Справа №: 953/8079/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №:11-кп/818/2071/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вироком вказаного суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.
Строк відбування призначеного ОСОБА_7 покарання необхідно рахувати з дня проголошення вироку 08.08.2025.
Необхідно зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув'язнення з 13.07.2024 до 08.08.2025 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Скасовано арешт накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.07.2024 на вилучене майно Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 2008 року випуску, ключі від замку запалювання Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 з пультом від охоронної системи автомобіля.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
-Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 2008 року випуску,- необхідно повернути власнику ОСОБА_9
-ключі від замку запалювання Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 з пультом від охоронної системи автомобіля, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 на транспортний засіб Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 необхідно вважати повернутим власнику ОСОБА_9 .
Процесуальні витрати, понесені на проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/20813-АВ від 25.07.2024 у розмірі 1 514 гривень 56 копійок та на проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/21771-Д від 02.08.2024 у розмірі 3 029 гривень 12 копійок стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоду задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 98 (дев'яносто вісім) гривень 40 копійок; моральну шкоду у розмірі 60 000 (шістдесят тисячі) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
В інші частині вимог відмовлено.
Вказаним вироком встановлено, що 12.07.2024 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме легковим автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_10 на праві свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 та фактично володіє ОСОБА_9 з відміткою про право керування, та маючи на меті використати вказаний транспортний засіб за призначенням, перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання поєднавши з насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 наніс декілька ударів кулаками рук по обличчю, від яких ОСОБА_9 впав на підлогу, після чого ОСОБА_7 продовжив наносити удари ногами по грудній клітці та по ребрам ОСОБА_9 . Відповідно до висновку експерта № 09-1182/2024 від 26.08.2024 КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ДОХ ХОДА в наслідок нанесених ОСОБА_7 ударів ніг ОСОБА_9 отримав закриту тупу травму грудної клітини у вигляді переломів ребер, яка відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_7 заволодів ключами від замку запалювання Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 які були у ОСОБА_9 .
О 23 год. 15 хв. 12.07.2024 ОСОБА_7 перебуваючи на вулиці біля під'їзду № 5 по вул. Наталії Ужвій, буд. 86 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору та за допомогою раніше отриманих ключів відчинив водійські двері, сів за кермо вказаного автомобіля, завів двигун зазначеного транспортного засобу та покинув на ньому місце вчинення злочину, обернувши транспортний засіб на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд. Згідно з висновком судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/121-24/20813-АВ від 25.07.2024 ринкова вартість Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 на момент злочину складає 123 870 грн 00 коп.
Надалі ОСОБА_7 поїхав на вказаному транспортному засобі до с. Хорошеве Харківського району Харківської області де залишив його у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Указаними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодінні транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати вирок суду першої інстанції та визнати його невинуватим, адже стороною обвинувачення належних та допустимих доказів вчинення правопорушення не надано, зазначив, що автомобіль не відкривав, двигун не заводив та автомобілем не керував.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати вирок суду першої інстанції та визнати ОСОБА_7 невинуватим, у зв'язку із недоведеністю вини. Звертає увагу, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, наявні розбіжності у показах свідків, на які суд першої інстанції не звернув увагу. Доказів заволодіння ОСОБА_7 автомобіля стороною обвинувачення не надано.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав змінену апеляційну скаргу, якою просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч.3 ст.289 КК України у виді 10 років позбавлення волі. Зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 13.07.2024 року по день набрання вироком законної сили. Звертає увагу, що вчинений ОСОБА_7 злочин є особливо тяжким, враховуючи характеристику особи обвинуваченого, характер вчинених ним дій, суд першої інстанції призначив м'яке покарання.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_6 підтримував змінену апеляційну скаргу, підтримував вимоги в частині невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, судом першої інстанції правильно не застосовано конфіскацію майна ОСОБА_7 . Щодо апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника заперечував проти їх задоволення. Просив зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 13.07.2024 року по день набрання вироком законної сили.
Захисник ОСОБА_8 підтримував подані стороною захисту апеляційні скарги, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував. Заперечував щодо наявності належних та допустимих доказів вчинення правопорушення ОСОБА_7 зазначив, що останній автомобіль не відкривав, двигун не заводив та автомобілем не керував. Сторона обвинувачення доказів заволодіння ОСОБА_7 автомобілем не надала.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримував вимоги та виступ свого захисника, заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Потерпілий ОСОБА_9 вважав винним ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, зазначив, що ОСОБА_7 побив його та вимагав віддати ключі від авто.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, думку потерпілого, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторони захисту задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
На переконання ж колегії суддів апеляційні доводи сторони захисту, що містять твердження про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованому йому кримінального правопорушень, мають суто суб'єктивний характер та спрямовані на ухилення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з обраною лінією захисту.
Такі твердження апелянтів повністю спростовуються об'єктивними відомостями дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні за участю сторін, внаслідок чого судом надано їм обґрунтовану оцінку в нарадчій кімнаті за наслідками проведення всього судового розгляду.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності доказів вини обвинуваченого ОСОБА_7 , суперечливості показів свідків та відсутності доказів заволодіння транспортним засобом, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та належним чином оцінених доказів, які у своїй єдності підтверджують обґрунтованість обвинувачення.
Колегія суддів дослідила докази, які перебувають у матеріалах справи, та звертає увагу, що відповідно до інформації Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 43/2024, перевіркою, проведеною 02.08.2024, встановлено, що шість слідів пальців рук, вилучених під час огляду місця події за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, тотожні відбиткам вказівного, середнього та безіменного пальців як правої, так і лівої рук на дактилоскопічній карті, заповненій на особу ОСОБА_11 . Ці сліди були виявлені на органах керування автомобілем, що беззаперечно доводить факт його перебування та маніпуляцій всередині викраденого транспортного засобу.
Механіка та характер нанесення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень також підтверджується висновком експерта № 09-1182/2024, згідно з п. 3, 5 якого встановлена у ОСОБА_9 закрита тупа травма грудної клітини у вигляді переломів 7, 8, 9, 10 ребер ліворуч (що класифікується як ушкодження середнього ступеня тяжкості), а також гематоми в ділянці обличчя (легких тілесних ушкоджень). Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удар чи удар-здавлення.
Показання потерпілого ОСОБА_9 , викладені у наданому протоколі додаткового допиту від 24.07.2024 та протоколі проведення слідчого експерименту від 24.07.2024, в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.
Крім того, колегія суддів вказує, що показання потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 є послідовними та узгодженими щодо основних обставин кримінального правопорушення - місця, часу, факту нападу та викрадення авто.
Незважаючи на невизнання стороною захисту вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази, дійшов правильного висновку про наявність у діях обвинуваченого складу вищевказаного кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування вироку та визнання обвинуваченого невинуватим з наведених апелянтом мотивів, колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів прокурора про невідповідність призначеного покарання, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі ґрунтується на принципі індивідуалізації покарання та врахуванні обставин справи, передбачених статтями 65, 66 та 67 Кримінального кодексу України.
Суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 65 КК України, зваживши на тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначення покарання ОСОБА_7 у виді 8 років та 6 місяців позбавлення волі вже свідчить про те, що суд врахував тяжкість злочину та його суспільну небезпеку, але визнав, що подальше збільшення терміну покарання є надмірним і не виправданим для досягнення цілей перевиховання та запобігання новим злочинам. Показання потерпілого та свідків, які були послідовними щодо факту нападу, водночас не містять ознак особливої жорстокості, що вимагала б призначення покарання, ближчого до максимальної межі.
Істотних порушень вимог КПК України при розгляді даного провадження колегією суддів не встановлено, та інших переконливих доводів апеляційної скарги сторони захисту та обвинувачення, які б безумовно спростовували висновки суду у вироку та були підставою для його скасування або зміни, апелянтами не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, колегія суддів погоджується із думкою прокурора про необхідність зарахування строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 13.07.2024 року по день набрання вироком законної сили. Дане положення відповідає вимогам ст. 72 КК України.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2025 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.3 ст.289 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з 13.07.2024 року по день набрання вироком законної сили, тобто до 14.10.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ ____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4