вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа №910/4503/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Головного управління справами Міністерства оборони України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025
у справі №910/4503/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі"
до Головного управління справами Міністерства оборони України
про стягнення 541 632, 50 грн
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25 виправлено описку, допущену судом при підготовці рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 шляхом викладення пункту 2 резолютивної частини рішення наступним чином: "Стягнути з Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) заборгованість - 541 632 (п'ятсот сорок одна тисяча шістсот тридцять дві) грн 50 коп, судовий збір - 6 499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 46 000 (сорок шість тисяч) грн.".
У задоволенні заяви ТОВ "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановляючи вищенаведену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що при виготовленні повного тексту рішення суду від 16.06.2025 судом помилкового не зазначено в пункті 2 резолютивної частини останнього про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 000,00 грн, що свідчить про наявність підстав для виправлення описки в цій частині. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, в силу чого заява позивача не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління справами Міністерства оборони України (далі - ГУС МОУ) звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки суд першої інстанції змінив зміст рішення під виглядом виправлення описки.
На переконання скаржника, в даному випадку, в резолютивній частині рішення не міститься інформація про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказане свідчить про те, що відповідне питання не було вирішене судом у резолютивній частині рішення, яка має юридичну силу для виконання, і тому не може вважатися технічною або граматичною опискою. Апелянт вважає, що не є опискою, а є не вирішеним питанням, що згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), має вирішуватись через ухвалення додаткового рішення, а не виправлення описки, оскільки таке виправлення описки становить доповнення резолютивної частини новим змістом, що є суттєвою зміною змісту судового рішення.
Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення за апеляційною скаргою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025 апеляційну скаргу ГУС МОУ у справі №910/4503/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відмовлено ГУС МОУ у відстроченні сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
21.07.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В., які входять до складу колегії суддів перебували у відпустці з 28.07.2025 до 01.08.2025 включно.
Головуюча суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 11.08.2025 до 12.08.2025 та з 14.08.2025 до 29.08.2025.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, з 25.08.2025 до 12.09.2025 відповідно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 для розгляду справи №910/4503/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУС МОУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4503/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 26.09.2025.
15.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4503/25.
Головуюча суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 07.10.2025 до 14.07.2025.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
За приписами пункту 18 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (далі - ТОВ "Євро трейд енерджі") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ГУС МОУ заборгованості за спожиту у вересні 2023 року електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 31.08.2023 №-08/2023/1016 в розмірі 541 632,50 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідача втрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 6 499,59 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем належним чином виконано зобов'язання по спірному договору та поставлено відповідачу електричну енергію у вересні 2023 року, яка останнім оплачена не в повному обсязі.
Крім того, на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи долучено:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1823 від 27.04.2020;
- ордер серії ВК №1167870 від 10.04.2025;
- договір про надання правничої допомоги від 03.02.2025 №1-юр;
- додаткову угода від 08.08.2024 №30 до договору про надання правничої допомоги від 03.02.2025 №1-юр, якою сторонами погоджено вартість фактично наданих послуг в межах даної справи - 46 000,00 грн;
- рахунок-фактуру від 08.08.2024 №3/08/08/2024 на суму 46 000,00 грн;
- платіжну інструкцію від 08.08.2024 №4844 на суму 46 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 позов задоволено.
Стягнуто з ГУС МОУ на користь ТОВ "Євро трейд енерджі" 541 632,50 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 6 499,59 грн.
17.06.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25 виправлено описку, допущену судом при підготовці рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 шляхом викладення пункту 2 резолютивної частини рішення наступним чином: "Стягнути з Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) заборгованість - 541 632 (п'ятсот сорок одна тисяча шістсот тридцять дві) грн 50 коп, судовий збір - 6 499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 46 000 (сорок шість тисяч) грн.".
У задоволенні заяви ТОВ "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Так, в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач посилався на те, що зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 16.06.2025 вбачається, що суд надав оцінку доводам сторін щодо питання про відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу. Однак, у резолютивній частині рішення не зазначено про розподіл витрат на правову допомогу.
Місцевий господарський суд, враховуючи обґрунтування поданої позивачем заяви, встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 розглянуто питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, про що зазначено в мотивувальній частині останнього.
Таким чином, враховуючи фіксований розмір витрат, реальність їх понесення позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності їх відшкодування стороною відповідача у повному обсязі.
Однак, при виготовленні повного тексту рішення від 16.06.2025 судом першої інстанції помилкового не зазначено в пункті 2 резолютивної частини останнього про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 000,00 грн, що свідчить про наявність підстав для виправлення описки в цій частині.
Відповідно до частин 1, 2 статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд виправив описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 000,00 грн, а також відмовив у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Колегія суддів вважає помилковими такі висновки місцевого господарського суду з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 викладено правовий висновок про те, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо).
Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №990/106/22.
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
В ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №904/10956/16 та від 11.01.2022 у справі №921/730/13-г/3 також зроблено висновок, що правила статті 243 ГПК України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що приписи статті 243 ГПК України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Перевіряючи зміст рішення суду першої інстанції у співставленні з текстом оскарженої ухвали та доводами ГУС МОУ, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія вважає вмотивованими аргументи скаржника щодо необґрунтованості ухвали від 27.06.2025, з огляду на таке.
Описками в розумінні статті 243 ГПК України визнаються помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.01.2022 у справі №921/730/13-г/3 та у своїй постанові від 09.06.2022. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №800/520/16 та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №804/5600/16.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Варто зазначити, що у резолютивній частині рішення від 16.06.2025 Господарський суд міста Києва не вирішив питання про стягнення з ГУС МОУ 46 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, виправлено описку допущену судом при підготовці рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 шляхом викладення пункту 2 резолютивної частини рішення наступним чином: "Стягнути з Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) заборгованість - 541 632 (п'ятсот сорок одна тисяча шістсот тридцять дві) грн 50 коп, судовий збір - 6 499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 46 000 (сорок шість тисяч) грн".
Таким чином, оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025, судом першої інстанції фактично здійснено не виправлення описки в рішенні, а доповнено його зміст, тобто змінено рішення по суті вирішення спору.
Наведене свідчить про помилкове застосування місцевим господарським судом положень статті 243 ГПК України, чим порушено норми процесуального законодавства.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 про виправлення описки у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/4503/25 та відмову у задоволенні заяви ТОВ "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4503/25.
За таких обставин доводи скаржника є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ГУС МОУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Євро трейд енерджі", відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління справами Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 у справі №910/4503/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
3. Стягнути з Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) 46 000 (сорок шість тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро трейд енерджі" (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) на користь Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/4503/25 повернути до суду Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім