Житомирський апеляційний суд
Справа №279/2092/25 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
14 жовтня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 279/2092/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коваленка В.П. в місті Коростень,
У квітні 2025 року представник АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101712499709171 від 07 квітня 2024 року у розмірі 44 970,46 грн, з яких: 24 713,370000000003 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 18 479,47 грн - загальний залишок заборгованості за процентами та 1 777,62 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. А також просив стягнути на користь Банку 2422,4 грн судового збору.
В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
07 квітня 2024 року, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір №А ВН0СТ155101712499709171 щодо надання йому кредиту в розмірі 24 900,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 06.04.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії, в розмірі 0,00 грн.
Зазначав, що станом на 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка становить 44 970,46 грн, з яких: 24 713,370000000003 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 18 479,47 грн - загальний залишок заборгованості за процентами та 1 777,62 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. Враховуючи вищевикладене представник просив позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2025 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101712499709171 від 07 квітня 2024 року в розмірі 43 192,84 грн та 2326,71 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, представник АТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вказує, що Цивільний процесуальний кодекс України в питанні стягнення пені є не спеціальною, а загальною нормою законодавства, а тому не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24 січня 2024 року, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року + 30 днів, тобто до 23 січня 2024 року, а з 24.01.2024 - вже заборона відсутня.
Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1 777,62 грн, а тому в іншій частині підстав для його перегляду апеляційним судом не убачається.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 10 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою.
Задовольняючи частково позовні вимоги і відмовляючи у задоволенні вимоги Банку про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за кредитним договором нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а тому відсутні правові підстави для її стягнення.
Колегія суддів не погоджується із висновками місцевого суду з огляду на наступне.
Як убачається із матеріалів справи 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 власноручним цифровим підписом підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відповідно до якої до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua в повному об'ємі, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Також ОСОБА_1 підтвердив, що дана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Зазначив, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися ним з використанням електронного підпису та визнав, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях (а.с.7).
Також, 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, згідно якої просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAN та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, тип кредиту - кредитування рахунку, мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума кредиту - від 1000 грн до 200 000 грн. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.
07 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712499709171, згідно якої просив надати йому в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту - послуга «Швидка готівка», тип кредиту - кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Сума кредиту - 24 900 грн, строк кредиту - 36 місяців з 07.04.2024 по 06.04.2027 включно. Процентна ставка (фіксована) - 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розмір щомісячного платежу - 1 950,38 грн. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій (загальна вартість кредиту) становить 70 231,31 грн.
Підписанням цієї заяви відповідач підтвердив та погодився, що до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua в повному об'ємі у відповідності до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
У вказаній заяві ОСОБА_1 також підтвердив, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Вказана заява складена в електронній формі та підписана відповідачем цифровим власноручним підписом (а.с. 12-13).
Також, 07 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», відповідно до якого: сума/ліміт кредиту становить 24 900 грн, строк кредитування - 36 місяців, спосіб надання кредиту - шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта з подальшою можливістю зняття коштів. Процентна ставка - 85% річних, тип процентної ставки - фіксована. Реальна річна процентна ставка - 129,84%. Розмір щомісячного платежу - 1 950,38 грн. Кількість щомісячних платежів - 36. При підписанні паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього в разі невиконання нею зобов'язань за таким договором (а.с. 11).
Крім того, ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, якою встановлено дату та розмір щомісячних платежів за кредитом (а.с. 10 зворот та а.с. 13 зворот, а.с. 14).
Меморіальним ордером №ТR.36149051.31092.6455 від 07 квітня 2024 року підтверджено факт перерахування ПАТ «Акцент-Банк» на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 24 900 грн, згідно договору № АВН0СТ155101712499709171 від 07 квітня 2024 року (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101712499709171 від 07.04.2024 та виписки по кредиту від 02.04.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44 970,46 грн., з яких: 24 713,37 грн - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), 18 479,47 грн - заборгованість за процентами та 1 777,62 грн - заборгованість за пенею.
Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник АТ «Акцент-Банк» просив стягнути зі ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1 777,62 грн.
Водночас, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні стягненні пені, виходив із положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, якими передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» були викладені в новій редакції.
Пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла до 24.12.2023) передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період дії воєнного стану. Проте, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», цей пункт було змінено.
Нова редакція пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (діюча з 24.12.2023) встановлює, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань лише за договорами про споживчий кредит, укладеними до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Датою набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року.
Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року (24.12.2023 + 30 днів).
У даній справі встановлено, що договір про споживчий кредит № АВН0СТ155101712499709171 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено 07 квітня 2024 року.
Отже, оскільки кредитний договір укладено після 23 січня 2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» до ОСОБА_1 не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит.
При цьому, варто окремо наголосити, що положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України мають загальний характер та стосуються всіх категорій грошових зобов'язань, незалежно від їх природи. Водночас, у даній справі йдеться саме про правовідносини, що виникли з договору про споживчий кредит, тобто, такі правовідносини підпадають під спеціальне правове регулювання, яке міститься у Законі України «Про споживче кредитування».
Відповідно до загальновизнаного принципу lex specialis derogat legi generali (спеціальний закон скасовує дію загального), у випадку конкуренції між загальною нормою ЦК України та спеціальними положеннями галузевого закону перевага надається саме спеціальній нормі. Закон «Про споживче кредитування» у чинній редакції містить чітке застереження щодо строків дії звільнення споживача від відповідальності, а саме, що такі пільги застосовуються виключно до договорів, укладених до 23 січня 2024 року включно.
Відтак, застосування загальної норми пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України до договору, який укладено після цієї дати (як у даному випадку, 04 квітня 2024 року), є юридично необґрунтованим, суперечить нормам спеціального законодавства та свідчить про неправильне тлумачення правових норм судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що умовами самої заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712499709171 від 07 квітня 2024 року передбачено право банку на стягнення пені.
Зокрема, відповідно до п. 12 вказаної заяви у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15% від суми простроченого платежу.
З огляду на вищенаведене, оскільки ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, а сам договір укладено після встановленої законодавством граничної дати 23 січня 2024 року, положення про звільнення від відповідальності на нього не поширюються. Водночас, право банку на стягнення пені передбачене умовами договору (п. 12 заяви), а отже, вимоги АТ «Акцент-Банк» щодо стягнення пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи щодо обрахування та стягнення пені.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 1 777,62 грн скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про задоволення вказаної вимоги.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи із положень статті 141 ЦПК України, та у відповідності до «в» частини 1 статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідне стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 2422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позову, та 4542,00 грн за перегляд справи в апеляційній інстанції, а всього 6964,40 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.
Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2025 року у частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені у сумі 1777, 62 грн скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором № АВН0СТ155101712499709171 від 07 квітня 2024 року станом на 02 квітня 2025 року у розмірі 44970, 46 грн, яка складається із: 24713, 370000000003 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 18 479,47 грн - загальний залишок заборгованості за процентами та 1 777,62 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2025 року у частині стягнення судового збору змінити і стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 6964,40 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді