09.10.2025 Справа № 756/11285/24
Справа № 756/11285/24
Провадження № 1-кп/756/812/25
9 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_5 звернулися до суду із клопотання про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання посилаються на те, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.05.2024 накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLA 250, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 .
Оскільки в рамках кримінального провадження проведені всі необхідні експертизи, в яких необхідно було залучити вказаний автомобіль, потреби в його подальшому дослідженні немає, тобто відпала потреба у накладенні арешту на транспортний засіб, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_5 просить скасувати накладений на автомобіль арешт.
У судовому засіданні ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту підтримали, просили задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно не заперечував.
Вивчивши клопотання та матеріали справи, суд встановив наступне.
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 10.05.2024 автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «GLA 250», д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.05.2024 накладено арешт на вищевказаний речовий доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з цим, суд враховує, що в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Із змісту вищезазначених норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.
Враховуючи, що під час розгляду справи установлено, що арештоване майно визнано постановою слідчого речовим доказам у кримінальному провадженні, на день розгляду клопотання кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, суд дійшов висновку про те, що потреба в подальшому застосуванні цього заходу в частині заборони розпорядження арештованого майна продовжує існувати для досягнення мети та цілій кримінального провадження.
Однак, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на вчинення необхідних дій та проведення експертиз із цим майном, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави для обмеження власника майна в користуванні арештованим майном та можливість його передання на відповідальне зберігання.
Керуючись ст. ст. 100, 170-174, 350, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,
Клопотання представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «GLA 250», д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.05.2024 в частині заборони володіння та користування вказаним майном - скасувати.
Арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «GLA 250», д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.05.2024 в частині заборони розпорядження будь-кому і будь-яким чином указаним транспортним засобом - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя