Справа №: 641/5306/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2067/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.309 КК України
14 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого обвинуваченого ОСОБА_8 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Слобідського районного суду м.Харкова від 28.07.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не військовозобов'язаного, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який є інвалідом першої групи загального захворювання, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з призначенням покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з іспитовим строком - 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Долю речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до ст.ст.100, 126 КПК України.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_8 , 19.06.2025 приблизно о 15:30, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи поблизу буд.127 по проспекту Аерокосмічному у м.Харкові, з метою особистого вживання наркотичного засобу, з мотивів задоволення власних потреб, пов'язаних із вживанням наркотичних засобів, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав при невстановлених обставинах відомий йому наркотичний засіб - метадон у виді 8 (восьми) таблеток у трьох фрагментах контурної чарункової упаковки, який поклав до сумки, одягненої на ньому, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, та почав незаконно зберігати його, без мети збуту.
Протиправні дії ОСОБА_8 припинені працівниками поліції, які 19.06.2025 в період часу з 18:45 по 19:11, під час огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: місто Харків, вул.Братів Гипиків (кол.вул.Оренбурзька), поблизу будинку №18, виявили та вилучили у ОСОБА_8 5 (п'ять) таблеток у фрагменті контурної чарункової упаковки, 2 (дві) таблетки у фрагменті контурної чарункової упаковки, та 1 (одну) таблетку у фрагменті контурної чарункової упаковки, які, згідно з висновком експерта, містять метадон, що віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса метадону склала: 0,1247 грамів, 0,0497 грамів, 0,0244 грамів відповідно, загальною масою - 0,1988 грамів.
Отже, ОСОБА_8 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон, загальною масою - 0,1988 грамів.
Судом першої інстанції дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, тобто як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на його незаконність у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, просить про зміну вироку Слобідського районного суду м.Харкова від 28.07.2025 та про призначення обвинуваченому покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України. В іншій частині апелянт просить вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, вказує, що при дослідженні особи ОСОБА_8 встановлено, що він є інвалідом першої групи.
Таким чином, призначаючи обвинуваченому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі із застосуванням положень ст.75 КК України, суд першої інстанції допустив порушення вимог ч.3 ст.61 КК України, відповідно до якої покарання у виді обмеження волі не застосовується, зокрема до осіб з інвалідністю першої і другої групи, у зв'язку з чим апелянт переконаний, що оскаржуваний вирок необхідно змінити в частині призначеного покарання.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні був присутній прокурор ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив про задоволення апеляційних вимог у повному обсязі.
Крім того, захисник - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, на особистій участі не наполягав.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405 КПК України, а також те, що інші учасники кримінального провадження не заперечували проти проведення апеляційного розгляду без участі обвинуваченого, і що апеляційна скарга не містить вимог, які можуть призвести до погіршення його становища, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд вироку суду першої інстанції за відсутності обвинуваченого.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та думку захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
Оскільки висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та фактичні обставини його вчинення в апеляційній скарзі не оспорюються, обвинувальний акт щодо останнього було розглянуто без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України, то відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Колегія суддів вважає обґрунтованими апеляційні вимоги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції положень ч.3 ст.61 КК України під час призначення покарання, оскільки ці доводи підтверджуються матеріалами справи. У зв'язку з цим вирок суду першої інстанції підлягає зміні в зазначеній частині - через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є , зокрема неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, частиною 3 статті 61 КК України передбачено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений є особою з інвалідністю першої групи внаслідок загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. Інвалідність встановлено з травня 2017 року - довічно (а.с.86 т.1).
З огляду на викладене, твердження прокурора щодо безпідставності призначення судом першої інстанції ОСОБА_8 такого виду покарання як обмеження волі не позбавлене правових підстав та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_8 , допустив порушення, передбачене п.1 ч.1 ст.413 КПК України, тобто не застосував закон, передбачений ч.3 ст.61 КК України, який підлягає застосуванню, що відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для зміни вироку.
Так, санкція ч.1 ст.309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Колегія суддів звертає увагу на те, що 28 березня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-ІХ від 23 серпня 2023 року, яким запроваджено новий вид покарання за вчинення кримінального правопорушення - пробаційний нагляд, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Крім того, суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки:
1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;
2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи зі вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
З урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, ставлення обвинуваченого до вчинених дій, а також особи обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю першої групи внаслідок загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, за місцем проживання характеризується посередньо, заяв та скарг з боку сусідів стосовно нього не надходило; з огляду на обставину, яка відповідно до положень ст.66 КК України пом'якшує покарання, а саме щире каяття у скоєному, а також за відсутності обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України, а також обов'язку, передбаченого п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, що є необхідним для його виправлення.
Будь-яких нових даних, провокуючих особистість обвинуваченого ОСОБА_8 , стороною обвинувачення надано не було, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов'язків є достатнім та ефективним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що є обґрунтованим і відповідає принципу індивідуалізації покарання.
За таких обставин вирок суду щодо ОСОБА_8 підлягає зміні на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України - в частині призначеного покарання, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Слобідського районного суду м.Харкова від 28.07.2025 по справі щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, в частині призначеного покарання, - змінити.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Призначити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4