп. Соборний, 89 ( кадастровий номер 3510300000:11:422:0009 ), яка фактично використовується ФОП Тримбачем Андрієм Леонідовичем до розгляду вказаної справи у суді.
Заява мотивована тим, що після подання адміністративного позову щодо визнання бездіяльності протиправної, Олександрійська міська ради направила до ПрАТ «Кіровоградобленерго» офіційного листа, у якому повідомила, що строк дії договору оренди закінчився, та звернулася з ініціативою припинити постачання електричної енергії до споруди по просп. Соборному, 89 ( кадастровий номер 3510300000:11:422:0009 ), яка і є предметом розгляду в цій справі. Представники ПрАТ «Кіровоградобленерго» пояснили, що, отримавши офіційне звернення від органу місцевого самоврядування, вони не можуть залишити його без реагування, оскільки зобов'язані діяти у межах наданих повноважень. Водночас самостійно ініціювати припинення електропостачання вони не планували та не мають претензій до споживача. Таким чином, дії ПрАТ «Кіровоградобленерго» мають реакційний характер і зумовлені офіційним листом Олександрійської міської ради, який був направлений уже після подання позову про визнання бездіяльності ради протиправною. У зв'язку з цим існує реальний ризик припинення постачання електроенергії до вирішення спору по суті, що може спричинити зупинення господарської діяльності заявника та завдати істотної матеріальної шкоди. Оскільки судовий спір між сторонами ще не вирішений, а Олександрійська міська рада не розглянула заяву про продовження сервітуту, припинення електропостачання фактично позбавить заявника можливості здійснювати господарську діяльність і може утруднити виконання рішення суду в майбутньому. На даний момент укласти новий договір постачання електроенергії неможливо, оскільки Олександрійська міська рада не розглянула подану ще у 2022 році заяву ФОП Тримбача А.Л. про продовження дії договору оренди (сервітуту). Крім того, дії Олександрійської міської ради свідчать про намагання здійснити адміністративний тиск на заявника. Після того, як ФОП Тримбач А.Л. звернувся до суду із позовом про визнання бездіяльності ради протиправною, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для вирішення питання по суті, а натомість направив листа до ПрАТ «Кіровоградобленерго» з вимогою припинити постачання електроенергії до об'єкта, який використовує заявник.
Розглянувши заяву Відповідача про забезпечення позову колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Як вказувалось, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій Відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Верховний Суд вказує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 р. у справі № 922/599/19.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 р. у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23.
Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Предметом позову у цій справі є вимога Прокурора в інтересах Олександрійської міської ради до Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича про звільнення земельної ділянки шляхом проведення демонтажу розміщеної тимчасової споруди.
Із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 912/2828/24 звертається Відповідач, який просить апеляційний суд заборонити ПрАТ “Кіровоградобленерго», його структурним підрозділам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або відключення постачання електроенергії до тимчасової споруди ( кав'ярні ), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510300000:11:422:0009), яка фактично використовується ФОП Тримбачем Андрієм Леонідовичем до розгляду вказаної справи у суді.
Суд апеляційної інстанції здійснивши аналіз позовних вимог та заяви про забезпечення позову, а також зазначених в ній обставин, дійшов висновку, що вказані заходи забезпечення позову не мають безпосереднього зв'язку з предметом позову і стосуються іншого спору та особи, яка не є учасником цієї справи. Крім того, запропоновані Заявником заходи, у подальшому не гарантують виконання судового рішення у цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких звернувся Прокурор до суду.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, заява Відповідача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання цієї заяви покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича про забезпечення позову у справі № 912/2828/24.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову покласти на її заявника - Фізичну особу-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін