10.10.2025 Справа № 756/15974/25
Справа №756/15974/25
Провадження №1-кс/756/2873/25
10 жовтня 2025 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025,
07.10.2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 .
Свою скаргу ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025100050000645 від 15.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
26.09.2025 вона звернулась із заявою про визнання її потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 28.09.2025 відмовлено їй у визнанні потерпілою.
Оскільки постанова слідчого належним чином не обґрунтована, а містить виключно загальні норми КПК, ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити.
Уповноважений слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві та уповноважений прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва у судове засіданні не з'явились, про дату час та місце проведення судового засіданні повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка уповноваженого представника Оболонського УП ГУ НП у м. Києві та прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності останніх.
Заслухавши пояснення заявника, вивчивши скаргу та матеріали додані в її обґрунтування, слідчий суддя встановив наступне.
СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100050000645 від 15.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
26.09.2025 до канцелярії Оболонського УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025.
Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 28.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025.
У вказаній постанові зазначено, що 13.03.2025 до Оболонського УП ГУНП у м. Києві надійшло колективне звернення мешканців гуртожитку, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 34-В щодо зловживання службовим становищем посадовими особами уповноваженими на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб які всупереч мораторію на відчуження майна гуртожитків здійснили продаж житлових приміщень вказаного гуртожитку за допомогою електронного аукціону. Однак, оскільки в органі досудового розслідування недостатньо доказів для визнання ОСОБА_3 потерпілим, тому у задоволенні її заяви слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, згідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 55, п. 2 ч. 5 ст. 110, ч. 2 ст. 220 КПК України постанова слідчого та прокурора про відмову в задоволенні клопотання повинна бути вмотивована та обґрунтована, із зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Вказана постанова про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні не відповідає зазначеним вимогам, оскільки належним чином не обґрунтована та не вмотивована.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Частиною 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, чинний КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК України. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення. При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв'язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Отже, законодавцем чітко визначено статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначено момент виникнення прав та обов'язків потерпілого.
Фактично всупереч вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України у постанові не наведено достатніх мотивів прийняття саме такого рішення з його належним обґрунтуванням щодо порушеного заявником питання, натомість постанова містить посилання на недостатність доказів для визнання заявника потерпілою. Вищевказані питання фактично не знайшли свого вирішення у постанові слідчого і як результат - законодавча вимога щодо вмотивованості постанови слідчого при її винесенні не була дотримана в повній мірі, з огляду на те, що у такому рішенні не зазначено вичерпних мотивів та причин відмови у визнанні заявника потерпілим, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, як того вимагає ч.5 ст.55 КПК України.
Враховуючи, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не були враховані зазначені обставини, а відтак, належним чином та у визначений законом спосіб не було розглянуто клопотання заявника, що не відповідає вимогам статей 55, 110 КПК України, дійшов висновку, що постанова про відмову у визнанні потерпілим підлягає скасуванню.
Разом з тим, до повноважень слідчого судді не входить вирішення питання про визнання особи потерпілим, з'ясування питань заподіяння особі певної шкоди, її розміру та перевірки всіх обставин кримінального провадження, оцінка в цій частині будь-яких доказів на даній стадії кримінального провадження. Більше того, вказані вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки питання визнання заявника потерпілим відноситься до дискреційних повноважень слідчого (дізнавача), прокурора відповідно до вимог закону. У свою чергу, слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, котрі віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, які є самостійними у прийнятті таких рішень відповідно до положень статей 36, 40 КПК України. Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01.12.2022 (справа № 522/7836/21, провадження №51-2328 км22.).
За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025 - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 28.09.2025 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення її до провадження як потерпілої у кримінальному провадженні № 12025100050000645 від 15.03.2025 - скасувати.
В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя