Справа №:755/12112/25
Провадження №: 2/755/9862/25
"15" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,
23 червня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, в якому позивач просила:
- скасувати арешт нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 . Що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 38723633 державним реєстратором Чеграхчі Д. І. Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ 19 жовтня 2020 року на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: НОМЕР_3, виданої 18 грудня 2018 року Дніпровської районної ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, виконавче провадження НОМЕР_3.
Позов мотивований тим, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі: свідоцтва про право власності на житло на 1/3 частину квартири, виданого 24 грудня 2002 року Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією згідно з розпорядженням №58-683, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації м. Києва 04 лютого 2003 року; Договору дарування 1/3 частини спірної квартири від 14 червня 2018 року; договору дарування 1/3 частини квартири від 21 серпня 2024 року.
Позивач зазначає, що право власності ОСОБА_3 на 1/3 частини спірної квартири було припинено 14 червня 2018 року, тобто станом на момент накладення арешту на нерухому майно 18 грудня 2018 року ОСОБА_3 не був власником спірної квартири.
Позивачка зазначає, що зверталась до ДВС з заявою про скасування арешту, однак тримала відмову оскільки вона не є стороною виконавчого провадження та повідомлено її право звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 24 грудня 2002 року Дніпровською районною державною адміністрацією у м. Києві видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 вказана квартира належить ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності (а. с. 20).
21 серпня 2024 року на підставі договору дарування 1/3 частки квартири, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 отримала в дар 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а. с. 16).
14 червня 2018 року на підставі договору дарування 1/3 частки квартири, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 отримала в дар 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а. с. 18).
Згідно інформації про виконавче провадження НОМЕР_3, в Дніпровському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) на примусовому виконанні перебував виконавчий лист від 07 грудня 2018 року №755/17493/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 677 790,61 грн.
В межах виконавчого провадження НОМЕР_3 постановою державного виконавця від 18 грудня 2018 року накладено арешт на все майно боржника.
Згідно відомостей про реєстрацію обтяження, 18 грудня 2018 року внесено відомості про арешт нерухомого майна а саме на квартиру АДРЕСА_3 , підстава внесення обтяження: постанова про арешт майна боржника серія та номер 27928565 від 18 грудня 2018 року.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 5 частини 3 статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Оцінивши у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими, та такими що підлягають задоволенню, оскільки державним виконавцем накладено арешт на квартиру яка належить ОСОБА_1 , яка не є боржником у виконавчому провадженні.
В порядку статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн, тобто по 605,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись Цивільним кодексом України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майна, квартири АДРЕСА_3 , номер обтяження 38723633, який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: НОМЕР_3, виданої 18 грудня 2018 року Дніпровської районної ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, виконавче провадження НОМЕР_3.
Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 15, ЄДРПОУ 35011660);
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).