ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 жовтня 2025 року Справа № 924/1077/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА» на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 24.06.25р. суддею Грамчуком І.В. о 12:20 у м.Хмельницькому, повний текст складено 24.06.25р. у справі № 924/1077/23
за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА», м. Київ
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 74641,57 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА», м. Київ звернулось до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення 74641,57 грн страхового відшкодування. У позові також просить стягнути з відповідача судові витрати, з яких 2684,00 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
В обґрунтування позову позивач вказує на виплату ним страхувальнику страхового відшкодування за страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою за участю, зокрема транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ “Уніка». Як на правову підставу позову посилається на положення ст. 22,993,1122,1166 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 у справі №924/1077/23 у позові відмовлено.
Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 по справі № 924/1077/23 та прийняти нове рішення яким задовольнити позов.
Вказує, що судом першої інстанції було відмовлено у позові на підставі п. 4.9.12 договору. Разом з тим не було взято до уваги додаткову угоду №2/1 від 07.08.2023, якою було внесено зміни до вказано пункту договору.
Звертає увагу, що до матеріалів справи додано два різні документи - додаткова угода №2/1 від 07.08.2023.
Перший документ - додаткова угода №2/1 від 07.08.2023, яку позивачем додано при зверненні до суду і яку було підписано за допомогою сервісу «Вчасно сервіс», оскільки позивач вважав додаткову угоду підписану сторонами власноруч такою, що була втраченою/загубленою при пересилці.
Другий документ - додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 копія оригіналу підписаної додаткової угоди, яка залучена позивачем до матеріалів справи під час розгляду справи. Вказана копія додаткової угоди №2/1 від 07.08.2023 з підписами власноруч долучена до матеріалів справи вхідний № 05-22/1976/24 від 14.03.2024.
На думку скаржника, судом не прийнята в якості належного доказу додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 підписана сторонами власноруч у зв'язку з відсутністю внутрішнього реєстраційного номеру та дати реєстрації. А от додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 підписана сторонами за допомогою сервісу «Вчасно сервіс» судом не прийнята в якості належного доказу оскільки листом ТОВ "Вчасно Сервіс" від 28.05.2024 №28/05/VCH-454 повідомлено, що дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису у контрагента дочірнє підприємство "ФМ Ложістік Дніпро" є 10.03.2023 та у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" є 12.02.2023, що не співпадає з датою, зазначеною у додатковій угоді.
Так твердження суду, що додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 підписана сторонами власноруч не приймається судом в якості доказу у зв'язку з відсутністю внутрішнього реєстраційного номеру та дати реєстрації суперечить нормам діючого законодавства. По-перше, суд не зазначив жодної норми відповідного нормативного акту, який би зобов'язував позивача здійснювати накладання на документ внутрішній реєстраційний номер та дату реєстрації. По-друге, судом не наведено яким нормативно-правовим актом передбачені наслідки неприйняття документи в якості доказу за відсутністю внутрішнього реєстраційного номеру та дати реєстрації на документі. По-третє, згідно ст.ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу відсутність внутрішнього реєстраційного номеру та дати реєстрації на додатковій угоді не робить її недійсною/нікчемною. Додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 підписана сторонами власноруч відповідає всім вимогам, які висуваються до поняття доказів ст.ст. 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо додаткової угоди №2/1 від 07.08.2023, яка підписана сторонами за допомогою сервісу «Вчасно сервіс», вона судом не прийнята в якості належного доказу оскільки листом ТОВ "Вчасно Сервіс" від 28.05.2024 №28/05/VCH-454 повідомлено, що дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису у контрагента дочірнє підприємство "ФМ Ложістік Дніпро" є 10.03.2023 та у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" є 12.02.2023, що не співпадає з датою, зазначеною у додатковій угоді. Однак вказаний лист ТОВ "Вчасно Сервіс" від 28.05.2024 №28/05/VCH-454 відсутній в матеріалах справи № 924/1077/23. Вказує, що згідно ухвали суду від 11 липня 2024 року зазначено, що ухвалою суду від 05.02.2024 клопотання Військової частини НОМЕР_1 (вх.№05-08/431/24 від 30.01.2024) про витребування доказів задоволено. Ухвалами суду від 26.02.2024, 20.03.2024 та 30.04.2024 повторно витребовувалась інформація. 03.06.2024 надано відповідь від ТОВ "Вчасно сервіс". Однак, по-перше, вказаний лист відповідь не надсилався позивачу та відсутній у матеріалах справи в системі «Електронний суд». Згідно ст. 94 Господарського процесуального кодексу України речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Відсутність в матеріалах справи листа ТОВ "Вчасно Сервіс" на який посилається суд є порушенням норм процесуального права, а також не дозволяє позивачу надати будь-які пояснення щодо цієї відповіді у випадку її існування. По-друге позивач з впевненістю заявляє, що додаткова угода №2/1 від 07.08.2023 підписана сторонами за допомогою сервісу «Вчасно сервіс» не могла і точно не підписувалась "ФМ Ложістік Дніпро" 10.03.2023 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" 12.02.2023.
Разом з тим, зазначає, що будь-які недоліки пов'язані з електронним підписом не впливають на факт підписання додаткової угоди сторонами власноруч.
Крім того, з посиланням на ст.ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зауважує, що навіть суд прийшов до помилкового висновку, що визначений сторонами страховий випадок не є страховим випадком, то відповідач має відшкодувати позивачу понесені витрати в силу статті 1191 Цивільного кодексу України. Будь які недоліки договору страхування не позбавляють відповідача від його обов'язку по відшкодуванню понесеної шкоди, а факт відшкодування позивачем шкоди потерпілому у будь-якому разі призводить до права отримання розміру виплаченого відшкодування з винної особи оскільки вказане право виникає не тільки в силу договору, а і в силу закону.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 у справі №924/1077/23.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА» на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 у справі №924/1077/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
18.10.2022 між страховиком - приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та страхувальником - ДП “ФМ Ложістік Дніпро» було укладено договір добровільного комплексного страхування №191001/4100/0000130, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Тойота (д.р.н. НОМЕР_2 ).
Відповідно до п. 3 частини 1 вигодонабувачем є ДП “ФМ Ложістік Дніпро».
Предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (п. 4 частини).
До страхових ризиків п. 8 частини віднесено, зокрема ДТП.
У п. 14 зазначено, що договір діє з 18.10.2022 по 17.10.2023.
Варіант розрахунку суми страхового відшкодування згідно з п. 8.3 Умов - СТО офіційного дилера марки ТЗ; відшкодування збитків проводиться без урахування зносу деталей, що замінюються при ремонті (п. 15.1, п. 15.2 частини 1).
Умови добровільного страхування наземного транспорту “КАСКО Corporate» є невід'ємною частиною електронного договору добровільного страхування наземного транспорту “КАСКО» (Договір), який укладено у порядку, передбаченому Законом України “Про електронну комерцію». Цей Договір укладено відповідно до “Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)», Ліцензії серії АЕ №293990 від 07.08.2014 із дотриманням вимог Законів України “Про страхування» та “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. п. 1.1, 1.2 Умов).
Пунктом 1.4 Умов визначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - це подія, що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої загинули або поранені люди або спричинено матеріальний збиток; страхова сума (страхова сума ТЗ та застрахованого ДО) - це грошова сума, яка встановлюється за домовленістю Сторін, у межах якої Страховик відповідно до умов Договору зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні Страхового випадку з ТЗ та застрахованим ДО; страхове покриття - зобов'язання Страховика щодо виплати страхового відшкодування при настанні Страхового випадку у відношенні ТЗ, що виникло протягом строку дії Договору; страховий випадок - подія, передбачена Договором, що відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з умовами Договору; учасники - треті особи події - інші учасники події, крім Страхувальника, які через обставини події виявились причетними до неї, а саме встановлені особи, що заподіяли шкоду застрахованому ТЗ, або особи, життю, здоров'ю або майну яких заподіяно шкоди застрахованим ТЗ внаслідок події (водій, пасажир, пішохід тощо).
Договір набирає чинності та Страхове покриття починає діяти з 00.00 годин дати, наступної за датою зарахування на поточний рахунок Страховика Страхового платежу (першої частини платежу, якщо загальний страховий платіж сплачується частинами) в розмірі та у строк, які зазначені у п. 12 Сертифікату, але не раніше 00.00 годин дати, зазначеної у п. 13 Сертифікату як дата початку строку дії Договору. Договір діє до 24.00 годин за київським часом дати, що зазначена у п. 13 Сертифікату як дата закінчення строку дії Договору, якщо інші обставини передбачені розділами 8 та 10 Умов не призвели до дострокового припинення дії Договору з урахуванням умов Договору щодо сплати Страхового платежу (п. п. 2.1, 2.2 Умов).
Страховим випадком за визначенням п. 3.2 Умов є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ та/або ДО внаслідок подій, визначених у п. 3.1 Умов.
Договором передбачено застосування безумовної Франшизи, тобто Страховик у всіх випадках виплачує страхове відшкодування за вирахуванням суми встановленої Франшизи. Розмір Франшизи може встановлюватися за згодою Сторін у відсотках від Страхової суми або в абсолютному грошовому еквіваленті (в гривнях) (п. 3.4 Умов).
Згідно з п. 7.1 Умов виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком відповідно до умов Договору та законодавства України. Страхове відшкодування може бути сплачено: Страхувальнику, його спадкоємцям/правонаступникам або іншій належним чином уповноваженій особі, яка діє від імені Страхувальника; шляхом безпосередньої оплати вартості послуг сторонніх підприємств (організацій), які надають ці послуги Страхувальнику (Вигодонабувачу), і необхідність яких (послуг) викликана Страховим випадком (за згодою Страховика).
Розмір страхового відшкодування визначається, виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ у результаті Страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного Страхувальником (Вигодонабувачем), та розміру Страхової суми, зазначеної в Договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання Страхового випадку (п. 7.2 Умов).
У п. 7.3 Умов зазначено, що у разі виплати Страхувальнику страхового відшкодування Страховик набуває права регресу до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.
Рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком протягом 10 робочих днів із дня надання всіх необхідних документів. Страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів із дня прийняття Страховиком рішення про виплату страхового відшкодування (з урахуванням положень Договору) (п. п. 8.6, 8.7 Умов).
Пунктом 11.1 Умов передбачено, що Страховик зобов'язаний, зокрема при настанні Страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк.
Страхувальник має право, з-поміж іншого, у разі настання Страхового випадку одержати від Страховика страхове відшкодування згідно з умовами Договору (п. 11.4 Умов).
У матеріали справи надано копію заяви про подію, протокол №51328 огляду колісного транспортного засобу від 29.08.2023, страховий акт №12433358823 від 18.10.2022, постанова Шевченківського районного суду від 25.08.2023 (справа №761/29389/23).
За результатами розгляду матеріалів постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2023 у справі №761/29389/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
У постанові встановлено, що ОСОБА_1 09.08.2023 року о 19.10 год., керуючи транспортним засобом КРАЗ 6446 в районі пр-ту Берестейського, в м. Києві, всупереч п. 13.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із автомобілем Toyota Corolla, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
У матеріалах справи наявний протокол огляду колісного транспортного засобу від 29.08.2023, ремонтна калькуляція №1243335882 від 29.08.2023.
Позивачем складено страховий акт №12433358823, у якому розраховано суму страхового відшкодування в розмірі 74641,57 грн, та вирішено його виплатити страхувальнику ФМ Ложістік Дніпро шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО партнер UNIQA ТОВ “Автосаміт ЛТД» (Київ).
Зазначене перерахування коштів здійснено згідно з платіжним дорученням №109162 від 30.08.2023 відповідно.
Позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення з відповідача в сумі 74641,57 грн.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних права та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статей 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в статті 354 Господарського кодексу України та статті 979 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування, зокрема можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
З матеріалів справи слідує, що 18.10.2022 між страховиком - приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та страхувальником, вигодонабувачем - Дочірнє підприємство “ФМ Ложістік Дніпро» укладено електронний договір добровільного страхування наземного транспорту “КАСКО Corporate», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (п. 4 частини).
За визначенням положень статті 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Пунктом 1.4 Умов визначено, що страховий випадок - це подія, передбачена Договором, що відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з умовами Договору.
До страхових ризиків п. 4 частини 1, пп. 3.1.2 Умов віднесено, зокрема дорожньо-транспортну пригоду (ДТП) - подію, що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої загинули або поранені люди або спричинено матеріальний збиток (п. 1.4. Умов).
За результатами розгляду матеріалів постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2023 у справі №761/29389/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
У постанові встановлено, що ОСОБА_1 09.08.2023 о 19.10 год., керуючи транспортним засобом КРАЗ 6446 в районі пр-ту Берестейського, в м. Києві, всупереч п. 13.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху не дотримано безпечної дистанції та здійснено зіткнення із автомобілем Toyota Corolla, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
У матеріалах справи наявний протокол огляду колісного транспортного засобу від 29.08.2023, ремонтна калькуляція №1243335882 від 29.08.2023.
Позивачем складено страховий акт №12433358823, у якому розраховано суму страхового відшкодування в розмірі 74641,57 грн, та вирішено його виплатити страхувальнику ФМ Ложістік Дніпро шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО партнер UNIQA ТОВ “Автосаміт ЛТД» (Київ).
Зазначене перерахування коштів здійснено згідно з платіжним дорученням №109162 від 30.08.2023 відповідно.
Частиною 6 ст. 75 ГПК України передбачено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, відшкодувати спричинений у ДТП збиток (компенсувати сплачене страхове відшкодування позивачу) має саме винна особа (особа, відповідальна за збиток).
Відповідно до вимог статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами статті 27 Закону України “Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Разом з тим цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів належить до сфери обов'язкового страхування відповідальності згідно із Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).
Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , визнаного винним у скоєнні ДТП постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 25.08.2023 у справі №761/29389/23
Проте, у відповідності до умов добровільного страхування наземного транспорту "KACKO CORPORATE", які діяли на момент заключення договору страхування та розміщені на сайті ПАТ "Страхова компанія "Уніка" встановлено, що відповідно до пункту 4.9.12 зазначених Умов не підлягають відшкодуванню збитки в результаті пошкодження внаслідок ДТП, що відбулися за участю будь-яких військових ТЗ.
Таким чином, відповідач не являється страховиком відповідальності винної у спричиненні ДТП особи та відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" не відповідає за вимогами позивача, як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що позивач як особа, що здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до відповідача на виплату страхового відшкодування у сумі 77612,70 гривень.
Результати розгляду заяви відповідачем у матеріалах справи відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Згідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Фактично здійснені позивачем витрати по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, підтверджуються матеріалами справи, а саме: страховим актом №12433358823, платіжним дорученням від 30.08.2023 №109162.
Як убачається з матеріалів справи, у п.4.9 умов добровільного страхування наземного транспорту "KACKO CORPORATE" встановлено, що не підлягають відшкодуванню збитки в результаті пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ, складових частин, деталей або ДО, якщо такі пошкодження, знищення або незаконне заволодіння відбулись внаслідок п.4.9.12 ДТП, що відбулися за участю будь-яких військових ТЗ, включаючи судна та літальні апарати (будь-які бойові броньовані машини, трактори, вантажівки тощо), ТЗ цивільної реєстрації, що передалися або використовуються офіційними та неофіційними збройними формуваннями для перевезення зброї, її частин та компонентів, боєприпасів, вибухових та інших речовин/товарів військового призначення або подвійного призначення.
Транспортний засіб КРАЗ-6446 реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідно до паспорту (формуляра) серії НОМЕР_4 (додаток 1) є військовим транспортним засобом.
У додатковій угоді №2/1 від 07.08.2023 до договору від 18.10.2022 пункт 4.9.12 викладено у наступній редакції" ДТП та зіткнення за участі будь-якої бойової або броньованої військової техніки, що використовується офіційними військовими формуваннями або незаконними збройними формуваннями".
У матеріалах справи наявні два примірника додаткової угоди №2/1 від 07.08.2023 одна на яку посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог підписана за допомогою електронного цифрового підпису у сервісі Вчасно, інша подана позивачем пізніше підписана власноручно.
Щодо копії додаткової угоди №2/1 від 07.08.2023 яка підписана за допомогою електронного цифрового підпису у сервісі Вчасно, то слід вказати, що листом ТОВ "Вчасно Сервіс" від 28.05.2024 №28/05/VCH-454 повідомлено, що дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису у контрагента дочірнє підприємство "ФМ Ложістік Дніпро" є 10.03.2023 та у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" є 12.02.2023, що не співпадає з датою, зазначеною у додатковій угоді.
Доводи скаржника про те, що лист ТОВ "Вчасно Сервіс" від 28.05.2024 №28/05/VCH-454 відсутній в матеріалах справи № 924/1077/23 не заслуговують на увагу, оскільки такий лист був надісланий засобами поштового зв'язку та міститься на а.с. 133, т. 1.
Щодо власноручного підписаного примірника додаткової угоди №2/1 від 07.08.2023, то враховуючи заперечення відповідача, що вказана угода підписана минулим числом, з метою отримати можливість здійснити страхове відшкодування збитків внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, яке трапилося за участю військового транспортного засобу колегія суддів зауважує, що позивачем вказаний примірник надано без внутрішнього реєстраційного номеру та дати реєстрації, що виключає суду можливість визначити/встановити дату її підписання.
За приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 у справі №924/1077/23 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.25 у справі № 924/1077/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.25 у справі № 924/1077/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №924/1077/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.