іменем України
(заочне)
Справа №377/390/25
Провадження №2/377/305/25
14 жовтня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в підсистемі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2125-1232-8 від 10.11.2023 станом на 18.04.2025 у розмірі 35 394,00 грн, яка складається із: 2 600,00 грн - заборгованість за кредитом; 32 794,00 грн- заборгованість за нарахованими процентами за період 10.11.2023 по 09.11.2024, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом (1277,5 % річних) та графіку платежів, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Товариство зазначало, що відповідно до укладеного кредитного договору № 2125-1232-8 від 10.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 365 днів (до 09.11.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет на http://procent.com.ua/uk/about_us та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач в порушення умов кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, а результаті чого виникла заборгованість у розмірі 35 394,00 грн, яка складається із: 2 600,00 грн - заборгованість за кредитом; 32 794,00 грн- заборгованість за нарахованими процентами за період 10.11.2023 по 09.11.2024, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом (1277,5 % річних) та графіку платежів ( а.с. 3-11).
Ухвалою судді від 23 травня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ній недоліків ( а.с. 72-73).
Ухвалою судді від 28 травня 2025 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26 червня 2025 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» ( а.с.81-82).
Ухвалою суду від 26 червня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 14 липня 2025 року на підставі пункту 1 частини другої статті 198, пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України ( а.с. 95-96).
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30 липня 2025 року на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 198 ЦПК України ( а.с. 127-128).
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 вересня 2025 року ( а.с.144-145).
У період з 05.08.2025 по 01.09.2025 головуюча у справі суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року судовий розгляд справи відкладено на 25 вересня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с. 144-145).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 11 вересня 2025 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника представника-адвоката Руденка К.В., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с. 148-151); у поданому до суду клопотанні представник позивача- адвокат Руденко К.В. просив провести всі судові засідання за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Процент», щодо заочного розгляду справи не заперечував ( а.с. 92).
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув у призначене судове засідання, про дату, час і місце якого повідомлений в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким йому направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 11 вересня 2025 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 152). У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 25 вересня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі ( а.с.154-155).
Через неявку в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання 25.09.2025, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 10 листопада 2023 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2125-1232-8, відповідно до п.1 якого Товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором ( а.с. 14-19).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет http://procent.com.ua, підписаний представником товариства кваліфікованим електронним підписом та ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 007681.
За умовами кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить - 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277.50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою ( п.1.2.). Строк надання кредиту становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з додатком №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів ( п. 1.3).
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору №2125-1232-8 від 10.11.2023, сторонами узгоджена та підписана Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальна річна процентна ставка ( а.с. 18).
Додатками № 2 та № 3 до кредитного договору №2125-1232-8 від 10.11.2023 є інформаційні повідомлення, в яких ОСОБА_1 , підтвердив свої персональні дані та повідомив номер телефону НОМЕР_2 ( а.с. 19 зв.ст.).
Згідно з до Витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua про хронологію дій щодо укладення кредитного договору №2125-1232-8 від 10.11.2023, наданим ТОВ «ФК «Процент», для укладення електронного договору сторони вчинили певні дії в інформаційно-телекомунікаційній системі ( а.с.28).
З Витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua вбачається, що ОСОБА_1 створив заяву на кредит 10.11.2023 о 19:49:38, в якій зазначено: суму кредиту- 3 000,00 грн у валюті: Українські гривні; строк кредиту- 365 днів; процентна ставка - 3,5 % за кожен день користування кредитом; річна процентна ставка - 1277,5 % ; періодичність платежів: 10 днів; загальна сума процентів за користування кредитом складає- 38 325 грн. ( а.с. 29).
Невід'ємною частиною кредитного договору № 2125-1232-8 від 10.11.2023 є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на сайті https://procent.com.ua, про що зазначено в п.1.5. кредитного договору. До позовної заяви додані Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», затверджені наказом директора 14.09.2023 №14/09-23П , які регламентують порядок та умови надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості ( а.с.31-39).
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилась перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затверджені наказом директора ТОВ «ФК «Процент», викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті установи.
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 15.04.2025, виданої ТОВ «ФК «Процент»» на підставі договору №41466388-1_06/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ФК «Процент»», 10.11.2023 успішно проведений платіж в сумі 3 000,00 грн в системі FONDY: 682297399 про перерахування коштів за договором 2125-1232-8 від 10.11.2023 на умовах фінансового кредиту на картку № НОМЕР_3 (а.с 20).
Згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-250707/74163-БТ від 10.07.2025, яка надійшла на виконання вимог ухвали суду від 28 травня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за карткою № НОМЕР_3 в період з 10.11.2023 по 15.11.2023 - НОМЕР_2 (а.с. 122). Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 10.11.2023 по 15.11.2023 наявне зарахування коштів 10.11.2025 в сумі 3000,00 грн ( а.с. 123).
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 2125-1232-8 від 10.11.2023 встановлено, що станом на 18.04.2025 загальна сума заборгованості відповідача становить 35 394,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту- 2 600,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 32 794,00 грн, що нараховані за період з 10.11.2023 по 09.11.2024 відповідно до пункту 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 договору ( 365 днів) ( а.с. 21-28).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п'ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частини першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частини четверта, п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів).
Із системного аналізу положень згаданого законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вказаного договору, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 2125-1232-8 від 10.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання обома сторонами електронним підписом, зокрема, відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 077681.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 07768 направлявся відповідачу 10.11.2023 о 19:54:52 шляхом надсилання повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який зазначений в кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір був підписаний 10.11.2023 о 19:55:07 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 07768 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua ( а.с. 28-30).
Відправлення кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 10.11.2023 на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану на його ім'я АТ КБ «Приватбанк», підтверджується: довідкою ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» від 15.04.2025; інформацією АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-250707/74163-БТ від 10.07.2025 та випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з 10.11.2023 по 15.11.2023 ( а.с. 20,122- 123).
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладених в письмовій формі.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним, що вказаний кредитний договір підписав позичальник ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, який надав кредитор на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 2125-1232-8 від 10.11.2023 не виконав, коштів не повернув.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦПК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Щодо правомірності нарахування позивачем процентів за кредитним договором суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,50 % річних).
За змістом п. 1.3. кредитного договору строк надання кредиту становить 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відображено в додатку №1 до кредитного договору.
Згідно з п.п. 2.4.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором за несплаченими процентами за користування кредитом за період з 10.11.2023 по 09.11.2024 становить 32 794,00 грн, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом та графіку платежів. Відповідач не надав суду доказів протилежного.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наведених вище підстав.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частин першої, другої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» в особі директора Чужової Т.Є. та фізичною особою-підприємцем, адвокатом Руденком К.В. ( а.с.-50-51); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23.10.2018, виданого адвокату Руденку К.В. (а.с. 52); копію довіреності від 03.06.2024, якою ТОВ «Фінансова компанія «Процент» уповноважило адвоката Руденка К.В. представляти інтереси товариства, зокрема в судах України з усіма правами, які надано законом позивачу ( а.с.53); копію акта приймання-передачі наданих послуг № 18 до договору про надання юридичних послуг №03/06-2024 від 03.06.2024, складеного 28.02.2025 між замовником ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та виконавцем ФОП Руденком К.В. , згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг складає 100 000,00 грн та включає в себе підготовку позовних заяв про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ «Фінансова компанія «Процент» згідно з реєстром №1 від 28.02.2025 (а.с.54); копію витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 18 до договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024, складеного 28.02.2025, згідно з яким загальна кількість складених позовних заяв становить 10 шт. на загальну вартість 100 000, 00 грн, зокрема, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №2125-1232-8 від 10.11.2023 та клопотання про витребування доказів (вартість 9 000,00 грн); складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за кредитним договором №2125-1232-8 від 10.11.2023 ( вартість 1000,00 грн) ( а.с.55); копію платіжної інструкції №1937 від 28.02.2025, згідно з якою ТОВ «Фінансова компанія «Процент» перерахувало на рахунок Руденка К.В. оплату в сумі 100 000,00 грн за надання юридичних послуг за договором №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно з актом № 18 від 28.02.2025 ( а.с. 56).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Руденком К.В. правової допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Процент» за договором про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям, які мають враховуватися судом при вирішенні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем розмір таких витрат в сумі 10 000 грн.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 грн відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2025 ( а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.1).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №2125-1232-8 від 10 листопада 2023 року в розмірі 35 394 гривні, що складається із: 2 600 гривень заборгованості за кредитом; 32 794 гривень заборгованості за процентами, нарахованими за період з 10.11.2023 по 09.11.2024, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом ( 1277,5 % річних) та графіку платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок №4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич